Шановні учасники ХV Міжнародної конференції «Корозія-2020»!
На сьогодні до участі у конференції зареєструвалося
понад 120 науковців та представників промислових підприємств з 7 країн світу.
Організація конференції перебуває на фінальному етапі. У зв'язку з державними карантинними заходами, спричиненими пандемією коронавірусу COVID-19,
інформуємо Вас про перенесення
дати проведення міжнародної конференції «Корозія-2020» на 6-8 жовтня 2020 р.
інформуємо Вас про перенесення
дати проведення міжнародної конференції «Корозія-2020» на 6-8 жовтня 2020 р.
У зв’язку з цим повідомляємо наступне:
1. Повні тексти статей за матеріалами досліджень, представлених на конференції, будуть опубліковані у спеціальному випуску журналу “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, який буде виданий до 1 липня 2020 р.
2. Кращі 20-25 статей, які містять нові, оригінальні результати, будуть відібрані програмним комітетом конференції для опублікування у журналі “Фізико-хімічна механіка матеріалів” (№ 5, жовтень 2020 р.) з перекладом у міжнародному журналі “Materials Science” (https://www.springer.com/journal/11003).
3. Збірник тез конференції англійською мовою буде виданий до 6 жовтня 2020 р. на початок роботи конференції.
3. Збірник тез конференції англійською мовою буде виданий до 6 жовтня 2020 р. на початок роботи конференції.
Маємо надію, що світ переможе пандемію коронавірусу COVID-19
та чекаємо Вас у Львові 6-8 жовтня 2020 р.
Усі, кому доводилося працювати з Євгеном Оскаровичем, відзначали його професійність, самовідданість, порядність і громадянську мужність.
Про головні віхи його нелегкого життєвого шляху, сповненого вагомими здобутками, йдеться у документальній стрічці "Євген Патон – архітектор мостів" із циклу "Історії міста" телеканалу "1+1" https://youtu.be/YfaLraRnOfU.
Євген Патон походив із давнього дворянського роду. «Дід Євгена Оскаровича закінчив війну генералом від інфантерії, був сенатором Російської імперії. Залізним правилом цього роду завжди було служіння батьківщині», – згадував учений-матеріалознавець академік Ігор Походня (1927–2015), який працював із Є.О. Патоном. Батько майбутнього блискучого науковця, як і багато інших представників родини Патонів, був військовим (полковником гвардії), згодом – працював дипломатом, на момент народження сина Євгена перебував у Ніцці як російський консул. За словами молодшого сина, Президента НАН України академіка Бориса Патона, у православному храмі в Ніцці навіть збереглася церковна книга з виписками про народження його батька.
1894 року Євген Патон закінчив Дрезденський політехнічний інститут і отримав роботу: зокрема відомо, що він брав участь у будівництві залізничного вокзалу у Дрездені. Здібного молодого чоловіка цінували та пропонували йому залишитись у Німеччині і займатись там наукою та викладанням. Однак він вирішив повернутися додому. Та, щоб працювати в Російській імперії, мусив підтвердити свою кваліфікацію. «Батькові довелося вступити на навчання на останній курс Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення і за рік виконати кілька курсових проєктів та скласти іспити. Він зміг це зробити, отримав диплом і срібний значок інженерів шляхів сполучення. Спочатку працював у Петербурзі, потім переїхав до Москви», – говорить академік Борис Патон.
За якийсь час перспективного науковця помітили й запропонували йому викладати в Київському політехнічному інституті. Євген Оскарович погодився, і вже 1904 року отримав під своє керівництво кафедру мостобудування, а потім і факультет інженерних споруд. За спогадами колег і студентів, професор Є.О. Патон мав особливий стиль викладання. «Євген Оскарович вважав, що лекції читати потрібно, але студентам краще більше часу приділяти знайомству з фаховою літературою та проєктами різноманітних об’єктів. Він був переконаний, що студентські курсові та дипломні проєкти мають бути робочими. Для цього він навіть проводив заняття з використанням моделі мосту в натурну величину», – згадує Борис Євгенович Патон.
Детальніше про життя і наукові здобутки академіка Є.О. Патона читайте http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6179.
Науковці з України та Польщі спільно працюватимуть над 15-ма науковими проєктами у 2020-2021 роках.
Українські та польські науковці разом працюватимуть над 15-ма двосторонніми науковими проєктами в 2020-2021 роках. Їхній перелік був затверджений під час засідання Спільної Комісії з питань співробітництва в сфері науки і технологій сьогодні, 23 грудня 2019 року, у Варшаві.
Проєкти стосуватимуться нових технологій та матеріалів, екології, енергоефективності, наук про життя, покращення обороноздатності тощо.
В ТОП-3 за кількістю проєктів увійшов Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН – 7 (6 країн-партнерів).
Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, що також бере участь у згаданих угодах, виконуватиме два спільні проекти:
1. Дослідження мікроструктурних змін в Ni-вмісних анодах для високотемпературних паливних комірок (Study of the microstructure changes in Nicontaining anodes for high temperature fuel cells).
Керівник від України д.т.н., проф. Осташ Орест Петрович.
2. Оцінювання міцності на межі розділу нових гібридних композиційних матеріалів з використанням підходів механіки руйнування (Interfacial strength examination of new hybrid composite materials using fracture mechanics approach).
Керівник від України д.т.н., ст.н.с. Звірко Ольга Іванівна.
«Наша наукова співпраця з Польщею почалася ще 1993 року, однак з 2010-го виникла тривала перерва, і відновити спільну роботу вдалося тільки 2017-го. Тоді було оголошено двосторонній конкурс, який викликав досить високий інтерес серед науковців обох країн: вони подали понад 200 пропозицій. У підсумку було відібрано 15 проєктів, які впроваджувалися у 2018-2019 роках. Хочу відзначити, що за кількістю проєктів це перший показник серед тих країн, де ми мали двосторонню співпрацю цього року. Зараз ми також відібрали 15 польсько-українських проєктів на 2020-2021 роки. Їх обирали з 172 пропозицій, які попередньо пройшли експертизу в Україні та Польщі», – розповів очільник Комісії від України, перший заступник Міністра освіти і науки України Юрій Полюхович.
Загалом 2019 року українські вчені виконували 119 двосторонніх проєктів з іноземними колегами. Це майже на чверть більше, ніж торік. Йдеться про проєкти, в яких українська сторона фінансується за кошти держбюджету.
Активна співпраця тривала з 12 країнами: більша половина – це члени ЄС, а також Індія, Китай, США, Білорусь, Корея. 2020-го після майже 20-річної перерви почнеться виконання спільних проєктів з Ізраїлем.
З української сторони 2019 року проєкти виконували 59 закладів – переважно це виші та наукові установи. В ТОП-3 за кількістю проєктів увійшли КНУ ім. Т. Шевченка – 10 (7 країн-партнерів), НУ «Львівська політехніка» – 10 (7 країн-партнерів) та Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН – 7 (6 країн-партнерів).
Географія виконання досліджень – 18 міст по всій Україні. Найбільше проєктів сконцентровано в Києві, Львові та Харкові.
Довідково: У сфері науково-технічного співробітництва між Україною та 57 іноземними країнами діє 82 чинні двосторонні угоди. В межах цих угод співпраця відбувається шляхом проведення спільних засідань двосторонніх комісій/комітетів, різноманітних заходів, конкурсів спільних науково-дослідних проєктів, впровадження цих проєктів.
За інформацією Міністерства освіти і науки України
<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 13 ... 15 ... 17 ... 19 ... 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 Вперед >>
Powered by CuteNews