Page 16 - Thesis_Lavrys

16

ВСТУП

Актуальність теми. Двофазні титанові сплави завдяки притаманному

їм комплексу фізико-механічних і корозійних властивостей є

широковживаними матеріалами для вітчизняного авіабудування. Обсяг їх

застосування в деталях агрегатів повітряних суден транспортної категорії, де

економія розмірів і маси є однією із основних вимог під час конструювання,

постійно зростає. Для прикладу, заміна стальних конструкцій шасі літака

марки Ан-124 на конструкції з титанового сплаву ВТ22 дозволило

забезпечити вищий ресурс стійок шасі та збільшити вагову ефективність

застосування на 10…15%.

Проте низькі триботехнічні характеристики титанових сплавів

унеможливлюють їх використання у трибоспряженнях без додаткового

поверхневого оброблення, а, відтак, обумовлюють необхідність розроблення

ефективних методів поверхневого зміцнення. Перспективним, ефективним і

економічно виправданим методом підвищення триботехнічних

характеристик є газове азотування. Значний вклад у розвиток цього методу

поверхневого зміцнення внесли як вітчизняні, так і зарубіжні вченні:

В. Г. Каплун, С. С. Кипарисов, М. В. Кіндрачук, Ю. М. Лахтін,
П. В. Назаренко, І. М. Пастух, І. М. Погрелюк, Г. В. Самсонов, В. М. Федірко,

T. Bell, S. Malinov, E. Rolinski, A. A. Zhecheva та інші.
У роботах В. М. Федірка, І. М. Погрелюк та Т. М. Кравчишина

реалізовано ідею сумістити в одному технологічному циклі газове азотування

і зміцнювальне термічне оброблення (ЗТО) з метою підвищення

зносостійкості поверхневого шару за збереження рівня об’ємного зміцнення

двофазного титанового сплаву ВТ22. Однак параметри ЗТО, які відповідають

за структурно-фазові перетворення в сплаві, що забезпечує рівень його

механічних характеристик, обмежують температурно-часові параметри

газового азотування. Для отримання регламентованих як об’ємних, так і

поверхневих характеристик сплаву необхідно інтенсифікувати азотування,