ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Нацрада науки і технологій зосередиться на запуску Нацфонду досліджень, атестації наукових установ та впорядкує правила отримання наукових ступенів.

Запуск Нацфонду досліджень, нового алгоритму атестації наукових установ та впорядкування правил присудження наукових ступенів – такими будуть пріоритети роботи Національної ради з питань розвитку науки і технологій на найближчі півроку. Ці питання обговорювали під час наради Міністра освіти і науки, голови Адміністративного комітету Нацради Лілії Гриневич з представниками Наукового комітету Нацради.

«Нам потрібно запустити Національний фонд досліджень за новими правилами. Закон покладає саме на Національну раду розробку положення про Нацфонд. Лише після затвердження цього документу можна буде сформувати його Наукову раду, Дирекцію та обрати керівництво, що сукупно дозволить започаткувати роботу фонду», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що саме на Національний фонд покладаються великі надії, коли говорять про реформу системи фінансування науки. Його головною функцією буде грантова підтримка наукових досліджень і розробок, як для окремих вчених, так і дослідницьких університетів, наукових центрів, лабораторій.

Під час наради також йшлося про те, що вже наступного року Нацрада має почати виконувати одне з найважливіших своїх завдань – готувати та вносити рекомендації щодо загальних обсягів фінансування наукової та науково-технічної діяльності з держбюджету. Не менш важливо знайти правильну пропорцію розподілу коштів між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень. Отже, пропозиції до держбюджету на 2019 рік мають бути підготовлені з урахуванням рекомендацій Нацради.

«Важливо розуміти, що коли ми говоримо про збільшення фінансування науки, то у нас виникає одна проблема – з доведенням ефективності використання коштів. На жаль, сформувалася певна суспільна недовіра, яка трансформується у небажання вкладати кошти у неефективні суспільні інститути. Нам необхідно показати, як ми будемо змінювати управління в науці, визначати пріоритетні для держави дослідження, узалежнювати фінансування з показниками діяльності наукових установ. Коли була розширена зустріч Прем’єр-міністра з представниками наукової спільноти, то Володимир Гройсман чітко пояснив: держава готова збільшити фінансування науки, але якщо буде представлено реальний план змін від головних стейкхолдерів, які одержують найбільші обсяги бюджетної підтримки», – розповіла Лілія Гриневич.

Стосовно ж нового Порядку проведення державної атестації наукових установ, то він був затверджений Кабміном 19 липня цього року. Цей документ передбачає, що оцінювати результати діяльності наукових установ будуть незалежні експертні групи. Якщо виявиться, що установа працює неефективно, її повинні будуть реорганізувати чи ліквідувати, і навпаки – у разі позитивної оцінки будуть нарощувати обсяги підтримки.

Нині у МОН працює робоча група з підготовки методики та критеріїв оцінювання наукових установ, до якої також домовилися долучити членів Наукового комітету Нацради.

Для впорядкування процесу присудження наукових ступенів в Нацраді буде створено окрему робочу групу. Вона має напрацювати єдиний системний документ щодо правил здобуття вчених ступенів.

Нагадуємо, що 20 вересня 2017 року під час засідання Комітету ВРУ з питань науки і освіти йшлося про те, що для запуску Нацфонду досліджень та виконання міжнародних зобов’язань у сфері науки, зокрема перед НАТО, у проект бюджету на 2018 рік потрібно закласти додаткові кошти:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/20/komitet-vru-na-2018-rik-potribno-zaklasti-bilshe-koshtiv-na-nauku/ .

26 вересня 2017 р.

у головному корпусі ФМІ НАН України

відбулося

засідання Вченої ради інституту

Із звітною доповіддю про наукову та науково-організаційну діяльність ФМІ НАН України за період 2012-2016 рр. виступив директор інституту академік НАН України Зіновій Теодорович Назарчук.

З доповненнями виступив почесний директор ФМІ НАН України академік Володимир Васильович Панасюк.

 

У доробку співробітників Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка за період 2012-2016 рр. є багато здобутків.

Основні напрями наукових досліджень:

  • Фізичні основи та інформаційні технології технічної діагностики та дистанційного зондування
  • Фізико-хімічна механіка руйнування і міцності матеріалів: проблеми водневого впливу та корозії.

