Page 6 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 6

6


                                                            ВСТУП
                       Актуальність  роботи.  Використання  закритих  водооборотних  циклів  в

                системах теплообміну слугує дієвим способом зниження втрат води. Однак при


                цьому  зростає  солевміст  теплоносія,  що  посилює  процеси  корозії  та
                солевідкладення,  які  часто  супроводжуються  ще  й  корозійно-механічним


                руйнуванням  відповідальних  вузлів  теплообмінних  систем.  З  іншого  боку,
                знижується  їх  ефективність  через  погіршення  умов  тепловіддачі,  що  веде  до


                зниження  продуктивності  та  якості  виробництва,  а  внаслідок  руйнування
                обладнання завдаються додаткові матеріальні та екологічні збитки.


                       Одним  з  найпростіших  в  інженерному  плані  та  економічно  ефективних

                способів  вирішення  сукупності  цих  проблем  є  застосування  технологій

                інгібіторного захисту. Але у зв’язку з різким загостренням екологічної ситуації

                в промзонах зросли вимоги і до екологічної безпечності інгібіторів, що загалом

                відповідає  світовим  тенденціям  розвитку  інгібіторної  тематики.  Саме  тому

                посилену увагу привертають так звані «green inhibitors» – інгібітори, сприятливі

                щодо навколишнього середовища сполуки та композиції, отримані в основному

                з рослинної сировини. У цьому напрямку зазначимо внесок зарубіжних вчених –

                R. B. Raja,      S. M. Saleh,       Н. І. Подобаєва        та     вітчизняних        науковців:

                О. Е. Чигиринець,  О. І. Сизої,  І. М.  Курмакової,  З. В. Слободян,  Г. П. Тищенко

                та ін. Такі інгібітори не мають взагалі або мають незначний негативний вплив

                на  довкілля,  є  немутагенними  та  неканцерогенними  продуктами,  складники

                яких  швидко  руйнуються  в  результаті  діяльності  живих  організмів

                (біодеградують).

                       Теплоенергетичне  обладнання,  в  якому  використовують  неінгібовану

                воду,  періодично  потребує  очищення  від  солевідкладень  та  продуктів  корозії,

                для  чого  використовують  кислі  водні  розчини  з  обов’язковим  застосуванням

                інгібіторів.  Звідси  до  інгібіторів  водооборотних  систем  ставиться  вимога

                поєднання ефективності у захисті від корозії не тільки у  нейтральних, але і в

                кислих  середовищах.  Тому  актуальною  задачею  сьогодення  є  створення

                недорогих, екологічно безпечних як на стадії виробництва, так і застосування,
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11