Page 36 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ
P. 36

36

                         Наукова новизна отриманих результатів
                         1.  Уперше  встановлено  вплив  газоподібного  водню  на  взаємодію

                  трубних  сталей  з  корозивно-наводнювальними  середовищами,  який

                  проявляється  у  зміщенні  рівноваги  реакції  H адс +H адс ↔ H 2  у  бік

                  адсорбованого  водню,  що,  в  свою  чергу,  посилює  абсорбування  водню

                  металом  за  реакцією  H адс ↔ H абс,  внаслідок  чого  знижується  корозійна


                  тривкість сталей та зростає їх схильність до водневого розтріскування;
                         2.  Уперше розкрито воднево-деформаційний механізм та стадійність

                  розвитку  пошкодженості  в  низькоміцних  трубних  сталях,  що  полягає  у

                  послабленні  воднем  адгезії  неметалевих  включень  із  матрицею  з  їх

                  подальшим відшаруванням та деформаційним ростом і злиттям утворених

                  порожнин  внаслідок  підвищення  тиску  молізованого  у  них  водню,  та


                  спричиняє окрихчення сталей і підвищення їх чутливості до дії водню;
                         3.  Уперше  виявлено  анізотропію  корозійної  тривкості  зміцнених

                  арматурних прутків (вищий в 1,7 рази поляризаційний опір бокової поверхні

                  порівняно  з  перерізом  у  3%  розчині  NaCl),  яка  пов’язана  з  різним


                  структурно-напруженим  станом  прутків  у  поздовжньому  і  поперечному

                  напрямі, сформованим під час їх зміцнення холодним волочінням.

                         4.  Уперше  встановлено  механізм  корозійно-механічного  руйнування
                  гладких  перлітних  прутків  на  різних  стадіях  семиетапного  холодного


                  волочіння за впливу корозивно-наводнювального середовища, який на перших
                  етапах полягає у зародженні тріщини від бокової поверхні під дією водню та її


                  просування  вглиб  зразка,  а  після  3-го  етапу  –  одночасному  формуванні

                  осередку  руйнування  у  центрі  перерізу  прутка  з  подальшим  злиттям  двох

                  осередків;

                         5. Уперше обґрунтовано доцільність використання таніну як основи

                  технологічного  середовища  для  зупинки  росту  втомної  тріщини  в

                  конструкційних  сталях  у  широкому  діапазоні  розмахів  коефіцієнта

                  інтенсивності напружень. Механізм дії таніну пов’язаний із його хімічною

                  взаємодією зі свіжоутвореною поверхнею тріщини, що виникає внаслідок
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41