Page 18 - Дисертація_Влад_Христина_Ігорівна

Вступ

Актуальність теми. Сучасні виклики у сфері енергетики, пов’язані зі

зростанням споживання енергії, вичерпністю традиційних джерел та

негативним впливом вуглецевих викидів на довкілля, зумовлюють нагальну

потребу у впровадженні відновлюваних і екологічно безпечних технологій

збереження та трансформації енергії. Водень, як високоенергоємне і чисте

паливо, розглядається як один з ключових компонентів майбутньої енергетики.

Його використання забезпечує значну питому енергію згоряння (~142

кДж/моль), при цьому єдиним побічним продуктом є вода. Однак широке

застосування водню стримується рядом технічних труднощів, серед яких

основними є його безпечне, ефективне та компактне зберігання.

Одним із перспективних підходів до вирішення цієї проблеми є

застосування металогідридних матеріалів, здатних оборотно або необоротно

акумулювати водень. Значний інтерес викликають гідриди магнію, а також

інтерметаліди, що здатні до електрохімічного та газофазного гідрування.

Окрему групу становлять матеріали, які використовуються у хімічних джерелах

струму, зокрема нікель-металогідридних (Ni–MГ) акумуляторах, де важливу

роль відіграє ефективність та стабільність електродних матеріалів. З метою

покращення гідридотвірних та електрохімічних властивостей, до складу таких

матеріалів вводяться нанорозмірні металеві домішки на основі перехідних d-

металів (Ni, Co, Fe, Pd), які здатні покращувати електропровідні властивості

композиту, а також можуть мати каталічний вплив

Наноматеріали, синтезовані методами хімічного відновлення, лазерної

абляції, вилуговування або піролізу, демонструють унікальні структурно-

морфологічні характеристики, які суттєво впливають на сорбційні та

електрохімічні властивості гідридних композитів. Такі нанододатки сприяють

покращенню кінетики гідрування, зниженню температури десорбції та

підвищенню питомої розрядної ємності електродів. Проте досі залишаються

недостатньо вивченими питання взаємозв’язку між складом, способом синтезу,

18