ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





7 серпня 2017 року завершився кількарічний проект

«Подаруй книгу бібліотеці Українського вільного університету в Мюнхені»,

до якого долучилися вчені різних установ Національної академії наук України.

Український вільний університет (УВУ) – чи не єдиний вищий навчальний заклад із українською мовою викладання за межами України. Його було засновано 1921 року у Відні. Восени того ж року заклад перемістили до Праги. Ініціаторами заснування приватного українського університету за межами України виступили такі видатні вчені, як О. Колесса, І. Горбачевський, С. Дністрянський, М. Грушевський. У Празі Університет одержав приміщення й фінансову підтримку від уряду Чехословацької Республіки, зокрема від її президента Томаша Масарика. До того ж, на той час у Празі проживала значна кількість українських професорів, учених і студентів, що сприяло розвиткові університету. На перший семестр в УВУ записалося понад 700 слухачів. До першого сенату університету ввійшли О. Колесса, С. Смаль-Стоцький, Д. Антонович, С. Дністрянський, В. Старосольський, до складу Професорської колегії – визначні українські науковці. Після Другої світової війни УВУ відновив свою діяльність у Мюнхені. До Мюнхена після, по суті, розгрому УВУ в Празі переїхав лише неповний професорський склад. Крім того, заклад залишився без архіву, бібліотеки та матеріальних засобів для функціонування: зі вступом радянських військ до Праги навесні 1945 р. майно, бібліотека й архіви віденського і празького періодів Університету було почасти знищено, почасти – вивезено до СРСР, а ректора – отця А. Волошина – заарештовано і згодом закатовано у в’язниці. Але вже восени 1945 р. Університет розпочав свою роботу. 16 вересня 1950 р. Баварський уряд надав УВУ право присуджувати наукові ступені, проводити докторські захисти та габілітації (розпорядження Баварського державного міністерства освіти й віросповідань від 16 вересня 1950, № ХІ 60710).

Бібліотека УВУ в Мюнхені нині є однією з найважливіших українських культурних цінностей в Європі. Її фонди налічують понад 30 тис. книжкових і періодичних видань. 1991 року комісія Міністерства внутрішніх справ Німеччини визнала бібліотеку УВУ найважливішим джерелом україністики в німецькомовному світі.

 

Поповнення колекції книгозбірні Українського вільного університету (УВУ) новими академічними книгами ініціював голова Ради молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України доктор юридичних наук Михайло Шумило. Ідея такого проекту виникла ще восени 2015 року, й на засіданнях рад молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України і Відділення мови, літератури та мистецтвознавства НАН України її було підтримано. Таким чином до Мюнхена відправили 160 книг гуманітарного спрямування (з філософії, релігієзнавства, права, історії, мово- й літературознавства).

Участь у проекті взяли такі установи НАН України, як Інститут історії України (в особі Володимира Милька), Інститут філософії імені Г.С. Сковороди (Роман Самчук), Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди (Дмитро Базик), Інститут держави і права імені В.М. Корецького (Михайло Шумило), Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України (Людмила Бербенець), Інститут сходознавства імені А.Ю. Кримського (Юлія Філь), Інститут всесвітньої історії (Ірина Мудрієвська), Інститут української мови (Галина Сікора), Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (Роман Поліщук), Інститут українознавства імені І. Крип’якевича (Данило Ільницький), а також низка вчених із інших установ, які відгукнулися на пропозицію та подарували книги або свого авторства, або із власних бібліотек.

У свою чергу, Михайло Шумило запропонував представникам УВУ виокремити подаровані книги в самостійну колекцію.

Проект підтримало Міністерство закордонних справ України, надавши транспорт для перевезення книг із Києва до Мюнхена.

 

За інформацією Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Це свято було затверджено Указом Президента

від 6 серпня 2008 року № 694/2008

«Про День археолога»

«…ураховуючи вагомий внесок українських учених-археологів у розвиток вітчизняної археології, дослідження, збереження, популяризацію археологічної спадщини України».

Проте офіційне впровадження зафіксувало традицію, що існує вже досить давно. День археолога відзначали на теренах СРСР від повоєнного часу. Існують різні версії походження свята, але які б легенди чи реальні факти не стояли за цією датою, вона тісно пов’язана з польовим сезоном – часом, коли археологи перебувають в експедиції.

Саме поле є однією з визначальних ознак фаху. Навколо нього побутує велика кількість міфів і легенд, фольклору та традицій. Саме поле є шляхом практичного входження у професію, значною мірою визначаючи професійну субкультуру. Водночас, розкопки – це фізично важка й відповідальна частина роботи. Адже в полі – за будь-якої погоди й досить часто у складних побутових умовах – триває первинний етап археологічних досліджень, накопичення джерельної бази.  Бездоганне дотримання методики досліджень, належна фіксація матеріальних решток, ретельний відбір зразків тощо є запорукою якості подальших аналітичних робіт.

