Page 116 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

116

призводить до зміщення електродного потенціалу в бік від’ємніших значень.

Після розвантаження пар тертя електродний потенціал набуває позитивніших

значень близьких до тих, які були до початку випробувань (рис 3.3, крива 1).

Однак, насправді значення стабілізованих електродних потенціалів, при яких

відбулось навантаження і які досягнуті після розвантаження є різними. Так є

тому, що при навантаженні пасивні плівки на доріжці тертя руйнуються, а

при розвантаженні – відбувається репасивація поверхні з обмеженим

ступенем окиснення [142].

E, B

-0,8 1

-1,0
I II III

-1,2

2
-1,4

-1,6
0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 1000
t, с

Рисунок 3.3 – Загальні зміни електродного потенціалу сплаву Д16Т під час

фрикційної взаємодії в 3%-ному розчині NaCl (1) та у 5%-ному розчині

NaОН (2) з використанням хлор-срібного електрода порівняння:

I – стабілізація електродного потенціалу та прикладення робочого

навантаження; II – зміна електродного потенціалу за прикладеного

навантаження; III – розвантаження та стабілізація електродного потенціалу.

Контактне навантаження P = 1Н.

У випадку фрикційної взаємодії матеріалів у середовищах в яких
відбувається активне розчинення, наприклад при випробуванні сплаву Д16Т

у 5%-ному розчині NaОН (рис. 3.3, крива 2), навіть при значному