ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ

ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Співкоординатори «Днів науки» – про свій проект і українську науку

"Дні науки" — науково-популярні заходи, що проходять у різних містах України з 2013 року та покликані популяризувати науку в широких колах.

Як це працює? Розповідати про науку так, щоб її розуміли.

У проекті задіяні близько двох сотень наукових демонстраторів, лекторів та екскурсоводів зі всієї України.

31 січня 2018 року Інтернет-видання Update.com.ua опублікувало інтерв’ю зі співкоординаторами науково-популяризаційного проекту «Дні науки» –головою Ради молодих вчених Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, науковим співробітником відділу нервово-м’язової фізіології цього інституту, кандидатом біологічних наук Олексієм Болдирєвим і молодшим науковим співробітником відділу загальної та молекулярної патофізіології зазначеної академічної наукової установи Сергієм Гончаровим.

 

Про перші "Дні науки"

"Ідея зробити щось до Дня науки була остаточно втілена в життя 10 листопада 2013 року. Одним з ініціаторів виступив мій колега, Сергій Гончаров", - розповідає один із організаторів, співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця Олексій Болдирєв. Оголошення надрукували на звичайному принтері.

Так з'явилися "Дні науки" — захід відбувся у приміщенні столичного наукового інституту. В хол винесли столи із обладнанням та запросили охочих долучитися, подивитися, як працюють з мікроскопом, побачити на власні очі піддослідних мишей та щурів та чимало іншого.

Організатори зізнаються: коли готували перші "Дні науки", то очікували побачити два-три десятки людей максимум. Проте прийшли сотні, тож захід тривав близько шести годин.

За цей час демонстратори експериментів навіть позривали голоси, адже багато спілкувалися. Після цього вирішили, що можна розширятися і робити заходи більш масовими.

Аудиторія "Днів науки" — "від 6 до 106", каже Болдирєв. Приходять і дорослі, і діти — ті, хто цікавиться наукою як хобі, професіонали, студенти, а також школярі, які планують вступати на наукові спеціальності.

"Із того, що ми показували, найбільш популярними виявилися генномодифіковані миші, яким вставили ген медузи. Якщо на них посвітити, вони стають зеленого кольору, в них світяться вушка. Ну і дуже багато інших речей, - розказує Болдирєв, - Дітям сподобалося розглядати мозок щура, розрізати та досліджувати його".

"Дні науки" — проект абсолютно волонтерський. Організатори та запрошені лектори роблять все безкоштовно. Останнім часом, за словами Болдирєва, їм вдалося долучити до проекту деяких спонсорів, які виділяють невеликі суми грошей. Це і просто меценати, і виробники обладнання, і деякі клініки.

Останній захід, наприклад, відбувся завдяки фінансовій підтримці центру "Юніт.Сіті". Загалом, цих коштів вистачає на друк оголошень, цьогоріч кошти також пішли на те, аби організувати трансфер для гостей з однієї локації на іншу.

 

Про команду

"Дні науки" створює чимало людей. Це команда, яка є кістяком проекту: сам Болдирєв, координатор #Дні_науки_Одеса, #Дні_науки_Канів, #Дні_науки_Івано_Франківськ. Він також відповідає за контакти із обсерваторіями та вишами Києва, за СММ у соцмережах та за фото із заходів.

Наталія Атамась відповідає за проекти #Дні_Науки_Весна, #Дні_науки_Львів та #Дні_науки_Канів. Контактує з ботанічними садами та заповідниками тощо. Юлія Безвершенко координує виставки #Мистецтво_науки, #Дні_науки_Івано_Франківськ, відповідає за контакти з Президією НАН України та органами державної влади, відповідальна за фізиків. Сергій Гончаров — координатор #Дні_науки_Харків, #Дні_науки_Львів, виставки "Мистецтво науки", також займається пошуком партнерів.

Ксенія Гулак відповідає за дизайн рекламних та інформаційних матеріалів, координує Конкурсу наукових фотографій, Ганна Дражнікова займається макетуванням програми заходів, Максим Коляда — координатор волонтерів "Днів науки". Розробкою та підтримкою сайту займається Ігор Кравчук, а Олександр Скороход шукає партнерів, працює з Радою молодих вчених НАН України та МАН, PR "Днів науки". Олександра Шевченко відповідає за дизайн інформаційних матеріалів. Кілька людей з цього списку також займаються СММ у соцмережах. Проте і це — не повний перелік.

