Page 75 - Korniy_dyser

75
–
О , О. Молекулярна форма адсорбції при додатних температурах виявляється
тільки на металах, оксиди яких в цих умовах нестабільні (срібло, ртуть,

платина, паладій, золото). На більшості технічних металів адсорбція кисню
протікає необоротно з утворенням міцних хімічних сполук. Одним з

показників, що характеризує міцність зв’язку адсорбованих частинок з
поверхнею металу, є теплота адсорбції. Теплоти хемосорбції змінюються в

широких межах — від 80 кДж/моль і менше для срібла до 800 кДж/моль —

для вольфраму [160].

Молекулярний та атомарний кисень, адсорбований на платині, є одним

з найінтенсивніше досліджуваних проміжних сполук у реакції

електровідновлення кисню [161–170]. Використовуючи широкий спектр

теоретичних методів, отримано значну кількість результатів щодо енергії

зв’язку кисню та його іонних форм на поверхні платини, а також

переважаючих місць адсорбції. Загалом, незважаючи на розбіжності у точних

значеннях, переважаючі адсорбційні положення і структури визначались в

узгодженні з експериментом (табл. 1.1).

Значно менше результатів щодо адсорбції кисню отримано на бінарних

поверхнях платини [171, 172]. При цьому встановлено, що розуміння

механізмів взаємодії бінарних поверхонь з киснем залежить загалом від

моделі d-зони для чистої поверхні платини як характеристичної змінної,

котра визначатиме її реакційну здатність.

Адсорбцію монооксиду вуглецю на поверхні чистої платини вивчено

достатньо добре із використанням квантово-хімічних методів [173–175] та

експериментально [176, 177]. Загалом встановлено, що молекула СО

адсорбується лінійно, зв’язуючись через атом C до поверхні, що може бути

пояснено тим, що найвища зайнята молекулярна орбіталь (HOMO) (5σ) і

найнижча вільна молекулярна орбіталь (LUMO) (2π*) СО розташовані на

атомі C. Таким чином, це місце є кращим для зв’язування з поверхнею.

Молекули не дисоціюють після адсорбції, і основна частина зв’язків домінує

в d-зоні поверхні платини. Молекула CO залишається фактично