Page 133 - Кулик В.В.
P. 133

133

                  гальмування є рекордним, що також було зафіксовано раніше на двохфазних

                  феритно-мартенситних сталях, де K  = 15 МПа                м  [358].
                                                               th
                         Оцінка  циклічної  тріщиностійкості  сталей  за  показником  ступеня  n

                  рівняння  Періса,  дозволяє,  у  першу  чергу,  характеризувати  крихкість

                  досліджуваних  сталей  залежно  від  їх  стану,  що  проявляється  у  стрімкості


                  da/dN  –  K  діаграм  швидкості  росту  втомної  тріщини  (див.  табл.  3.4,  рис.
                  3.15). Показано, що сталі марки 2 та марки Т після гальмування (варіанти 3 і


                  7 з табл. 3.4) більш схильні до пришвидшення росту втомної макротріщини

                  проти  таких  же  у  вихідному  стані  (варіанти  2,  6  з  табл.  3.4)  [359].  Проте,

                  зазначимо, що така тенденція є незначною і у випадку зростання показника

                  ступеня  n  рівняння  Періса  для  сталі  марки  2,  найімовірніше  може  бути

                  спричинена більшим проявом ефекту закриття втомної тріщини для цієї сталі

                  після гальмування порівняно з такою у вихідному стані (див. варіант 3 з табл.

                  3.4).  Для  сталі  марки  Т  цього  не  спостерігається,  їх  порогові  значення  у

                  вихідному  стані  та  після  гальмування,  практично  однакові,  тому  не  слід  і

                  очікувати значної різниці і за ефектами закриття тріщини, що надає (da/dN –

                  K) діаграмам швидкостей росту втомної тріщини меншої стрімкості. Проте,

                  за  низьких  амплітуд  навантаження  та  за  несприятливої  структури  після

                  гальмування у сталі марки Т тріщина вже поширюється на відміну від сталі

                  марки 2 [359].

                         Розглянемо  фрактографічні  особливості  руйнування  цих  сталей,

                  особливо  у  припороговій  області  росту  втомних  тріщин.  Сталь  марки  2  у

                  вихідному  стані  (варіант  2  з  табл.  3.4)  за  низьких  амплітуд  навантаження

                  руйнується  за  в’язким  механізмом,  у  зламі  превалюють  в’язкі  втомні

                  боріздки, згруповані у т.зв. фестони, межами яких сформовані деформаційні

                  гребені,  останні  також  оточують  поодинокі  сколені  череззеренні

                  фасетки(рис. 3.16а). За високих амплітуд навантаження характер зламу дещо

                  змінюється,  додаються  мікрофрактографічні  утворення,  характерні  для

                  квазістатичних  короткочасових  випробувань:  ямочні  мікроутворення,  що

                  характеризують  в’язке  руйнування  шляхом  виникнення  і  коалесценції
   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137   138