Page 40 - Реферат_Ткачук
P. 40

38

          середовища  та  гідроксиапатитних  покриттів  регламентованих  параметрів
          плазмо-електролітним оксидуванням.
               Встановлено загальні закономірності формування структурно-фазового стану
          модифікованих  шарів  на  титанових  сплавах  медичного  призначення  шляхом
          дифузійного насичення з контрольованого азотвмісного газового середовища, та
          його вплив на зносо- та корозійну тривкість у фізіологічних розчинах.
               Розроблено етапний спосіб азотування технічно чистого титану ВТ1-0, що
          забезпечує  високий  рівень  трибологічних  і  протикорозійних  характеристик
          поверхні у фізіологічних розчинах. Апробація на стенді-імітаторі біомеханічного
          руху людини Т-24 показала, що інтенсивність зношування чашки з UHMWPE в
          парі з азотованою титановою головкою менша у 3 рази порівняно з парою тертя
          з  CoCrMo.  Встановлено,  що  азотована  за  розробленим  способом  насичення
          поверхня покращує цитосумісність титану, що дозволяє перейти до досліджень
          in vivo.
               Розроблено  наукові  підходи  до  формування  оксинітридних  шарів  на
          титанових сплавах з контрольованого азоткисневмісного газового середовища як
          у  розрідженому  (0,001…0,1 Па)  азоткисневмісному  газовому  середовищі
          (повітря), так і насиченням у розрідженому азоті з додаванням 20 і 30 об.% кисню
          (азоткисневмісній  газовій  суміші).  Встановлено  температурний  (500...750 °С)
          діапазон формування оксинітридних шарів.
               Встановлено,  що  при  модифікуванні  нестехіометричного  нітриду  титану
          киснем відбувається заміщення атомів азоту на атоми кисню з формуванням на
          поверхні оксинітриду титану TiNxO1-x, в якому вміст азоту зменшується, аж до
          утворення  оксиду  титану  TiO2.  Визначено,  що  збільшення  вмісту  кисню  в
          оксинітриді призводить до підвищення корозійної тривкості та цитосумісності
          титанового сплаву ВТ6, а оксинітридні шари TiN0,42O0,58 та TiN0,36O0,64 можуть
          бути рекомендовані для подальшого тестування їх біологічної дії in vivo.
               Визначено оптимальний склад електроліту (1М КОН+ гідроксиапатит) для
          формування ГА покриття на титанових сплавах медичного призначення методом
          ПЕО,  що  дозволяє  сформувати  порувате  ГА  покриття  зі  сфероїдальною
          структурою  та  оптимальним  співвідношенням  Са/Р  за  напруги  160 В  в
          імпульсному режимі.
               Встановлено  закономірності  формування  ГА  покриттів  на  попередньо
          сформованих нітридних шарах Ti2N та TiNх. Показано, що корозійна тривкість
          покриття Ti2N+ГA у розчині Рінгера вища порівняно з TiNх+ГA. Встановлено,
          що значення модуля Юнга для ГA покриття, осадженого на нітридний шар Ti2N,
          близьке до відповідного значення для кортикальної кістки.
               Встановлено,  що  з  переходом  від  нітриду  до  оксинітриду  титану  зі
          збільшенням вмісту кисню в оксинітриді співвідношення Са/P змінюється від
          значень  >  2  до  співвідношення,  характерного  для  біологічного  ГА,  що
          призводить  до  покращення  корозійної  тривкості  ГА  покриття.  Встановлено
          механізми формування ГА покриттів на попередньо модифікованих поверхнях
          титанових сплавів медичного призначення.
               Ключові  слова:  технічно  чистий  титан  ВТ1-0,  титановий  сплав  ВТ6,
          нітридні  та  оксинітридні  шари,  гідроксиапатитне  покриття,  дифузійне
          насичення, ПЕО, біосумісність, зносо- та корозійна тривкість.
   35   36   37   38   39   40   41   42