Page 51 - Dys
P. 51

51

можливості визначити рівень KCV), що вказувало на схильність матеріалу до
водневого макророзшарування.

Таблиця 1.2 – Ударна в‘язкість сталі 0.10C-1.6Mn-0.30Si у різних станах [27]

          KCV, Дж/см2

Вихідний  Експлуатований, верх Експлуатований, низ

180 95                 –

  Рисунок 1.11. – Типові злами після випробувань на ударну в‘язкість зразків,
   виготовлених з верхньої (зліва) та нижньої (справа) ділянок експлуатованої

                      труби [27]. Зразки вирізані вздовж осі труби.

       Це результат інтенсивнішої деградації металу нижньої ділянки труби
саме через її наводнювання впродовж експлуатації, а його джерелом
слугувала електрохімічна взаємодія сталі з підтоварною водою.

       Інший приклад стосується порівняння механічних властивостей сталі
Ст3 великоємного резервуару нафти, експлуатованої 30 років [61]: Виділили
чотири різні ділянки резервуару, внутрішня поверхня якої впродовж
експлуатації однозначно контактувала або з практично корозивно інертною
нафтою, або з корозивно агресивним і наводнювальним водним
середовищем: І – верхньої стінки, яка не контактувала з нафтою, лише з
агресивним водним конденсатом; ІІ – стінки ближче до дна резервуару, яка
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56