Page 228 - DISS_NYRKOVA
P. 228

228


                         6.2.2  Ступінь  захисних  властивостей  епоксидного  покриву  при

                  катодній поляризації




                         Вплив катодної поляризації на захисні властивості нового та штучно

                  зістареного  гібрид-епоксидного  покриву  досліджували  за  вищої

                                                                о
                                                                           о
                  температури, ніж стрічкового, від 20  С до 70  С, оскільки через 1 місяць
                                                                            о
                                                                о
                  випробувань  за  температури  від  20  С  до  50  С  при  потенціалі  -1,45  В
                  відшарування покриву не спостерігали.

                         Впродовж  випробувань  поляризаційні  потенціали  змінювались

                  немонотонно  та  зміщувались  в  бік  позитивніших  значень,  але  в  цілому

                  зміна потенціалів не перевищувала 0,01 В, рис. 6.8, табл. 6.4.

                                                                                                          о
                         Поляризаційні струми на зразках обох покривів за температури 50  С

                  не  перевищували  2,2  мА  (рис.  6.8,  б),  при  підвищенні  температури  до

                      о
                  70  С,  поляризаційні  струми  на  зразках  зі  штучно  зістареним  покривом
                  зросли  майже  вдвічі,  до  3,9  мА,  табл.  6.4.  Максимальний  радіус


                  відшарування за цього потенціалу був майже однаковим як для нового так

                  і для штучно зістареного покриву – 22,9 мм.

                         При  зниженні  потенціалу  поляризації  до  -0,75  В  через  1  місяць


                  випробувань  на  поверхні  покриву  відмічено  утворення  осадів  білого

                  кольору, які  видалялися  за допомогою  м’якої  губки, рис. 6.9 (фото  1г  та

                  фото 2г). Зроблено припущення, що цей осад – солі твердості магнію. Їх

                  осадження  та  відбувається  саме  за  потенціалів  наближених  до


                  мінімального захисного, оскільки за потенціалів  -1,45 В такого явища не

                  спостерігали.
   223   224   225   226   227   228   229   230   231   232   233