ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Сьогодні, 16 січня 2018р. львів’яни разом з усією країною вшановують українських військових, які незламно, упродовж 242 днів (з 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року) героїчно обороняли Донецький аеропорт.

Про це повідомляє кореспондент сайту 032.ua.

«Кіборги», які протистояли навалі російських окупаційних військ і захищали українські землі, стали символом мужності та оплотом національного духу.

Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких – посмертно, адже з 18 по 21 січня 2015 року, через підрив терміналу Донецького аеропорту загинуло 58 «кіборгів».

З ініціативи самих бійців, у січні українці вшановують пам’ять загиблих побратимів та запалюють свічку на їхню честь.

«Наші хлопці встояли — не витримав бетон» - це найбільш влучна фраза про 242 дні героїчної оборони аеропорту, яка уже стала крилатою. Її добре знають і у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді ДШВ ЗСУ: десантники опублікували тематичне відео на своїй сторінці у Фейсбуці, аби вшанувати Героїв.

 

Воїни десантно-штурмової роти зі Львова використали боєприпас як полотно для художнього літопису українсько-російської війни.

Найважчі бойові дії у «гарячих» точках на Донбасі хлопці зобразили на хвостовій частині реактивного снаряду від РСЗВ «Смерч», - інформує кореспондент сайту 032.ua з посиланням на Фейсбук-сторінку 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ.

Боєприпас разом з підрозділом пережив у 2014 запеклі бої біля н. п. Побєда, Щастя, Горлівка, Металіста і Луганської ТЕС. Відтак, на ньому вирішили зобразити ці та інші історичні моменти, а також імена загиблих десантників роти.

Висунуту командиром роти Дмитром ідею обговорював весь особовий склад. А втілював у життя — солдат Михайло, упродовж місяця часу, у вільний час від виконання бойових завдань.

Згодом витвір мистецтва планують передати в історичний музей, адже на снаряді зображений бойовий літопис не лише львівських десантників, але й усієї країни.

Членські внески до програми ЄВРАТОМ сплачуватимуть з коштів, закладених у бюджет на виконання зобов’язань України в сфері міжнародного науково-технічного співробітництва. 

Відповідну постанову Уряд ухвалив 27 грудня 2017 року.

Україна сплачує членський внесок з урахуванням 95% знижки на весь період дії програми. Зокрема, за 2017 рік розмір внеску України становив близько 168тис євро. Водночас загальний бюджет Програми Євратом – 1,6 мільярдів євро. Сплата членських внесків передбачена Угодою про асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014 – 2018), яка стала чинною наприкінці 2016 року.

Сплата внеску дозволяє нашій країні максимально використовувати переваги асоційованого членства в Євратомі. Так, українські вчені, виші, наукові установи можуть брати участь у перспективних проектах сфери ядерної енергетики. Наразі наші організації виконують 2 проекти з сумою фінансування понад 143тис євро.

Українські науковці також отримують широкий доступ до наукових інфраструктур ЄС, а вітчизняні дослідницькі установки залучаються до використання у проектах Євратома. Наприклад, підтримані програми експериментів на двох українських установках. Це, зокрема, дає можливість модернізувати наукове обладнання в Україні. Водночас українські наукові та навчальні заклади беруть участь у проектах 5 робочих пакетів європейських досліджень.

Крім дослідницької, також виконується навчальна програма в галузі термоядерних досліджень Fusenet, учасником якої є ХНУ ім. Каразіна. Упродовж року більше 10 студентів та аспірантів отримали можливість безкоштовно відвідати школи молодих вчених та конференції у країнах ЄС.

 

Довідково: Програма наукових досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2014 – 2018) є компліментарною до Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», котра об’єднує всі програми ЄС з фінансування науки та інновацій. Угода між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі Євратом, була підписана у м. Брюссель 27 червня 2016 року, ратифікована Верховною Радою України 22 вересня 2016 року і 28 жовтня 2016 року набрала чинності.

Нагадуємо, що в межах проектів «Горизонт 2020» українські організації вже отримали понад 17 мільйонів євро: https://mon.gov.ua/ua/news/usi-novivni-novini-2017-11-10-ukrayinski-organizacziyi-v-mezhax-proektiv-gorizont-2020-otrimali-ponad-17-miljoniv-evro .

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» обсяг фінансування Академії за рахунок коштів загального фонду держбюджету передбачений у сумі 3 млрд. 758,6 млн.грн., що на 1 млрд. 39,8 млн.грн., або на 38,2% більше за показник 2017 року.

