Page 86 - 2

85

Концентрація дифузійно-рухливого водню в сталі через 24 год досягає

приблизно половини свого максимального значення. Далі вміст

абсорбованого водню зростає менш інтенсивно, і досягає свого насичення

16,0…20,0 ppm через 100…150 год. Кількість водню, що десорбується за

температури 800С при корозії протягом 720 год, повільно зростає від 1,0 до

6,0 ppm. Тобто максимальна кількість фракції С Н800 є в ~3,5 рази менша, ніж

С Н200. Сумарна концентрація водню, абсорбована сталлю, є в межах

11,0…27,0 ppm.

Вплив сірководню, яким насичений розчин NACE, на корозію та

наводнювання сталі оцінювали, порівнюючи з характеристиками сталі в

розчині 5% NaCl + 0,5% CH 3COOH + Аr, рН 2,7, через який для знекиснення

неперервно пропускали аргон.

У цьому розчині (рис. 5.2) швидкість корозії протягом перших 170 год

експозиції змінюється незначно і дорівнює 1,1…1,5 мм/рік. При цьому С Н200

та С Н800 досягають максимальних значень 2,0 та 4,0 ppm відповідно. Надалі

швидкість корозії зростає до 4,5…5,0 мм/рік, а С Н200 та С Н800 зменшується до
мінімального рівня, що в межах похибки експерименту. В даному випадку

порівняно з розчином NACE, навпаки, максимальні значення С Н800 є в ~2,0

рази більші, ніж С Н200. Сумарна концентрація абсорбованого сталлю водню є

в межах 0…6,0 ppm і, за приблизно однакових швидкостей корозії, в ~4,5

рази меншою, ніж в розчині NACE.

Особливістю цих залежностей є наявність максимуму кількості

десорбованого за обох температур водню за 150…200 год корозії.

Враховуючи зростання швидкості корозії з часом експозиції можна

припустити істотний вплив пришвидшеного розчинення поверхневих

наводнених шарів металу. Це може бути пов’язаним також із

пришвидшенням з часом реакції (5.2) і сповільненням процесу абсорбції

водню. Порівнюючи з результатами, одержаними в розчині NACE, можна

вважати, що визначальний вплив на ці процеси має утворення сульфідвмісних