Інститут структурно складається з 16-ти наукових відділів та двох науково-дослідних лабораторій. На сьогодні в інституті працює близько 400 співробітників, серед них 7 членів НАН України, 39 докторів та 104 кандидати наук.

На базі Фізико-механічного інституту функціонують наукові школи з проблем:

  • технічної діагностики та дистанційного зондування;
  • механіки крихкого руйнування матеріалів і міцності конструкцій;
  • корозії та захисту металів від корозії;
  • теорії та методів неруйнівного контролю властивостей матеріалів і діагностики стану елементів конструкцій;
  • матеріалознавства та інженерії поверхні металів.

Ці школи реалізують свою діяльність через наукові семінари, які очолюють відповідно: академіки НАН України З.Т. Назарчук, В.В. Панасюк, члени-кореспонденти НАН України В.І. Похмурський, В.Р. Скальський, І.М. Дмитрах, В.М. Федірко, О.Є. Андрейків, а також доктори наук О.П. Осташ і Г.М. Никифорчин.

В інституті функціонує створений з ініціативи Ради молодих науковців та спеціалістів ФМІ науково-навчальний семінар молодих спеціалістів: „Наукові школи ФМІ – естафета поколінь” (керівники: д.х.н. І. Ю. Завалій, к.т.н. А. Т. Синявський).

В інституті діють Наукові ради під керівництвом академіка Панасюка В.В. та члена-кореспондента НАН України Похмуського В.І., Спеціалізовані ради під керівництвом академіка Назарчука З.Т.  та академіка Панасюка В.В. , Рада молодих науковців та спеціалістів під керівництвом к.т.н. Франкевич Л.Ф.

 

В інституті створено теорію адсорбційної та водневої втоми сталей, розвинуто теорію граничної рівноваги деформівних тіл із дефектами типу тріщин, що заклало основи нового напрямку в механіці матеріалів, розвинуто новий науковий напрям – фізико-хімічну механіку руйнування та міцності матеріалів, опрацьовано нові методи локальної зміцнювальної термообробки зварних швів і поверхневого зміцнення деталей машин, створено нові прилади та системи для дослідження космічних об'єктів.

Суттєвого розвитку в інституті набули математична теорія дифракції хвиль, теорії сигналів і електричних кіл. Вченими ФМІ запропоновано нові методи обробки зображень, відбору і перетворення сигналів, підвищення їх завадостійкості при геофізичних та космічних дослідженнях.

Результати виконаних в інституті наукових досліджень за період 2012-2016рр. опубліковано у 33 монографіях, за даний період вийшло 30 номерів міжнародного наукового журналу “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, 9 – збірника наукових праць “Відбір і обробка інформації”, надруковано 1864 наукових публікації, 616 з них зарєєстровано у наукометричній базі даних Web of Science, 413 – в інших базах.

Фахівці інституту зробили вагомий внесок у розв’язання великомасштабних науково-технічних проблем, серед яких: розробка та атестація високоміцних та корозійнотривких металічних матеріалів для суднобудівної та енергетичної промисловості; розробка конструкцій і технологій виготовлення породоруйнівного шарошкового інструменту для вугільної промисловості; створення та організація виробництва комплексу апаратури для розвідки і оцінювання запасів корисних копалин; атестація конструкційних матеріалів для космічної техніки, що контактує з водневовмісними середовищами; розробка та виготовлення апаратури для керування космічними апаратами; організація вітчизняного виробництва тепло- та корозійнозахищених труб для комунального господарства України; розроблення ефективних неруйнівних методів і засобів для надійної експлуатації авіаційної техніки; створення апаратури для діагностики стану підземних комунікацій та реалізація ін’єкційних технологій відновлення пошкоджених елементів будівельних конструкцій.

 

У інституті значна увага приділяється розвитку експериментальної бази, зокрема:

  • функціонуванню радіоінтерферометра УРАН-3, який є складовою частиною української системи радіоінтерферометрів УРАН Національної академії наук України;
  • розвитку досліджень в галузі екологічного моніторингу Шацького Національного природного парку в рамках діяльності Шацької міжвідомчої науково-дослідної лабораторії, яка створена згідно з постановами Бюро ВФТПМ та Бюро Президії НАН України;
  • створено центр колективного користування науковими приладами „Центр електронної мікроскопії та рентгенівського мікроаналізу”.

