Page 42 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

42

І - вимірювання електродного потенціалу; ІІ – гальванічний; ІІІ –

потенціостатичний; IV – потенціодинамічний; V - електрохімічної

імпедансної спектроскопії.

1.1.1 Вимірювання електродного потенціалу

Методика вимірювання потенціалу корозії під час тертя дає змогу

отримувати інформацію про стан поверхні металу і широко застосовується

дослідниками для вивчення процесів трибокорозії [13] (див. табл.1). Вона

полягає у фіксуванні потенціалу корозії в процесі досліджень, тобто різниці

потенціалів, спонтанно встановленої між робочим електродом (метал, який

досліджується) та електродом порівняння в розчині, розміщеним на певній

відстані від нього. Під час фрикційної взаємодії потенціал відображає

гальванічну взаємодію двох різних поверхневих станів металів – пасивний
метал, який не приймає участі в терті (не зношується) та метал, що

піддається зношуванню. За даними [13] та табл.1 встановлено, що тертя не
суттєво впливає на зміну потенціалу корозії поверхонь металів, що не

пасивуються, тому що різниця між деформованою і не деформованою

ділянками є малою. Було теоретично визначено чотири параметри, що

впливають на корозійний потенціал під час трибокорозії: корозійні

характеристики пошкоджених і недеформованих поверхонь, співвідношення

між площами цих поверхонь, відносне положення зношених і неробочих

ділянок та кінетика задіяних реакцій. Хоча вимірювання потенціалу

методично є простими, однак вимагає складної моделі кінетики опису

реакцій, що відбуваються на ділянках поверхні.

1.1.2 Гальванічний метод

Під час використання гальванічного методу досліджень електрод, який

виготовлений з того ж матеріалу, що зразок, розміщується на певній відстані