Page 77 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

77

Встановлено, що зразки сталі 20 після експозиції впродовж 6 год у

3
водогінній воді м. Львова з додатком 0,8 г/дм інгібітору ТИС–4 і перенесенні в
неінгібовану воду, майже не кородують протягом перших 48 год (табл. 3.6). За

наступних 7 днів ступінь захисту сталі 20 знижується до 87%, а через 14 днів

перебування в неінгібованій воді – до 68%. Таким чином, хемосорбційна плівка,

яка сформувалась на сталі 20 у інгібованій ТИС–4 воді, зберігає свої захисні

властивості впродовж не менше 14 днів. Такий достатньо тривалий ефект

післядії дає можливість у водооборотних системах зменшити частоту

додаткового введення інгібітору при планових підживленнях закритих

водооборотних циклів.

Таблиця 3.6 – Ефект післядії інгібітора ТИС–4

Швидкість Час збереження
Ступінь
5
Середовище корозії K 10 , захисту Z, % захисних властивостей
m
2
г/см год τ , год
2
Водогінна вода 3,08 – –
Водогінна вода + 0,07 98 –
3
0,8 г/дм ТИС–4
Водогінна вода 0,12 96 48
(після попередньої 0,40 87 168
експозиції зразка в
інгібованому 0,96 68 336
середовищі)

3.6 Порівняльна характеристика інгібіторів для захисту сталі у воді

Найбільш поширеними інгібіторами корозії вуглецевих сталей у

водогінній воді є похідні фосфатів, фосфонатів та силікатів, які порівняно з

іншими неорганічними інгібіторами є найменш токсичними. У зв’язку з тим

проведено порівняння ефективності інгібітору ТИС–4 з ефективністю інгібітору

КОРСОЛ–2 та високомодульного силікату [54]. Інгібітор КОРСОЛ–2 широко

використовується для захисту водооборотних систем від корозії та