За результатами багаторічних спільних наукових досліджень українських, білоруських та польських вчених створено міжнародний транскордонний біосферний заповідник ЮНЕСКО «Західне Полісся». Функціонування транскордонного біосферного заповідника ЮНЕСКО «Західне Полісся» сприяє вирішенню проблеми збереження унікальних природних комплексів даного регіону.

Окрім того,  важливою складовою праці науковців інституту є практика впровадження прикладних наукових розробок в промислову експлуатацію через успішну реалізацію цільових інноваційних проектів, а також через госпрозрахункові структури інституту – ДПІЦ "Техноресурс", ДПІЦ "Львівантикор", ДМП "Газотермік".

Наукові та науково-технічні розробки інституту відзначено Державними преміями України у галузі науки і техніки, іменними преміями НАН України.

Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка співпрацює з 50 освітніми та науковими установами з 20 міст України.

Підписана низка домовленостей про співпрацю з іноземними науковими організаціями, зокрема, Польщею, Францією, Нідерландами, Німеччиною, США, Мексикою, Великою Британією, Кореєю та ін.

Понад 20 співробітників інституту є членами міжнародних організацій та комітетів, цілий ряд з них входять до їх керівних органів:

Фізико-механічним інститутом ім. Г. В. Карпенка НАН України разом з Українською асоціацією корозіоністів проведено низку Міжнародних конференцій-виставок з проблем корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів «КОРОЗІЯ». Ці конференції, єдині в Україні з цієї галузі науки, сприяють ознайомленню науковців і виробничників з новими досягненнями в галузі протикорозійного захисту.

За звітний період проведено:

  • Конференцію та польсько-українсько-німецьку літню школу- семінар “Механіка руйнування та міцність конструкцій”;
  • Міжнародну конференцію “Математичне моделювання в теорії електромагнетизму”;
  • Конференції “Обчислювальні методи і системи перетворення інформації“.

 

Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України

 запрошує прийняти участь в роботі

XXV Ювілейної науково-технічної конференції

молодих науковців і спеціалістів ФМІ НАН України,

яка відбудеться

27-29 вересня 2017р.

в приміщенні ГК Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України.

 

Програма конференції:

http://www.ipm.lviv.ua/ysc2017/PROGRAMBOOK.pdf

 

Згідно Розпорядженням Президії НАН України від 01.06.2017 №353

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/R_170601_353_0.pdf

у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка

з 25 по 29 вересня 2017 року буде проводитись перевірка

наукової та науково-організаційної діяльності за п’ятирічний період.

 

З членами комісіі, які будуть перевіряти роботу інституту, можна буде поспілкуватись

у к. 35 ГК ФМІ НАН України.

 

Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка є однією із 29 наукових установ НАН України, які підлягають перевірці у 2017 році.

Починаючи з поточного року проведення оцінювання за новою Методикою оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України є обов’язковим при планових перевірках наукової та науково-організаційної діяльності установ за п’ятирічний період.

Застосування Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, створеної для незалежного й об’єктивного оцінювання наукових установ, є важливою складовою реформування діяльності Національної академії наук України. Цю методику розроблено відповідно до Концепції розвитку НАН України на 2014-2023 роки та з використанням європейського досвіду, зокрема Наукової асоціації імені Лейбніца. Минулого року методика пройшла апробацію та за її результатами була остаточно затверджена Президією НАН України.

Враховуючи важливість забезпечення належного рівня застосування Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, Президія НАН України прийняла рішення про створення спеціального структурного підрозділуОфісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України, на який покладається науково-методичне та інформаційно-аналітичне супроводження практичного застосування зазначеної методики.

 

Методика передбачає трирівневу систему комісій.

Інститут перевіряє комісія третього рівня, сформована на рівні відділення НАН України. Ця комісія разова і створюється цілеспрямовано для перевірки конкретної установи. Для уникнення конфлікту інтересів членами комісії можуть бути співробітники інших відділень (це 5—6 осіб), два експерти взагалі не з Академії і бажано, за можливості, запросити хоча б одного іноземного експерта. Про перевірку інститут повідомляють заздалегідь, не пізніше, ніж за 2 місяці. Інститут може висловити свої аргументовані заперечення щодо складу комісії.

