Page 11 - 2
P. 11

11

                        Наукова новизна одержаних результатів

                        Вперше виявлено, що ступінь наводнювання сталі 17Г1СУ у хлорид- та

                  ацетатвмісних розчинах за насичення сірководнем не залежить від їх рН та

                  швидкості  корозії,  і  концентрація    абсорбованого  водню  в  сталі  досягає

                  максимальних  значень  ~25…32  ppm  Ме.  В  абсорбованому  водні  частка

                  дифузійно-рухливого  в  ~2,2-3,5  рази  більша,  ніж  водню  з  вищою  енергією

                  зв’язку  з  металом.  За  відсутності  H 2S  наводнювання  сталі  в  хлорид-  та

                  ацетатвмісних  розчинах  у  ~4-7  разів  менше  і  частка  дифузійно-рухливого

                  водню складає всього ~30…40% від сумарного його вмісту.

                         Корозійно-механічне руйнування сталей 20 та 30ХМА за статичних та

                  симетричних  і  асиметричних  циклічних  навантажень  протікає  переважно

                  внаслідок водневого окрихчення, а сталі 17Г1СУ– за сумісної дії корозійного

                  та водневого факторів.

                         Корозійно-механічне руйнування сталі 12Х21Н5Т за статичних наван-

                  тажень відбувається за переважальної дії водневого чинника, а за асиметрич-

                  них та симетричних циклічних – за сумісної дії корозійного та водневого.

                         Вперше  виявлено,  що  в  хлоридно-ацетатних  середовищах,  насичених

                  сірководнем,  частка  абсобованого  водню  від  його  загальної  кількості,  що


                  виділився за рахунок корозії сталі 17Г1СУ упродовж 12…720 год, складає не
                  більше 20%.


                         Вперше  встановлено,  що  схильність  до  корозійного  розтріскування
                  сталей  20  та  30ХМА  у  більшій  мірі  визначає  концентрація  дифузійно-


                  рухливого водню, а за циклічних – кількість водню з вищою температурою
                  десорбції.


                         Високий  опір  сталей  сірководневому  корозійному  розтріскуванню  не

                  гарантує їх витривалості у насичених сірководневих середовищах за сумісної

                  дії статичних і циклічних навантажень.

                         На  прикладі  сталей  20,  30ХМА  та  12Х21Н5Т  показано,  що  зі

                  зростанням амплітуди асиметричних циклів довговічність зразків знижується

                  істотніше, ніж зі зростанням їх середніх навантажень.
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16