Page 91 - 2

90

надалі більш інтенсивно до ~13,5 ppm. Максимальне наводнювання сталі

спостерігається через 720 год і дорівнює С НΣ = 32,4 ppm.

Рис. 5.6. Залежність швидкості корозії (1) та кількості десорбованого водню

за температури 200С (2) та 800С (3) від часу експозиції сталі 17Г1СУ

в розчині 0,5% CH 3COOH + H 2S (нас.).

Одержані результати (табл. 5.1) свідчать, що наявність у розчинах

сірководню спричинює істотне зростання наводнювання сталі 17Г1СУ і

незалежно від рН та швидкості корозії може досягати значень 27,0…32,0 ppm.

При цьому в абсорбованому водні концентрація дифузійно-рухливого (С Н200)

є в ~2,2-3,5 рази більша, ніж водню з вищою енергією зв’язку з металом

(С Н800). За відсутності H 2S наводнювання сталі в ~4-7 разів менше і

дифузійно-рухливий водень складає лише ~30…40% від сумарного його

вмісту.