Page 7 - Microsoft Word - Kchlopyk_avtoreferat.doc
P. 7

5

       Електрохімічні випробування здійснювали на потенціостатах Autotafel ACM

та Gill AC з використанням насиченого хлоридсрібного електрода порівняння

Ag/AgCl та платинового допоміжного.

       Захисні властивості пасивних плівок, сформованих на алюмінії та його сплаві

в інгібованих розчинах, досліджували методом електрохімічної імпедансної спектро-

скопії, фіксуючи зміну параметрів імпедансу системи “метал–плівка–середовище” у

широкому діапазоні частот змінного струму.

       Металографічні дослідження здійснювали за стандартними методиками з до-

помогою cканівного електронного мікроскопа EVO-40XVP (Zeiss) зі системою рент-

геноспектрального мікроаналізу INCAEnergy 350, яку використовували для локаль-

ного хімічного аналізу поверхні.

       Шорсткість поверхні зразків алюмінієвого сплаву після корозійного зношу-

вання вивчали профілографом-профілометром «Калибр С-265» (модель 201).

       Для теоретичного опису експериментальних залежностей застосовували про-

грамний пакет Origin, а для розрахунку параметрів імпедансних залежностей – про-

граму EIS Spectrum Analyser.

       Третій розділ присвячено дослідженню захисної дії неорганічних інгібіторів

на стадії репасивації алюмінію.

       Вивчали вплив витяжок кальцію фосфату, стронцію хромату на характер зміни

потенціалу поверхні алюмінієвого зразка до та після її активування в кислому дощі.

       Встановлено (рис. 1), що після механічного активування на пристрої-

гільйотині значення електродного потенціалу алюмінію різко зменшувались у всіх

досліджуваних середовищах. Зокрема, в неінгібованому слабокислому розчині він

різко падав до -1100 мВ, а в інгібованих – приблизно до -1400 мВ, що є характерним

для цього металу за відсутності поверхневої оксидної плівки. Далі, після припинен-

ня дії механічного чинника, захисна плівка на алюмінієвому зразку починала віднов-

люватися, а його потенціал зміщувався у напрямку менш від’ємних значень.

       -400 Як характеристику ефективності
                                                        інгібіторів корозії на стадії репасивації

       -600                1                вибрали різницю ∆Е між потенціалами

E, мВ  -800             2                   вільної корозії алюмінію E0 та після пев-

                                  3 ного часового періоду (1 год) репасива-

       -1000                                ції Eрепас.:

       -1200                                              E  E0  Eрепас.

                                            Після активації у водному розчині

       -1400      1000     2000   3000      на поверхні сплаву відновлюється окси-
               0                            дна плівка, захисні характеристики якої
                                            тривалий час можуть бути дещо інші,
       Активація           с            ніж у вихідному стані. В результаті ви-
                                            никає різниця між потенціалами непо-
 Рис. 1. Часові залежності потенціалу       шкодженої поверхні сплаву та поверхні
корозії зразка алюмінію після гільйоти-     зразка після репасивування. На практиці
нування в кислому дощі (1) та з додат-      це може стати причиною виникнення
 ками витяжок: стронцію хромату (2) і

            кальцію фосфату (3).

                                            локальних гальванопар. Отже, що менша
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12