Page 11 - Aref_Shtoyko
P. 11

9

        при  подальшому  поширенні  перетворюється  у  півовальну  з  характерною
                                                            ( )
        конфігурацією  стосовно  швидкості                      (           )  її  росту  в  окремих  зонах
        зварного  з’єднання.  Показано,  що  при  наводнюванні  зварного  з’єднання  за
        потенціалу          його залишкова довговічність    буде помітно менша, ніж за                     .

               Третій  розділ  містить  низку  розрахункових  моделей  для  визначення
        залишкового ресурсу труб нафтопроводів за ламінарного чи турбулентного потоків
        нафти і дії корозивних середовищ. Ідею цих моделей продемонстровано на прикладі
        пластини з прямолінійною тріщиною довжини     ( рис. 8), яка знаходиться під дією

        симетричного  відносно  лінії  розміщення  тріщини  маневрового  навантаження     і
        корозивно-агресивного  середовища,  що  спричиняють  поширення  корозійно-
        механічної  тріщини.  Вважаємо,  що  пластина  розтягується  постійними  рівномірно
        розподіленими зусиллями інтенсивності p, а за деякі проміжки часу проходить її до-
                                                                даткове  навантаження  зосередже-
                                                                ними в часі квазідинамічними наван-
                                                                таженнями  амплітуди   .  У  даному
                                                                випадку  приймаємо,  що  за  час  росту
                                                                тріщини  проходить     таких  додат-
                                                                кових  зосереджених  в  часі  наван-
                                                                тажень.  Задача  полягає  у  визначенні
        а)                       б)                             залишкової  довговічності  такої  плас-
               Рис. 8. Схема навантаження пластини              тини  з  урахуванням  цих  змін  наван-
         з тріщиною (а) і зміни в часі параметра                тажень,  тобто  часу        ,  коли  в  ре-

                зовнішнього навантаження (б)                    зультаті  механічних  навантажень  і
        корозивно-агресивного  середовища  тріщина  підросте  до  критичного  розміру      і

        пластина зруйнується.
               Для  розв’язання  цієї  задачі  використаємо  енергетичний  підхід,  при  цьому
        енергія деформування зони передруйнування при зосереджених в часі навантажень
        Р визначається як для окремих циклів при втомі і просумована по n. В результаті
        цього задача зведеться до реалізації такої математичної моделі:
                                                         (         )                   ;




                                                   (   ) ∑          (    ),  ( )   -







                                                    ( )                    (  )     ;                                (11)




        Тут       втомна  характеристика  матеріалу,  яка  визначається  експериментально;

             розкриття  у  вершині  тріщини  за  навантаження   ;                      розкриття  вершини

        тріщини  за  навантаження   ;                    його  критичне  значення  за  корозійного
        руйнування;             нижнє порогове значення   , при якому тріщина не поширюється

                                                                    ⁄
        за корозійно-механічного навантаження;     √     – коефіцієнт асиметрії циклу;


         ( )  дельта-функція;      –  довжина  корозійно-механічної  тріщини  у  момент   -го

        навантаження зусиллями  P .
               Отже,  співвідношення  (11)  при  відомих  значеннях




          визначає  залишкову  довговічність  тонкостінних  елементів  конструкцій  з
        тріщинами, які експлуатуються за дії корозивно-агресивного середовища, тривалого
        статичного навантаження   і зосереджених в часі квазідинамічних  навантажень  .
        Апробація моделі (11) здійснена чисельно на прикладі аналогу задачі Ґріффітса для
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16