Page 87 - 2

86

продуктів внаслідок взаємодії поверхні сталі зі сірководнем, які в цьому

розчині відсутні.

Рис. 5.2. Залежність швидкості корозії (1) та кількості десорбованого водню

за температури 200С (2) та 800С (3) від часу експозиції сталі 17Г1СУ

в розчині 5% NaCl + 0,5% CH 3COOH + Аr.

У цьому ж розчині, але барботованому повітрям (рис. 5.3), швидкість

корозії з часом зростає до 8,2…8,4 мм/рік і є найвищою з поміж усіх
досліджених розчинів. Залежність кількості водню обох фракцій від часу

експозиції, як і в попередньому випадку, має максимум. Він відповідає часу

~100 год, за якого С Н200 та С Н800 досягають 1,7 та 2,4 ppm, відповідно. За  =

720 год їх значення знижується до рівня похибок експерименту. За

максимальних значень С Н200 менше за С Н800 в ~1,4 рази. Максимальна

сумарна кількість десорбованого водню дорівнює ~4,1 ppm, що є найменшим