Page 91 - УДК
P. 91

91

               2  МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ,

                    ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ І МЕХАНІЧНОЇ ВТОМИ

                    NiTi СПЛАВУ


                   2.1  Методика  визначення  температур  фазових  перетворень  методом

                         сканівної диференціальної калориметрії


                      Особливо  важливими  характеристиками  СПФ  є  температури  фазових

               переходів, оскільки за нижчих температур матеріал знаходиться у мартенситній

               фазі, а за вищих – в аустенітній. Її визначають, здебільшого, методом термічного

               аналізу, а саме, диференційною сканівною калориметрією (ДСК) [176,177]. Для

               такого  аналізу  достатньо  лише  кілька  міліграмів  матеріалу  [178].  Через  свою

               простоту та швидкість досліджень цей метод найпоширеніший. Він полягає у

               вимірюванні різниці кількості тепла, необхідного для підвищення температури в

               досліджуваному та еталонному зразках, як функції температури.

                      Тому  характеристики  теплових  переходів  під  час  фазових  перетворень

               СПФ  досліджували  методом  ДСК  [179,180]  за  допомогою  диференційного

               сканівного калориметра DSC Q1000 TAI. Циліндричні зразки діаметром 1 мм, з

               одною  плоскою  стороною,  вагою  17,2  мг,  які  були  вирізані  з  прутка   8 мм,

               поміщали  на  пластину  тиглю  з  Al 2O 3.  Швидкість  газового  потоку  становила

               30 мл/хв. Зразки нагрівали та охолоджували від -150 до +120С в атмосфері азоту

               N 2  та  гелію  Не 2  зі  швидкістю  10  С/хв.  Для  підвищення  достовірності


               отримуваних результатів кожен з циклів нагрівання і охолодження повторювали
               тричі.




                   2.2  Методика  дослідження  впливу  наводнювання  на  механічну

                         поведінку


                         2.2.1   Схема навантаження та конструкція зразка для проведення

                                експериментів
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96