ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





 

26 грудня 2017 року

у 67к. головного корпусу ФМІ НАНУ

відбулося засідання

наукового та кваліфікаційного семінару

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України

“Проблеми матеріалознавства та

інженерії поверхні металів”,

на якому був представлений звіт за результатами НДР III-114-15

д.т.н., проф., зав.від. №17 “Структурної механіки руйнування” ФМІ НАНУ

 

Осташем Орестом Петровичем

“Розроблення методів оцінювання і

способів підвищення міцності і тріщиностійкості

конструкційних матеріалів та їх зварних з’єднань 

з урахуванням структурно-механічної деградації

в експлуатаційних середовищах”

 

 

Керівник семінару: д.т.н., проф. В.М. Федірко

Якщо Україні вдасться поєднати в Нацфонді досліджень фінансування і фундаментальних, і прикладних досліджень, то це буде великим успіхом для побудови ефективної системи фінансування науки.

На цьому наголосив Президент Національної ради науки та вищої освіти Польщі професор Єжи Возніцький під час зустрічі з українськими колегами, що пройшла у Міністерстві освіти і науки України.

Водночас він підкреслив, що ці прикладні дослідження мають бути націлені саме на розробку прикладних розв’язань та інноваційних вирішень, а не на безпосередньо впровадження цих інновацій у сектор реальної економіки.

За словами пана Возніцького, в Польщі за ці напрями фінансування відповідають різні установи. Зокрема, Національний науковий центр Польщі фінансує фундаментальні дослідження, а Національний фонд досліджень і розробок надає кошти під прикладні розробки.

«Основна ідея Нацфонду досліджень і розробок – фінансувати інновації у секторі реальної економіки. Тобто, наукові інституції чи ВНЗ не є безпосередніми бенефіціарами та отримувачами коштів, оскільки інвестиції спрямовуються до підприємств, які ці інновації впроваджують і виводять на ринок для отримання прибутку. Науковці та наукові установи, виші є партнерами у цих проектах, але не головними їх виконавцями», – зазначив Єжи Возніцький.

У своїй доповіді на тему «Законодавчий процес у сфері вищої освіти з перспективи досвіду представницьких органів академічного середовища Польщі» пан професор також розповів про основні напрями нинішнього реформування вищої освіти і науки в Польщі. Воно відбувається в контексті підготовки нового Закону «Про вищу освіту і науку», проект якого розробило Міністерство науки та вищої освіти разом із академічним середовищем.

«Одним із досягнень вищої освіти і науки Польщі за останні 25 років стала струнка, потужна і розгалужена система державно-громадського партнерства Міністерства, урядових інституцій, консультативно-дорадчих та представницьких органів, які беруть участь у розробленні, імплементації та реалізації освітньо-наукової політики. Статус і повноваження представницьких органів прописаний у чинному Законі, що дозволяє будувати більш конструктивно, ефективно та відповідально партнерські відносини і публічний діалог між владою та академічною громадою», – відзначив Єжи Возніцький.

Він додав, що суттєвих змін набуде система управління в університетах: з’явиться новий орган – Рада навчального закладу, яку обиратиме Сенат вишу. Вона ухвалюватиме стратегії розвитку закладу, матиме контрольні функції, але головне відбиратиме кандидатів на посаду ректора, якого потім обиратиме Колегіум виборців академічної громади. Зміцнення позиції ректора та збалансування влади в університеті – головні управлінські тенденції у сфері вищої освіти у Польщі.

Польща також зараз реформує свій перелік галузей знань, наукових і мистецьких дисциплін, базуючись на класифікації OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку). Саме за цими галузями та науковими дисциплінами оцінюватимуть наукову діяльність закладів вищої освіти, наукових інституцій. Зміниться також сама система і порядок оцінювання наукової діяльності.

Ще однією важливою зміною буде поєднання в одну дотацію окремих досі напрямів фінансування вишам на освітню діяльність та базового фінансування на науку. Сьогодні базове фінансування на науку залежить від приналежності факультету/наукового підрозділу до наукової категорії А+, А, В, С на підставі цілого комплексу критеріїв та системи оцінювання. Цей досвід уже використовується в Україні у процесі розробки нової системи оцінювання науки в університетах.

Єжи Возніцький також нагадав, що під час візиту делегації Спілки ректорів ВНЗ України до Польщі в листопаді цього року було підписано Трьохсторонню угоду з Конференцією ректорів та Фундацією ректорів Польщі. У її межах польські колеги надаватимуть консультативну та експертну допомогу з різних питань реформування вищої освіти і науки України.

Зустріч з польськими науковцями стала продовженням низки семінарів та консультацій із європейськими партнерами щодо реформування науки в Україні. Окрім Єжи Возніцького з українськими науковцями також поспілкувався екс-керівник Ради Національного наукового центру професор Міхал Кароньский. Він запевнив, що керівництво центру готове допомогти Україні у створенні та запуску Національного фонду досліджень.

 

22 грудня 2017 року

в актовому залі головного корпусу ФМІ НАНУ

відбулося засідання семінару

“Проблеми технічної діагностики та дистанційного зондування”,

на якому слухалась доповідь

к.т.н. , н.с. від №3 “ Діагностики корозійно-водневої деградації матеріалів ”

ФМІ НАН України

 

Кречковської Галини Василівни

“Фрактодіагностичні аспекти корозійно-водневої деградації

конструкційних сталей тривалої експлуатації "

 

 

Керівник семінару: академік НАН України Назарчук З.Т.

Секретар семінару: д.ф.-м.н. Куриляк Д.Б.

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... 100 ... 102 ... 104 ... 106 ... Вперед >>