"Окрім того, з нами працює більше двох сотень прекрасних наукових демонстраторів, лекторів та екскурсоводів зі всієї України. Також — більше десятка регіональних координаторів "Днів науки" у різних містах", – каже Болдирєв.

 

Про фінансування галузі

"Наука як така ніколи не цікава ніяким інвесторам", - каже Болдирєв. Він називає науку великим котлом, до якого весь час потрібно підкидати кошти, щоб отримувати нові знання про Всесвіт та підтримувати пул людей, які розуміють, як влаштована та чи інша його частина.

Реальність демонструє, наука загалом не є привабливою для інвесторів галуззю, адже для людей, які згодні були б виділити якісь гроші, немає конкретної та короткострокової вигоди. Вкладають у технології, побічний продукт наукового пізнання.

"Загальний настрій у країні — науки в Україні нема, тобто нас нема, - зізнається співрозмовник, - Але ми є. Ми пишемо наукові статті, займаємося науковою діяльністю, їздимо закордон, де беремо участь у конференціях та з‘їздах".

“Наука — це не заробляння грошей”,- каже Болдирєв, “це процес пізнання світу. І вдається це також не кожному”.

 

Про бюрократію та інші складнощі роботи

Одна із найбільших проблем сучасної науки в Україні — бюрократія, говорить Болдирєв. Науковці й досі змушені заповнювати купу паперів, писати звіти — як-от зараз, перед Новим роком. Насправді ж, все це ніхто не читатиме.

"Виходить, що ми отримуємо гроші саме за ці безглузді папірці. Й деякі люди роблять висновки, що ага, не треба нічого робити, треба лише заповнювати папірці, й буде нормально", - каже співрозмовник.

Також науковці стикаються із різними обмеженнями, що уповільнює, а то і взагалі унеможливлює роботу в певних напрямках. Як-от обмеження на роботу з тваринами або з певними реактивами.

"Наприклад, ми вивчаємо, як за допомогою електрики взаємодіють між собою нервові клітини, а також хімічні речовини, які регулюють цю діяльність," – пояснює Болдирєв.

"Серед таких речовин — канабіноіди, тобто, похідні коноплі. В усьому світі зараз бум по цій темі — всюди говорять про застосування таких речовин у медичних цілях, наприклад, як такі, що допомагають втамувати біль, або є протираковим засобом. У нас за дослідження таких речовин учений підпадає під кримінальну відповідальність," – розповідає співрозмовник.

Крім того, досі діють обмеження на закупівлю нових приладів та технічного обладнання, на вищих державних рівнях це мотивується необхідністю економії коштів.

 

Про наукову освіту

Я питаю у Болдирєва, чи користуються попитом серед абітурієнтів наукові спеціальності. У відповідь чую: так, деякі дійсно звертаються до мого співрозмовника за порадою, куди вступити. Проте проблема полягає у іншому — вступати скоро не буде куди:

"В Україні майже не лишилося вишів, до яких можна вступити, аби отримати наукову освіту. Тобто, номінально такі університети є, але їхні адміністрації зацікавлені скоріше в зароблянні грошей, аніж у тому, аби вчити студентів якісно."

Болдирєв називає те, що відбувається в таких університетах, профанацією та імітацією науки — студентів змушують писати реферати, які просто копіюються з інтернету. Знову ж таки, паперова робота, яка немає нічого спільного із наукою як такою. Більшість хороших викладачів, які могли би змінити ситуацію. уже "попросили" з їхніх робочих місць. Все це призводить до того, що молодь тікає закордон.

"Раніше студент навчався в українському університеті, потім приходив до нас у аспірантуру, і тільки після трьох-чотирьох років аспірантури їхав влаштовуватися у кращі лабораторії світу, наприклад, - згадує Болдирєв, - Потім сюди приходили лише магістри, які вступали закордон до аспірантури. Тепер школярі одразу готуються вступати до закордонних університетів одразу на бакалаврат".

