Page 19 - Dys_Usov 2021

19

Різні види ізоляційного покриття мають різну дифузійну проникність і

тому забезпечують різну ізоляцію труби від навколишнього середовища. На

практиці дуже рідко вдається досягти повної суцільності ізоляційного

покриття. В процесі будівництва в ізоляційному покритті можливі різні

пошкодження, задири, вм’ятини, порізи та інші дефекти, особливо це

небезпечно в момент засипання нанесеного ізоляційного покриття. Найбільш

небезпечними є наскрізні пошкодження захисного покриття, де, практично, і

протікає ґрунтова корозія.
Вид і конструкція ізоляційних покриттів визначаються залежно від

умов експлуатації трубопроводу, способу прокладання, температури

транспортування продукту, тощо [5–9].
При правильному виборі ізоляційного покриття на трубопроводах

спостерігається зниження корозійних витрат, це пов'язано з тим, що вони

збільшують опір корозійного ланцюга та зменшують струм корозії.
Крім того, застосування катодного захисту в сукупності з ізоляційним

покриттям дозволяє знизити силу захисного струму завдяки збільшенню

поляризаційного опору катода, зменшує енерговитрати на електрохімічний

захист та збільшує його ефективність.

Ізоляційні покриття повинні мати наступні властивості:
1) водонепроникність, що виключає можливість попадання під

покриття ґрунтової вологи і тим самим перешкоджає контакту електроліту з

поверхнею сталі, що захищається);

2) гарну адгезію (прилипання) покриття до ізолюючої сталевої

поверхні;

3) суцільність, що забезпечується надійністю покриття, так як навіть

найдрібніша пористість в покритті веде до створення електролітичних

осередків і протіканню корозійних процесів;

4) хімічну тривкість, що забезпечує тривалу роботу покриття в умовах

агресивних середовищ;