Page 24 - Dycert_Havryluk

24

РОЗДІЛ 1

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД ТА ВИБІР НАПРЯМКУ ДОСЛІДЖЕНЬ

1.1. Інгібітори корозії металів в ЗОР

Критерії вибору інгібіторів у ЗОР включають насамперед фізико - хімічні

властивості: здатність до фізичної адсорбції та хемосорбції; термодинамічні

характеристики, емульгуючі властивості для забезпечення стабільності емульсій,

а також, враховуючи специфіку використання, відсутність подразнюючих запахів

та екологічну безпечність.

В ЗОР використовують водорозчинні та маслорозчинні інгібітори корозії [1-

15], які поділяють на неорганічні: нітрити натрію, хромати, силікати, поліфосфати

в концентрації до 1% та органічні: органічні кислоти (ароматичні, аліфатичні),

азот- і сірковмісні сполуки (аліфатичні аміни, алкіламіди, імідазоліни,

аміноспирти, тіоли, оксиетильовані жирні аміни і аміди та ін.) [16-21].
Водорозчинні інгібітори додають у водну фазу, а маслорозчинні в емульсол.

Більшість водорозчинних органічних інгібіторів корозії (нітрити, моно-,
триетаноламін, уротропін, бікарбонати органічних амінів, продукти

оксиетилювання алкіл фенолів, бензотріазол,) мають обмежене застосування
через недостатню стабільність, вибірковість захисту (при захисті чорних металів

підсилюють корозію кольорових) та через обмеження у концентраціях: (при
концентрації нижче критичної підсилюють корозію металу) [6-8, 14, 22-24].

За впливом на кінетику корозійного процесу розрізняють інгібітори

катодного, анодного та змішаного типів [13, 15, 23]. В залежності від механізму

дії інгібітори класифікують як адсорбційні - утворюють захисні плівки і тим

зменшують площу контакту металу з середовищем та пасивувальні - утворюють

важкорозчинні сполуки або комплекси з катіонами металів. Крім того, можна

виділити інгібітори комплексної дії, які гальмують не лише корозію, але й

корозійно-механічне руйнування в середовищах з різним рН.

Найбільш досліджені інгібітори для кислих середовищ [1, 9-12,], а для