Щорічно лише Інститутом археології НАН України – головною науковою установою у цій галузі – організовується щонайменше 30 експедицій. Працюють також експедиції музеїв, заповідників, університетів тощо. Дослідження проводяться практично на всій території нашої держави.

Загалом, археологія має велике соціально-культурне значення, оскільки є однією з історичних дисциплін, яка дає нам можливість зазирнути в далеке минуле, реконструювати його за численними артефактами, отриманими під час польових досліджень. Археологи відкривають світ пращурів, що лежить в основі нашого сьогодення. З іншого боку, археологічні відкриття та знахідки – це також вагомий внесок у світову культуру.

День археолога допомагає привернути увагу до важливої суспільної ролі археології як науки й археологічного фаху. Досягти цього вчені можуть у тісній співпраці з професійними журналістами, які інформують суспільство про результати досліджень, і за чіткої позиції держави, котра розуміє, що дослідження й популяризація правдивих історичних фактів є запорукою національної безпеки.

Привітання директора Інституту археології НАН України члена-кореспондента НАН України Віктора Чабая з нагоди Дня археолога:

http://www.iananu.org.ua/novini/privitannya/485-z-dnem-arkheologa-kolegi

 

За інформацією Інституту археології НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Кабінет міністрів України затвердив склад Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, що матиме ключовий вплив на формування політики у сфері науки в Україні.

До їх складу увійшло 48 осіб.

Відповідну постанову було прийнято 9 серпня, на засіданні Кабінету міністрів України у приміщенні Будинку Уряду.

«Національна рада – основний стратегічний орган реформування сфери науки та інновацій в Україні, який очолюватиме Прем’єр-міністр за посадою. Під його керівництвом Нацрада об’єднає лідерів наукової спільноти та представників усіх ключових гравців на цьому полі. Вперше  в історії України створено орган, який стане не лише верховним у сфері громадського контролю наукової діяльності, а й платформою для ефективної взаємодії між науковцями, органами виконавчої влади, представниками бізнесу», – відзначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

З переліком затверджених членів Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій можна ознайомитись за посиланням:

http://mon.gov.ua/content/Новини/2017/08/09/dodatok-person-sklad-naczradi.pdf

 

Додаток

до розпорядження Кабінету Міністрів України

 

СКЛАД

Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

 

ГРОЙСМАН Володимир Борисович - Прем’єр-міністр України, Голова Ради (за посадою)

  (ще не обраний)                           - секретар Ради (призначається Головою Ради)

 

Члени Наукового комітету

із строком повноважень 4 роки

АНІСІМОВ Ігор Олексійович - декан факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем КНУ (за згодою)

БІЛОУС Анатолій Григорович - завідувач відділу хімії твердого тіла ІЗНХ НАН (за згодою)

ВОЙТЕНКО Нана Володимирівна - завідуюча лабораторією сенсорної сигналізації ІФ ім. О. О. Богомольця НАН (за згодою)

ГУНДОРОВА Тамара Іванівна - завідуюча відділом теорії літератури та компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН (за згодою)

ЄГОРОВ Ігор Юрійович - завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ «ІЕП НАНУ» (за згодою)

ЄМЕЦЬ Алла Іванівна - завідуюча відділом клітинної біології та біотехнології ДУ "ІХБГ НАН України" (за згодою)

ІЗОТОВ Юрій Іванович - завідувач відділу фізики зір і галактик ГАО НАН (за згодою)

КЛИМЧУК Олександр Борисович - провідний науковий співробітник відділу гідрогеологічних проблем ІГН НАН (за згодою)

КОЛЕЖУК Олексій Костянтинович - професор Інституту високих технологій КНУ (за згодою)

ЛИСЕЦЬКИЙ Лонгін Миколайович - провідний науковий співробітник відділу молекулярних і гетероструктурованих матеріалів ІСМА НАН (за згодою)

МЧЕДЛОВ-ПЕТРОСЯН Микола Отарович - завідувач кафедри фізичної хімії ХНУ ім. В. Н. Каразіна (за згодою)

СТАСИК Олег Володимирович - в.о. завідувача відділом сигнальних механізмів клітини, заступник директора з наукової роботи ІБК НАН (за згодою)

 

із строком повноважень 2 роки

АРБУЗОВА Світлана Борисівна - директор КЛПУ «СУСЦМГПД» (за згодою)

ВОРОБЙОВА Ольга Петрівна - завідувач кафедри англійської філології і філософії мови імені професора О. М. Мороховського КНЛУ (за згодою)

ГОЛОВАЧ Юрій Васильович - завідувач лабораторії статистичної фізики складних систем ІФКС НАН (за згодою)

ДІДУХ Яків Петрович - завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки НАН (за згодою)

ОКОВИТИЙ Сергій Іванович - завідувач кафедри органічної хімії, заступник декана з наукової роботи та міжнародного співробітництва ДНУ (за згодою)

ПАРАСЮК Олег Васильович - декан хімічного факультету СНУ імені Лесі Українки (за згодою)

ПРОКОПОВИЧ Павло Володимирович - завідуючий кафедрою економіки та менеджменту Київської школи економіки (за згодою)