Дуже важливо, щоб кожен інститут відстежував тенденції у сфері своєї діяльності як у світі, так і в Україні, постійно дивився, що потрібно державі, і хоча б схематично, рамково уявляв собі шляхи подальшого розвитку.

Комісія другого рівня формується при секціях. Вона вже діє на постійній основі і до неї входять представники відділень, зовнішні експерти, але в ній не має бути керівництва секцій. Ця комісія розглядає висновки, надані комісією третього рівня. На цьому етапі можуть виникати якісь питання, певні побажання щось доопрацювати. До комісії другого рівня інститут може подати апеляцію, якщо він категорично не згоден з висновками.

Комісія першого рівня при Академії також працює на постійній основі. У ній не має бути членів Президії. До її складу входять авторитетні учені, представники міністерств, зокрема МОН, Мінфін, Мінекономрозвитку, Ради ректорів вищих навчальних закладів, а також представники високотехнологічного бізнесу і промисловості, тобто потенційних споживачів академічних розробок. Ця комісія затверджує остаточні рекомендації щодо конкретної установи. Крім прямої функції оцінювання наукової діяльності установ, робота цієї комісії формуватиме у влади та громадськості певний позитивний імідж Академії. Проте висновки комісії мають рекомендаційний характер, а остаточне рішення щодо установи залишається за Президією НАН України.

 

Щодо доцільності використання наукометричних показників при оцінюванні наукової діяльності. Не можна зловживати при оцінюванні наукометричними показниками, такими як індекс Гірша та інші індекси цитування, але й не можна взагалі ними нехтувати. Наукометрія дає важливу інформацію, яку складно зібрати й охопити під час індивідуальної експертизи. Проте не можна дозволити, щоб кількісні показники з інструменту перетворилися на самоціль.

Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України створено на основі й у повній відповідності до Лейденського маніфесту.

 

Довідка:

На конференції у Лейдені у вересні 2014 р. було запропоновано принципи, яких слід дотримуватися при аналізі діяльності організацій, наукових груп та окремих дослідників. Після кількох місяців обговорення наукометристи світу досягли консенсусу, і в квітні 2015 р. було опубліковано 10 принципів наукометрії, або Лейденський маніфест (Hicks D., Wouters P., Waltman L., de Rijcke S., Rafols I. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature. 2015. 520(7548): 429.)

 

Основні положення Лейденського маніфесту

1. Кількісна оцінка має доповнювати якісну, експертну оцінку. Кількісні вимірювання можуть урівноважити можливе упередження перед експертним оцінюванням і спростити обговорення, оскільки важко судити колег, не маючи весь спектр основних відомостей. Проте експертам, що здійснюють оцінку наукової діяльності, слід протистояти спокусі перекласти прийняття рішень на цифри. Індикатори не є заміною інформованого судження. Кожен експерт відповідає за свій висновок.

2. Вимірюйте якість з урахуванням дослідницьких цілей організації, групи або вченого. Індикатори, що використовуються для оцінки наукової діяльності, мають чітко відповідати цілям дослідницької програми. Вибір індикаторів та шляхи їх використання повинні враховувати широкий соціально-економічний і культурний контекст. У різних учених різні наукові завдання. Дослідження, що розширює межі наукового знання, відрізняється від дослідження, зосередженого на пошуку шляхів розв’язання суспільних проблем. Експертна оцінка може ґрунтуватися не лише на академічних ідеях про наукові досягнення, а й брати до уваги досягнення, важливі для промисловості, суспільства, для прийняття політичних рішень.

3. Відстоюйте наукову якість у дослідженнях, важливих для того чи іншого регіону. У багатьох країнах високу якість наукового дослідження пов’язують з публікацією англійською мовою в журналах з високим імпакт-фактором. Таке упередження створює проблеми в суспільних і гуманітарних науках, де дослідження мають переважно національний або регіональний вимір. Те саме стосується і багатьох інших дисциплін. Наукометрія, основана на високоякісній неангломовній літературі, допоможе оцінити науковий рівень у дослідженнях, що є значущими для конкретних регіонів.

4. Використовуйте відкриті, прозорі і прості процедури збору й аналізу даних. Прозорість методології бібліометричної оцінки уможливлює її ретельну перевірку. Простота є перевагою для індикатора, оскільки посилює прозорість, але надмірно спрощена наукометрія може спотворювати результати. Слід прагнути балансу.