Якщо ж все таки вдалося здобути гарну освіту та хочеться працювати в Україні, для науковців є кілька варіантів професійного розвитку. Перше — державні установи, як-от науково-дослідні інститути, також приватні лабораторії чи приватні дослідницькі інститути, бізнесові установи на кшталт приватних клінік. Кожен обирає свій шлях: комусь ближча саме наукова діяльність, комусь — прикладна робота у лабораторіях чи клініках.

 

Про наукові відкриття

"Ми робимо багато різних речей, але дуже часто вони не звучать, на думку ЗМІ", - відповідає Болдирєв на питання про важливі наукові відкриття.

Як приклад наводить дослідження, автори яких стали лауреатами Нобелівської премії. Так, у галузі фізіології цього року Нобелівську премію дали за дослідження про те, як створюються та руйнуються білки у мозку дрозофіли, проте через метафору "біологічного годинника" вдається наблизити ці складні процеси до неспеціалістів.

У галузі хімії Нобелівську премію присудили за дослідження у галузі кріоелектронної мікроскопії, новий метод, який дозволяє побачити одну молекулу білка — побачити, а не тільки обчислити математично, як це було раніше. Для загалу це — взагалі незрозуміла річ, проте для медицини — дуже важливе відкриття.

"Кого це може цікавити, що білок А взаємодіє з молекулою Б? - питає Болдирєв, - І головне, яка з того користь? Суспільству ж треба, перш за все, користь".

 

Про Ілона Маска

Я припускаю, що, ймовірно, людям більш цікаве те, що безспосередньо стосується їх самих. У розмову вступає Сергій Гончаров:

"Раніше я теж думав, що людям цікаво те, що стосується їх самих, - каже хлопець, — Але ні. Їм цікаві зорі, фізика".

Зорі та космос — тема, навколо якої зараз роздмухали хайп, це модно обговорювати. В першу чергу, завдяки Ілону Маску. Проте мої співрозмовники говорять: Маск і його "Тесла" не мають нічого спільного із власне наукою, дослідженням світу.

"Ілон Маск радше має стосунок до інженерії, так, це інша сфера діяльності, аніж наукова. Це погано розуміють люди, їм це треба пояснювати. Добре, що він вкладає свої мільйони не в авто та яхти, а у такі розробки, але до науки це не має прямого стосунку", - каже Болдирєв. І додає:

"У нас в Україні вважають, що наука — це Ілон Маск, і якщо у нас нема свого Ілона Маска, значить, нема і науки. Але це не так".

 

Інтерв'ю з молодими вченими Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України провела Олександра Горчинська (https://www.facebook.com/aleksandra.gorchinskaya ) .

Джерело: Інтернет-видання Update.com.ua (допис від 31.01.2018 р.)

http://update.com.ua/istorii_tag924/iak-tce-pratciu-rozpovdati-pro-nauku-tak-shchob--rozumli_n3885

 

Довідка:

Ілон Рів Маск (англ. Elon Reeve Musk); нар. 28 червня 1971, Преторія, ПАР) — канадсько-американський інженер, підприємець, винахідник та інвестор південно-африканського походження, мільярдер.

Засновник компаній SpaceX, PayPal, Neuralink і The Boring Company (PayPal була продана 2002 року за 1,5 млрд доларів,так як Маск був співвласником компанії, після оплати всіх податків він отримав близько 180 млн доларів). Домігся значних успіхів у сфері інформаційних технологій, ракетобудування та автомобілебудування.

Засновник, власник, генеральний директор і головний інженер SpaceX; головний дизайнер (Chief Product Architect), генеральний директор і голова ради директорів Tesla Inc.

Засновник, власник і генеральний директор Neuralink і The Boring Company.

Входить до ради директорів компанії SolarCity, заснованої його двоюрідними братами.

Статки станом на 2016 рік — $13,1 млрд.

23 серпня 2017 р. статки Ілона Маска сягнули $20,7 млрд. Посів 12-ту сходинку в топ-100 найбагатших IT-підприємців за версією Forbes.

 

«Tesla Inc.» (до 1 лютого 2017 – Tesla Motors) — американська автомобільна компанія-стартап із Кремнієвої долини. Орієнтована на дизайн, виробництво та продаж електромобілів та компонентів до них. Названа на честь всесвітньо відомого електротехніка й фізика Ніколи Тесли.

Серед інвесторів компанії — засновники Google Ларрі Пейдж та Сергій Брін, а також один із засновників платіжної системи PayPal Ілон Маск.