Page 6 - Korniy_dyser

6

енергетичний бар’єр виходу з поверхні нанокластерів Pt 42Ru 13 та Pt 42Co 13
порівняно із Pt 55, що свідчить про більшу їх стійкість до руйнування у цьому

середовищі.
Встановлено, що меншою реакційною здатністю до окиснення та

утворення слабшого хемосорбційного зв’язку поверхневих атомів платини з

молекулярним та атомарним киснем володіють бінарні нанокластери Pt 42Co 13

оболонкової структури порівняно із чистим нанокластером платини. Це

пов’язано не лише із зміною міжатомних віддалей Pt–Pt, а й електронними

властивостями атома кобальту підповерхневого шару, який розташований у

певних трьохкоординаційних положеннях, чим пояснено кращі

функціональні характеристики таких нанокластерів, що спостерігається

експериментально.

Для практичного оцінювання корозійно-морфологічної стабільності

бінарних наночастинок платини оболонкової структури у середовищі

запропоновано характеристику енергетичної активності, яку визначають

відношенням розрахованих енергій когезії бінарного та моноплатинового

нанокластерів під час утворення зв’язку із компонентами середовища.

Розроблені моделі корозії та отримані квантово-хімічні закономірності

взаємодії середовища з багатокомпонентними системами дали змогу

встановити взаємозв’язок між розрахованими атомно-молекулярними

характеристиками впливу складників корозивного середовища на матеріали

та їх корозійними властивостями, які визначені експериментально.

Встановлені співвідношення між хімічним складом, кристалічною

структурою, природою хімічного зв’язку в бінарних нанокластерах платини

та їх реакційною здатністю дають змогу надати практичні рекомендації щодо

прогнозування властивостей та створення нових ефективних бінарних

наноматеріалів на основі платини для низькотемпературних паливних

комірок. Зокрема, квантово-хімічними розрахунками показано, що бінарні

нанокластери оболонкової структури на основі платини (Pt 42Co 13) можуть

мати вищу стійкість до окиснення та відповідно кращі функціональні