Таке суттєве зростання обсягу бюджетних асигнувань пов’язане, насамперед, із започаткуванням нової бюджетної програми НАН України за КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», на яку передбачено 500,0 млн.грн., та із рішенням Уряду про суттєве збільшення  (на 161,0 млн.грн.) видатків за бюджетною програмою «Медичне обслуговування працівників Національної академії наук України» (КПКВК 6541000), що пов’язане з цільовими видатками, які будуть спрямовані на розвиток, створеної на базі Лікарні для вчених НАН України, Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій НАН України».

Відповідно до бюджетного запиту НАН України на 2018 рік, узгодженого з Міністерством фінансів України, та постанови Президії НАН України від 13.12.2017 № 346 основними напрямами використання коштів за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230) було визначено:

  • адресну підтримку пріоритетних досліджень, у тому числі з урахуванням результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ за новою методикою, розробленою на основі міжнародних стандартів, затвердженою постановою Президії НАН України від 15.03.2017 № 75, та рейтингування установ, яке проведене відділеннями на виконання постанови Президії НАН України від 20.01.2016 № 11;
  • виконання на конкурсній основі найважливіших для держави наукових досліджень, а також науково-технічних розробок з високим ступенем готовності, в тому числі в інтересах національної безпеки та оборони;
  • придбання новітнього та модернізацію існуючого унікального наукового обладнання;
  • виявлення та утвердження в науковому середовищі молодих талановитих дослідників, надання підтримки їх творчому зростанню;
  • подальшу інтеграцію вітчизняного наукового потенціалу у світовий науковий простір шляхом проведення спільних досліджень і розробок з міжнародними науковими організаціями та забезпечення участі вітчизняних дослідників у міжнародних наукових заходах.

Слід зазначити, що відповідно до лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування, доведеної Міністерством фінансів України (лист від 20.12.2017 № 04130-17-9/35910), фінансування за новою бюджетною програмою НАН України КПКВК 6541230 буде розпочато лише у липні 2018 року. Крім того, фінансування за цією бюджетною програмою, відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 16.12.2017 № 50691/0/1-17, буде розпочато лише після затвердження Урядом відповідного порядку використання коштів та паспорту цієї бюджетної програми. На сьогодні проект зазначеного порядку використання коштів Академією вже розроблено та найближчим часом буде подано на узгодження до відповідних міністерств.

Крім того, Академія звернулася до Першого віце-прем’єр-міністра України С.І. Кубіва (лист від 22.12.2017 №9з/2095-1) та Міністерства фінансів України (лист  від 27.12.2017 №9з/2117-6) з обґрунтованим клопотанням про наближення видатків за бюджетною програмою КПКВК 6541230 на початок ІІ-го кварталу 2018 року.

Водночас, за основною бюджетною програмою Академії, за якою здійснюється фінансування статутної діяльності її установ, а саме «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек» (КПКВК 6541030) обсяги фінансування на 2018 рік визначені у сумі 2 млрд. 881,727 млн.грн., що на 354,911 млн.грн., або на 14,0% більше за обсяги минулого року. Це збільшення включає і окремі цільові видатки на фінансування великих інфраструктурних проектів Академії, які не були передбачені у 2017 році. Зокрема, передбачено додаткові цільові видатки Національному науковому центру «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України для забезпечення експлуатаційних витрат нової ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів» (45,7 млн.грн.) та Національному дендрологічному парку «Софіївка» НАН України для реконструкції гідротехнічних споруд, відновлення гідрологічного стану та проведення благоустрою в пониззі р. Кам’янка (75,0 млн.грн.).

Таким чином, без урахування зазначених цільових видатків збільшення обсягів фінансування у 2018 році за основною бюджетною програмою Академії КПКВК 6541030 становить 234,2 млн.грн., або 9,3%. Згідно з розрахунками, у 2018 році обсяги базового фінансування установ Академії за цією бюджетною програмою будуть підвищені у середньому на 11,88% відносно показників 2017 року.

Питання щодо бюджетного фінансування НАН України у 2018 році було розглянуто на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2017 року і за наслідками цього розгляду прийнято постанову Президії НАН України від 13.12.2017 №346 «Про фінансування діяльності НАН України у 2018 році» (http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-171213-346-0.pdf ).

 

Президія НАН України

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3687

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... Вперед >>