Page 11 - дсрт

11
РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1.1. Огляд методів наплавлення та види зносостійких матеріалів

Поверхні деталей різноманітних конструкцій, що експлуатуються в

умовах абразивного або ударно-абразивного зношування інтенсивно

руйнуються. Однак, понад 60 % деталей мають залишковий ресурс і придатні

до відновлення їх геометричних форм, і лише 20 % з них підлягають

остаточному вибракуванню. Вартість їх ремонту буде становити 20…70 % від

вартості виготовлення нової деталі [1]. У промислово розвинених країнах,

зокрема у США, Німеччині, Канаді, орієнтовна втрата від простою обладнання

з причин абразивного зношування становить 3 млрд $ на рік [2]. Таким чином,
проблема підвищення зносостійкості деталей машин є актуальною в усіх

галузях техніки. Одним із шляхів продовження ресурсу деталей є створення
захисного шару, що буде володіти більшою абразивною зносостійкістю та

корозійною тривкістю, ніж матеріал основи [3].
Аналіз відносної собівартості різних методів нанесення зносостійких

наплавлених шарів показує (табл. 1.1), що найдешевшим є електродугове ручне

нанесення наплавлених шарів електродами.

Таблиця 1.1. Собівартість та глибина дефектного шару (який знімається

методами механічної обробки), під час різних методів відновлення деталей [4]

Метод відновлення Глибина дефектного Відносна

шару собівартість
Наплавлення
Порошковими дротами під 0,8…1,2 1,5
шаром флюсу
У середовищі захисних газів 0,44…0,8 1,5

Електроімпульсне 0,2…0,4 1,2

Вібродугове 0,2…0,5 1,2
Ручне (електродами) 0,5…1,0 1,0