Page 12 - Krechkovska_avtoref
P. 12
10
KCV
0 B 0,2 B 0,2
-10 , %
-20
-30
-40
-50 1 1
-60 2 2
-70 3.4 3.4
4 4
-80 5 5
-90 6.1 6.1
а б
Рис. 2. Ранжування сталей з елементів (вежі в Миколаєві (1) та (2), Аджигольського маяка
(3.4), залізничного вокзалу (4), Піскового (5) і Центрально–Поморського (6.1) мостів у Вроц-
лаві) за ударною в’язкістю KCV, характеристиками міцності (σ В, σ 0,2) і пластичності (δ, ψ),
визначеними на повітрі (а) та в середовищі кислотного дощу (б).
У вихідному стані неметалеві включення зберігали зв'язок з матрицею
(рис. 4а). Тоді як сукупна дія експлуатаційних чинників, зокрема механічних на-
пружень, вплинула на структурно-механічний стан таких сталей, що проявилося де-
когезією неметалевих включень від матриці
(рис. 4б). Внаслідок цього попри збереження ціліс- 0,20
ності елемента в його перерізі виникли порожнини, 0,15 п / C шл 4
сумірні з включеннями, які ослабили його, сприяли C
накопиченню водню на міжфазних межах і полег- 0,10
шили руйнування перетинок між найближчими з c 6.2
них шляхом формування розшарувань. Причому, 0,05 C 1
якщо на шліфі виявляли лише ті включення, які 6.1 б
належали його площині, то руйнування, як прави- S c
0,80
ло, відбувається по шляху найменшого опору, який 0,0 0,1 0,2 0,3 0,70 0,75 S / S
кр
відзначається критич- 1,0 3
1, 2
ною щільністю розта- 0,8 4, 5, 6.1
7
шування включень, що
втратили когезію з мат- KCV екс / KCV вих 0,6
рицею. Отже, металог- 0,4
рафічні кількісні оцінки
деградації вуглецевих 0,2
сталей, визначені за 0,0 30 60 90 120 150
площею відшарованих , роки
екс
неметалевих включень а в
С п на одиниці площі Рис. 3. Втрата опору крихкому руйнуванню KCV екс / KCV вих від
тривалості експлуатації сталей τ екс (а) та залежності між струк-
шліфа С шл, могли бути турним С п /С шл і фрактографічним S кр /S показниками їх дегра-
заниженими, тоді як дації (б) та між втратою опору крихкому руйнуванню і показни-
такі ж оцінки на основі ком S кр / S, що враховує площу розшарувань та крізьзеренних
замірів площі структу- відколів на одиничній площі зламів ударних зразків (в). І та ІІ –
рних елементів окрих- зони, що відповідають експлуатованим сталям до- і за критич-
чення на зламах сталі, ного структурно-механічного стану; A c – точка, що розмежовує
сталі з якісно відмінними ознаками деградації (розшарування
ініційованих відшаро- чи крізьзеренні відколи). Позначення сталей у табл. 1 та табл. 2.