Page 29 - дисертація Головчук

29

1.2 Електродугове напилення – ЕДН (Electric Arc Spraying)

В процесі електродугового напилення два електродні дроти діаметром

1,6…3,0 мм, що знаходяться під постійною напругою, подаються в

розпилювальну головку, де між їх торцями виникає електрична дуга, що

оплавляє їхні торці, формуючи розплав, який диспергується на краплини та

транспортується до напилюваної поверхні струменем повітря або азоту під

тиском 0,3…0,6 МПа (рис. 1.4) [5, 6],. В процесі електродугового напилення

покриттів існують значні відмінності між процесами плавлення на катоді та

аноді. На катоді утворюються невеликі розплавлені краплі а на аноді утворені

краплі мають більші розміри. [7, 8, 9]. При дуговому напиленні діаметр краплин

критично впливає на мікроструктуру, пористість та вміст оксидів у покритті.

Як правило дистанція напилення становить 100…200 мм, витрата

3
повітря в межах 0,8…1,8 м /хв, робоча напруга 22…35 В, струм 70…400 А.
До переваг ЕДН слід віднести [10]:

 універсальність (відновлення деталей, антикорозійний захист,
декоративні покриття, нанесення псевдосплавів, антифрикційні покриття);

 високу продуктивність;

 деталі не зазнають термічних деформацій (температура

нагрівання 40…150°С);

 збереження втомної міцності деталі;

 низька собівартість;

 низька енергоємність;

 простота і технологічність;

 можливість нанесення металевих покриттів на будь-який твердий

матеріал (метал, дерево, кераміку, скло, бетон тощо);

 структура електродугових покриттів забезпечує твердість до 1800

HV, поруватість 3…15%, когезійну міцність до 300 МПа, адгезійну міцність

до сталі до 60 МПа та високу зносостійкість (в 1,5 рази вищу, ніж загартованої

середньовуглецевої сталі).