Page 18 - Dys

18

ВСТУП

Актуальність теми. Трубопровідні системи (водо-, нафто- та

газопроводи, запірна арматура) піддаються впливу як технологічних, так і

зовнішніх корозивно-агресивних водних середовищ, при цьому порушення їх

цілісності часто зумовлене корозійно-механічним руйнуванням (КМР) сталей

за сумісної дії середовища та механічного навантаження, зокрема,

внутрішнього тиску, кавітаційної дії транспортованого продукту, циклічних

навантажень, тощо. Вагомий внесок у вивчення КМР конструкційних сталей

зробили О. Є. Андрейків, О. Г. Архипов, І. М. Дмитрах, Г. М. Никифорчин,

В. І. Похмурський, М. С. Хома, R. Akid, R. Parkins та ін. Основним

механізмом стадії зародження корозійно-механічної тріщини трубних сталей

найчастіше вважають локальне анодне розчинення металу та утворення

корозійної виразки. Однак недостатньо досліджено вплив низки іонів, які

інтенсивно забруднюють ґрунтові середовища, на цей процес, а також водню,

який виділяється під час корозійної взаємодії сталей із водними

середовищами і різко знижує їх опір КМР на стадії росту тріщин. Необхідно

детально вивчити роль циклічного навантаження та кавітаційної дії

транспортованого продукту, в тому числі сумісної, у зниженні роботоздатності

трубопроводів та супутньої арматури. Недостатньо досліджено схильність

зварних з’єднань (ЗЗ) трубних сталей до деградації та КМР під час тривалої

експлуатації.

Отже, вивчення електрохімічних (ЕХ) особливостей та встановлення

закономірностей КМР сталей трубопровідних систем та ЗЗ залежно від

складу водних середовищ та виду експлуатаційних навантажень – важливе

науково-технічне завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу
виконано у Фізико-механічному інституті ім. Г. В. Карпенка НАН України у

рамках низки бюджетних тем згідно з тематичними планами НАН України: