Page 174 - УДК

174

Можна припустити, що так само як нагрівання NiTi сплаву вище

температури завершення аустенітного перетворення A f [207], навантаження

низької амплітуди після високої ініціює зворотнє перетворення залишкового

мартенситу, через часткове зменшення залишкових напружень. Очевидно,

зменшення залишкових напружень супроводжується зменшенням залишкових

деформацій.

Згадану вище закономірність спостерігали і при більших коефіцієнтах

асиметрії циклу навантаження (Рис. 4.21б). Зростання залишкової деформації

упродовж 50 циклів навантаження з більшою амплітудою, змінюється її

зменшенням на ділянці з меншою амплітудою. Таке чергування зростаючих і

спадних ділянок повторюється в кожному блоці навантаження до зруйнування

зразка.

На Рис. 4.22 наведено залежність приросту залишкових напружень у

блоках І та ІІ від кількості циклів навантаження у кінці відповідного блоку за

змінної амплітуди навантаження за R = 0,09 – 0,13, який визначали за формулою

f
s
 ε  ε  ε , (4.11)
res
res
res
де ε , ε залишкова деформація на початку та в кінці ступені навантаження.

Приріст залишкової деформації на ступені з високою амплітудою

наванатаження збільшується з 0,8% при N = 50 циклів до 1,1% при N = 550 циклів.

Залишкова деформація на II ступені змінюється від 0,2% до 0,11% і є значно

меншою ніж на I ступені. Досліджено, що залишкова деформація складається з

двох частин, плстичної (~79% від загальної) спричиненої дислокаціями та

відновлюваної (~21%), спричиненої залшковим мартенситом, яка відновлюється

після нагрівання [207]. В нашому випадку зменшення залишкової деформації на

ІІ ступені складає від 10% до 25% від загальної залишкової деформації в кінці

циклу на І ступені. Це приблизно співпадає з відновлюваною частиною

залишкової деформації.