Page 4 - Thesis_Lavrys

4

структурами. Для сплаву з вихідною β-структурою ХППД потрібно

проводити за вищих навантажень.

4. Вперше на основі мікроструктурного, дюрометричного та

рентгеноструктурного аналізів підтверджено термічну стабільність

деформаційно зміцненого поверхневого шару сплаву ВТ22 в умовах

насичення азотом до 820°С. Показано, що під час нагрівання в азоті процеси

рекристалізації деформаційно зміцненого шару пригнічуються через процеси

твердорозчинного зміцнення, що підтверджується збереженням

деформованого шару з подрібненою структурою.

Практичне значення одержаних результатів

1. Запропоновано нове вирішення науково-технічної задачі

інтенсифікації газового азотування титанового сплаву ВТ22 шляхом

попереднього модифікування його поверхні методом ХППД: поверхнева

мікротвердість зростає на 50%, а глибина зміцненого шару потовщується на

30% порівняно з азотуванням без попереднього деформування.

2. Рекомендовано схему та режим деформаційно-дифузійного

оброблення, що за регламентованого об’ємного зміцнення сплаву ВТ22

забезпечують підвищення вдвічі його зносостійкості у трибопарі з бронзою

БрАЖН 10-4-4 та на 30% знижують коефіцієнт тертя порівняно з

азотуванням без попереднього деформування.

3. Розроблено технологічні рекомендації щодо комбінованого

деформаційно-дифузійного модифікування поверхневих шарів

конструкційних елементів авіаційної техніки з титанового сплаву ВТ22 для

Державного підприємства «АНТОНОВ».

Ключові слова: титановий сплав ВТ22, холодне поверхневе

пластичне деформування, інтенсифікація, азотування, деформаційно-

дифузійне оброблення, поверхневе зміцнення, зносостійкість.