Page 3 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Важлива складова проблеми підвищення якості та
надійності машин і механізмів – збільшення довговічності вузлів тертя та
забезпечення стабільності функціонування трибосистем. З інтенсивним розвитком
технологій виникають нові триботехнічні проблеми, пов’язані із незворотною
трансформацією поверхневих шарів металів від одночасної фізико-хімічної та
механічної взаємодій під час їх фрикційного контакту в корозивних середовищах.
Трибокорозія характерна для обладнання харчової, нафтогазовидобувної, хімічної
промисловостей, для пар тертя насосів спеціального призначення та інших вузлів в
енергетиці, комунальному господарстві, морському транспорті тощо. Вона охоплює
синергічні ефекти між механічними, хімічними та електрохімічними процесами,
через які втрати маси металу не вдається визначати простим сумуванням
механічного зношування та корозії, визначених окремо. У багатьох випадках під час
трибокорозії можуть відбуватися перетворення поверхневих шарів металів у
результаті наводнювання, особливо у сірководеньвмісних середовищах, що є ще
одним фактором, який ускладнює визначення впливу окремих чинників.
Дослідженню механізмів трибокорозії присвячені праці Б.І.Костецького,
А.В.Чічінадзе, В.В. Шевелі, В.І. Похмурського, Г.А. Прейса, А.Г. Дзюба, S.
Mischler, D. Landolt, G. Bayer, R Wood, A. Fischer, J. Celis, P. Ponthiaux, P. Bonora.,
M. Stack, L. Fedrizzi та ін. У 2000 році на базі університету Стратклайда (University
of Strathclyde) для координації дій і напрямків досліджень створено наукове
співтовариство «Tribo-Сorrosion», яке об'єднало фахівців у галузі трибокорозії у
всьому світі. В останні роки під час вивчення трибокорозії акцентують увагу на
розділенні процесів корозії та зношування. Найбільші труднощі у дослідників
викликає визначення синергічної компоненти трибокорозії, яку у низці моделей
введено в загальну формулу прогнозування зносу на підставі експериментальних
результатів і власних припущень авторів, або яка відсутня зовсім, а вплив
синергізму враховують поправковими коефіцієнтами. Крім цього, під час вивчення
процесів трибокорозії не розділяють вплив анодного розчинення свіжооновленої
поверхні та катодних процесів, зокрема, виділення водню та його абсорбцію. Мало
уваги також приділяють сумісній дії електрохімічних процесів та фрикційної
взаємодії на утворення та трансформування вторинних структур і їх впливу на
механізми трибокорозії.
У сучасному машинобудуванні використовують широкий спектр металевих,
неметалевих та композиційних матеріалів, для підвищення роботоздатності яких за
умов трибокорозії застосовують багато методів: підбір контактуючих пар,
легування, модифікація робочих середовищ, нанесення покриттів тощо. З огляду на
різноманітність умов роботи вузлів тертя єдиних рекомендацій щодо підвищення
зносотривкості різних деталей за трибокорозії нема. Таким чином, розроблення
нових наукових основ фрикційної взаємодії металів з урахуванням корозійного та
водневого чинників є актуальною науковою та прикладною проблемою в галузі
хімічного опору матеріалів, що поглиблює розуміння впливу окремих чинників на
механізми трибокорозії, а отже, дає можливість науково-обгрунтовати вибір методів
підвищення роботоздатності трибопар.