5. Давайте можливість дослідникам перевірити дані і результати аналізу. Щоб забезпечити якість даних, усі дослідники, включені в бібліометричні підрахунки, повинні мати можливість перевірити коректність визначення їхніх наукових результатів.

6. Враховуйте, що дисципліни відрізняються одна від одної за практикою публікацій і цитування. В одних науках важливо, щоб у підрахунок публікацій входили книги, статті національними мовами, в інших – доповіді на конференціях. Кількість цитувань також залежить від дисципліни: математичні журнали з найвищим рейтингом мають імпакт-фактор близько 3, а журнали з клітинної біології – понад 30. Потрібно нормалізовувати індикатори.

7. При оцінюванні окремих дослідників спирайтеся на їхні резюме. Чим старший дослідник, тим вищий його h-індекс, навіть якщо він нічого більше не публікує. Індекси цитування відрізняються за дисциплінами: максимум у вчених у галузі наук про життя становить близько 200, у фізиків — 100, суспільствознавців — 20—30. Індекси залежать також від бази даних: іноді h-індекс у Web of Science становить близько 10, а в Google Scholar може досягати 30. Читання роботи дослідника є дуже важливим. Найкращим підходом буде той, що враховує якомога більше відомостей про рівень знань, досвід, діяльність та вплив окремого дослідника.

8. Уникайте зайвої конкретності і помилкової точності оцінок. Наприклад, імпакт-фактор журналу публікується з трьома десятковими знаками, щоб уникнути збігу показників. Проте, якщо взяти до уваги концептуальну подвійність і випадкову мінливість підрахунків цитат, немає сенсу розрізняти журнали на основі дуже малої різниці в імпакт-факторах.

9. Враховуйте вплив використання одних і тих самих індикаторів на оцінювану систему. Це означає, що набір індикаторів завжди краще, ніж один індикатор. Використання одного індикатора стимулює азарт досягнення його високого показника. Замість ефективності наукових досліджень метою стає сам показник.

10. Регулярно перевіряйте та переглядайте індикатори. Дослідницькі завдання і цілі з часом змінюються. Для збереження адекватності наукометрії систему індикаторів потрібно перевіряти і за потреби змінювати.

 

Для довідки:

До приїзду комісії третього рівня,  установа, яку перевіряють, отримує більш-менш стандартний набір анкет, які потрібно заповнити. Комісія вивчає ці папери, а потім приїздить безпосередньо до інституту, ознайомлюється з його діяльністю, зустрічається окремо з керівництвом установи, потім з колективом без присутності керівництва, члени комісії можуть поспілкуватися з будь-яким працівником, зайти до будь-якої лабораторії і поцікавитися, чим займаються співробітники, як у них ідуть справи. 

 

Висновки роботи цієї комісії дуже важливі для подальшого фінансування установи. У підсумку їх можна звести до кількох опцій:

1) інститут працює дуже добре і ефективно, рекомендовано збільшити фінансування для розвитку і посилення певного напряму їх діяльності;

2) інститут працює добре, фінансування достатнє, нехай продовжують свою справу;

3) інститут має певні проблеми, комісія надає рекомендації щодо їх подолання і встановлює термін для усунення цих недоліків. Може бути рекомендовано по завершенні цього терміну подати до комісії звіт про проведені заходи або може бути призначено ще одне дострокове оцінювання. Якщо комісія робить висновок, що, незважаючи на враховані зауваження, робота інституту не стає ефективнішою, то вона рекомендує зменшити фінансування цієї установи;

4) інститут працює неефективно, слід подумати про його реорганізацію або взагалі ліквідацію.

 

Ще однією характерною рисою роботи комісії є абсолютна конфіденційність під час оцінювання. Жодна думка, що висловлюється при обговоренні, жодна дискусія не потрапляють за межі вузького кола комісії. Проте після винесення вердикту — абсолютна публічність і відкритість. Усі документи і висновки виставляються на сайті у вільному доступі.

 

Світова наукова спільнота вже пройшла цей шлях, вже побачила, які можуть виникати перекоси, зробила висновки з помилок і дійшла згоди, сформулювавши основні принципи, на яких має будуватися система оцінювання ефективності наукової діяльності. Найкращі рішення приймаються на засадах збалансованих суджень і здорового глузду.