СЛЮСАРЕНКО Юрій Вікторович - начальник відділу статистичної фізики та квантової теорії поля ІТФ ННЦ «ХФТІ» НАН (за згодою)

СТОВПЧЕНКО Ганна Петрівна - провідний науковий співробітник відділу фізико-металургійних проблем електрошлакових технологій ІЕЗ ім. Є. О. Патона (за згодою)

УТЄВСЬКИЙ Сергій Юрійович - професор кафедри зоології та екології тварин ХНУ ім. В. Н. Каразіна (за згодою)

ФОКІН Андрій Артурович - завідувач кафедри органічної хімії та технології органічних речовин КПІ ім. Ігоря Сікорського» (за згодою)

ЧЕРНІГА Роман Михайлович - провідний науковий співробітник відділу математичної фізики ІМ НАН (за згодою)

 

Члени Адміністративного комітету

ГРИНЕВИЧ Лілія Михайлівна - Міністр освіти і науки, голова Адміністративного комітету (за посадою)

СТРІХА Максим Віталійович - заступник Міністра освіти і науки, заступник голови Адміністративного комітету (за посадою)

БАБІЧЕВ Анатолій Валерійович - заступник голови – керівник апарату Харківської ОДА

БАКІРОВ Віль Савбанович - ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна (за згодою)

БОБАЛО Юрій Ярославович - ректор Львівської політехніки» (за згодою)

БОГУЦЬКИЙ Юрій Петрович - віце-президент НАМ (за згодою)

ГАДЗАЛО Ярослав Михайлович - президент НААН (за згодою)

ГУСАК Юрій Аркадійович - начальник Воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил

ЗГУРОВСЬКИЙ Михайло Захарович - президент Наукового парку «Київська політехніка» (за згодою)

КАРП Галина Василівна - перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості

КОВАЛЬОВА Олена Вікторівна - заступник Міністра аграрної політики та продовольства

КРЕМЕНЬ Василь Григорович - президент НАПН (за згодою)

ЛІНЧЕВСЬКИЙ Олександр Володимирович - заступник Міністра охорони здоров’я

МАРТИНЮК Віктор Семенович - проректор з наукової роботи КНУ (за згодою)

МАРЧЕНКО Сергій Михайлович - заступник Міністра фінансів

МІХЕЄВ Володимир Сергійович - заступник Голови ДКА

ПАТОН Борис Євгенович - президент НАН (за згодою)

ПЕТРИШИН Олександр Віталійович - президент НАПрН (за згодою)

ПЛІС Геннадій Володимирович - перший заступник голови КМДА

ПОЛУЙКО Василь Юліанович заступник Міністра екології та природних ресурсів

ПРИМАКОВ Каміль Юрійович - заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації

ТІТАРЧУК Михайло Іванович - заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі

ХЕРУВІМОВ Артур Володимирович - заступник генерального директора Укроборонпрому з розвитку

ЦИМБАЛЮК Віталій Іванович - президент НАМН (за згодою)

 

Склад Наукового комітету на основі конкурсу сформував спеціально створений відповідно до європейської практики Ідентифікаційний комітет з питань науки:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/05/30/obrano-naukovij-komitet-naczradi-z-pitan-rozvitku-nauki-i-texnologij/ . До нього увійшли 9 провідних вчених, три з яких – представники вітчизняної науки, 6 – іноземні вчені.

Адміністративний комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій складається з представників центральних органів влади та профільних установ, що мають безпосередній вплив на прийняття рішень у сфері науки. Його склад сформовано на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та національних галузевих академій наук, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та ВНЗ.

 

В кожен із комітетів входить по 24 особи.

«Затвердження складу Нацради – це завершення процесу її утворення. Тепер вона може почати повноцінну роботу та виконання покладених на неї обов’язків», - пояснила Міністр.

Одними з головних функцій Національної ради буде підготовка пропозицій щодо:

  • формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
  • розвитку наукової та науково-технічної сфери в Україні;
  • пріоритетів такого розвитку та заходів з їх реалізації;
  • інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів;
  • систем незалежної експертизи державних цільових наукових на науково-технічних програм, наукових проектів, державної атестації наукових установ, присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.

Національна рада також заслуховуватиме та оцінюватиме звіти головних розпорядників бюджетних коштів, що здійснюють наукову та науково-технічну діяльність. На підставі цього Нацрада надаватиме Уряду рекомендації щодо формування державного бюджету – визначення загальних обсягів фінансування науки та його розподілу між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень.

 

Базове фінансування є системним, воно надається для забезпечення фундаментальних досліджень, розвитку інфраструктури тощо. Конкурсне – дається під реалізацію конкретних проектів чи завдань.

Нагадуємо, що 5 квітня 2017 року Уряд ухвалив рішення:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/04/05/utvoreno-naczradu-z-pitan-rozvitku-nauki-i-texnologij/ щодо утворення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. 

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... Вперед >>