Page 210 - Korniy_dyser
P. 210

210

                         Найімовірнішим  є  чотирикоординаційний  зв’язок  іонів  кальцію  з
                  оточуючими атомами кисню карбоксильних, простих ефірних, гідроксильних


                  та складних ефірних груп, енергія зв’язку яких становить відповідно 8,3348;
                  1,2332; 1,1603 і 1,9033 еВ. Подібна структура повинна зберігатися і під час


                  утворення  складнішого  комплексу  рамноліпіду  з  молекулою  фосфату
                  кальцію.  Розрахунок  показав,  що  дослідження  методом  РМ7  фрагменту


                  Са 4Р 6О 20 призводить до величин HOMO i LUMO, які дорівнюють відповідно

                  –9,727 і –0,624 eВ. Зміна енергій термінальних орбіталей фосфату кальцію та

                  їх  наближення  до  енергій  рамноліпіду  також  свідчить  про  можливість

                  утворення  стійких  комплексів.  При  цьому  енергія  утворення  комплексу

                  рамноліпіду з кальцієм – екзотермічна [341].

                         Далі  для  ряду  комплексів  рамноліпіду  розрахували  значення

                  електронної  жорсткості  та  м’якості.  В  рамках  теорії  функціонала  густини

                  встановлено  [301,  351]  нову  парадигму,  що  прогнозує  стабільність

                  електронної структури молекул інгібіторів. Загальне правило цієї парадигми

                  є  те,  що  індексом  хімічної  активності  і  стабільності  молекули  є  його

                  глобальна  жорсткість.  Збільшення  параметра  жорсткості  η  молекули

                  підвищує її рух до стійкішої конфігурації, а коли хімічна сполука відходить

                  від  своєї  рівноважної  конфігурації,  її  жорсткість  зменшується.  Іншими

                  словами,  коли  система  переходить  до  стану  з  більшою  електронною

                  жорсткістю,  його  стабільність  зростає  і  навпаки.  Зауважимо  при  цьому

                  можливості  використання  також  хімічної  м’якості  молекули  σ,  яку

                                                            1
                  визначають співвідношенням                . Глобальна м’якість (обернене значення
                                                           2 

                  до  жорсткості)  корисна  для  безпосереднього  передбачення  хімічної

                  активності.  М’які  молекули  зазнають  змін  перерозподілу  електронної

                  густини легше, ніж жорсткі молекули і є реакційно здатнішими. Молекула,

                  що має вище значення параметра м’якості є більш реакційно здатнішою, ніж

                  молекула, що має менше значення. Загалом, можна говорити, що збільшення

                  м’якості  збільшує  хімічну  реакційну  здатність,  а  збільшення  жорсткості  її
   205   206   207   208   209   210   211   212   213   214   215