 

Останнім часом у нас активно поширюють міф про те, що в Європі наукові установи фінансуються переважно на грантовій основі. У найкращому випадку це напівправда. Наука не може функціонувати без базового державного фінансування.

 

Перелік наукових установ НАН України,

наукова та науково-організаційна діяльність яких за п’ятирічний період

підлягає перевірці у 2017 році

№ п/п

 

Установи НАН України

Термін перевірки

 Відділення НАН України, відповідальне за  проведення перевірок

1.

 Інститут прикладних проблем

 механіки і математики

 ім. Я.С. Підстригача

ІІІ кв.

 Відділення математики

 

2.

 Інститут космічних досліджень

 НАН України та ДКАУкраїни

ІІІ кв.

 Відділення інформатики

 

3.

 Інститут механіки

 ім. С.П. Тимошенка

ІІІ кв.

 Відділення механіки

4.

 Інститут проблем міцності

 ім. Г.С. Писаренка

ІІІ кв.

 Відділення механіки

 

5.

 Інститут радіофізики та

 електроніки ім. О.Я. Усикова

ІІІ кв.

 Відділення фізики і астрономії

 

6.

 Інститут іоносфери НАН України

 та МОН України

ІІІ кв.

 Відділення фізики і астрономії

 

7.

 Інститут магнетизму НАН

 України та МОН України

ІІІ кв.

 Відділення фізики і астрономії

 

8.

 Інститут фізики напівпровідників

 ім. В.Є. Лашкарьова

ІІІ кв.

 Відділення фізики і астрономії

9.

 Інститут географії

ІІІ кв.

 Відділення наук про Землю

10.

 Фізико-механічний інститут

 ім. Г.В. Карпенка

ІІІ кв.

 Відділення фізико-технічних

 проблем матеріалознавства

11.

 Інститут надтвердих матеріалів

 ім. В.М. Бакуля

ІІІ кв.

 Відділення фізико-технічних

 проблем матеріалознавства

12.

 Інститут електродинаміки

ІІІ кв.

 Відділення фізико-технічних

 проблем енергетики

13.

 Інститут проблем безпеки АЕС

ІІІ кв.

 Відділення фізико-технічних

 проблем енергетики

14.

 Інститут хімії поверхні

 ім. О.О. Чуйка

ІІІ кв.

 Відділення хімії

 

15.

 Інститут біоколоїдної хімії

 ім. Ф.Д. Овчаренка

ІIІ кв.

 Відділення хімії

 

16.

 Інститут хімії

 високомолекулярних сполук

IІІ кв.

 Відділення хімії

 

17.

 Інститут фізико-органічної хімії і

 вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка

IІІ кв.

 Відділення хімії

 

18.

 Інститут молекулярної біології і

 генетики

ІІІ кв.

 Відділення біохімії, фізіології і

 молекулярної біології

19.

 Інститут проблем кріобіології і

 кріомедицини

ІІІ кв.

 Відділення біохімії, фізіології і

 молекулярної біології

20.

 Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна

ІІІ кв.

 Відділення біохімії, фізіології і

 молекулярної біології

21.

 Інститут еволюційної екології

ІІІ кв.

 Відділення загальної біології

22.

 Інститут клітинної біології і

 генетичної інженерії

ІІІ кв.

 Відділення загальної біології

23.

 Інститут фізіології рослин і

 генетики

ІІІ кв.

 Відділення загальної біології

 

24.

 Науково-дослідний центр

 індустріальних проблем розвитку

ІІІ кв.

 Відділення економіки

 

25.

 Інститут регіональних

 досліджень ім. М.І. Долішнього

ІІІ кв.

 Відділення економіки

 

26.

 Закарпатський регіональний

 центр соціально-економічних і

 гуманітарних досліджень

ІІІ кв.

 Відділення економіки

 

27.

 Інститут сходознавства

 ім. А.Ю. Кримського

ІIІ кв.

 Відділення історії, філософії та

 права

28.

 Інститут літератури

 ім. Т.Г. Шевченка

IІІ кв.

 Відділення літератури, мови та

 мистецтвознавства

29.

 Інститут української мови

IІІ кв.

 Відділення літератури, мови та

 Мистецтвознавства

 

 

За матеріалами Національної академії наук України

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... Вперед >>