ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Дорогі друзі! Колеги!

 

Сердечно вітаю Вас із Новим роком і Різдвом Христовим!

Зичу кожному здійснення мрій і втілення задумів, професійних злетів і родинного затишку, достатку й оптимістичного настрою, миру та добробуту в нашій країні.

Нехай усі негаразди залишаться позаду, а 2018-й рік подарує бажані зміни на краще.

Щастя, здоров’я, веселих свят!

 

 

Президент Національної академії наук України

академік Б.Є. Патон

 

28 грудня 2017 р.

у головному корпусі ФМІ НАН України

відбулося

засідання Вченої ради Інституту

 

На засіданні Вченої ради ФМІ НАН України були розглянуті такі питання:

1. Звіт за завершеною у 2017 р. темою відомчого замовлення:

– ІІІ-114-15 «Розроблення методів оцінювання і способів підвищення міцності і тріщиностійкості конструкційних матеріалів та їх зварних з'єднань з урахуванням структурно-механічної деградації в експлуатаційних середовищах».

Доп. О.П. Осташ

2. Затвердження тем дисертаційних робіт аспірантів денної форми навчання за державним замовленням набору 2017 р.

Доп. В.Р. Скальський

3. Із звітною доповіддю про наукову та науково-організаційну діяльність ФМІ НАН України у 2017р. виступив директор інституту академік НАН України Зіновій Теодорович Назарчук.

А) Вчена рада ФМІ НАНУ підтримала такі кандидатури на вибори дійсних членів (академіків) і членів- кореспондентів до Національної академії наук України з інших наукових установ академії наук:

Кушнір Роман Михайлович (Інститут прикладних проблем механіки і математики імені Я. С. Підстригача НАН України) - на обрання академіком НАНУ (математичні проблеми механіки)

Мазур Валерій Леонідович (Фізико-технологічний інститут металів і сплавів) – на обрання академіком НАНУ (матеріалознавство/металургія)

Рагуля Андрій Володимирович (Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України) - на обрання академіком НАНУ (матеріалознавство/керамічні матеріали)

Ясій Петро Володимирович – на обрання членом-кореспондентом НАНУ (матеріалознавство/діагностика матеріалів)

Б) К.т.н. відділу №14 “Поверхневого зміцнення конструкційних матеріалів” Володимир Миколайович Гвоздецький виступив на засіданні президії НАН України з науковою доповіддю «Електродугові відновні і захисні покриття з порошкових дротів». В зв’язку з успішним виступом за ним затверджено персональну наукову тему «Розроблення електродугових відновних і захисних покриттів з порошкових дротів».

В) Успішно завершені у 2017р. такі теми відомчого замовлення:

– (Відділ №10, зав.від., д.т.н. І.М. Дмитрах)

ІІІ-108-5 “Встановлення впливу концентрації водню в металі на міцність та роботоздатність низьколегованих сталей за умов їх статичного та циклічного навантаження у воденьвмісних середовищах” представив зав. від. №10 д.т.н.

– (відділ №3, зав.від., д.т.н. Г.М. Никифорчин)

ІІІ-110-15 «Розроблення науково-методичних підходів до консервативного оцінювання корозійно-водневої деградації конструкційних сталей за їх характеристиками опору крихкому руйнуванню».

– (Відділ №15, зав.від., д.т.н. І.М. Погрелюк)

ІІІ-112-15 «Розроблення способів поверхневого модифікування спеченого титану для підвищення корозійної тривкості в агресивних середовищах неорганічних кислот».

– (Відділ №1, зав.від., д.фіз.-мат.н. Д.Б. Куриляк)

ІІІ-113-15 «Розв'язання нових дифракційних задач для розвитку електро­магнітного та акустичного неруйнівного контролю конструкційних матеріалів».

– (Відділ №12, зав.від., д.т.н. Я.Л. Іваницький)

ІІІ-109-15 «Розроблення методів оцінювання впливу повзучості металу у водневовмісному середовищі на тривалу міцність елементів енергетичного обладнання».

– (Відділ №13, зав.від., д.х.н. І.Ю. Завалій)

ІІІ-117-15 «Розроблення нових способів синтезу, хіміко-термічної обробки і спікання воденьакумулюючих та магнітних матеріалів на основі сполук РЗМ з d-перехідними металами та Mg для підвищення їх функціональних характеристик».

– (Відділ №16, зав.від., д.т.н. М.С. Хома)

ІІІ-115-15 «Вивчення процесів наводнювання сталей різної структури у мінералізованих сірководневих середовищах з врахуванням дії механічних напружень».

– (Відділ №8, зав.від., д.т.н. Б.П. Русин)

ІІІ-116-15 «Розроблення інформаційних технологій оцінювання природно-антропогенних трансформацій екосистем природоохоронних територій для удосконалення управління їх розвитком».

Прозвітовано про роботу над цільовою програмою наукових досліджень НАН України «Надійність і довговічність матеріалів, конструкцій, обладнання та споруд» (Ресурс-2):

– розділ 2. “Розробка методів і нових технічних засобів неруйнівного контролю та діагностики стану матеріалів і виробів тривалої експлуатації”  (відповідальний академік НАНУ З. Т. Назарчук )

– розділ 3. “Розробка методів захисту від корозії елементів конструкцій об’єктів тривалої експлуатації”  (відповідальний чл.-кор. НАНУ В. І. Похмурський)

Прозвітовано про виконання договору №Ф73/51-2017 з ДФФД

«Фотопружні і акустооптичні характеристики кристалів з періодичною зміною показника заломлення» (відповідальний д.фіз.-мат.н. від. №5 Б.Г. Мицик).

та теми ІІІ-111-15 «Встановлення корозійно-адсорбційного впливу свинцевих розплавів на експлуатаційну деградацію властивостей феритно-мартенситних та аустенітних сталей» (відповідальний д.т. н. від. №15 В.М. Федірко)

Г) У 2017р. у ФМІ НАНУ було здійснено фінансову перевірку. Рахункова палата серйозних зауважень не виявила.

Спеціально створена комісія перевіряла наукову і науково-організаційну діяльність Інституту. Роботу Інституту визнано успішною. В зв’язку з чим ФМІ НАНУ може бути фінансово відзначений, якщо буде прийняте відповідне рішення новоствореним Науковим комітетом Нац. Ради з питань розвитку науки і технологій.

Д) ФМІ НАНУ надано право готувати кадри вищої кваліфікації.

В інституті діє дві спеціалізовані ради.

За рік захищено 2 докторські дисертації: Учанін В.М., Юзефович Р.М. та 7 кандидатських дисертацій: Романишин Р.І., Торська Р.В., Чучман М.Р., Хабурський Я.М., Войтович А.А., Мельник М.І., Ліснічук А.Є.

Прийнято до розгляду три роботи на здобуття ступеня кандидата наук: Хлопик О.М., Свірська Л.М., Гаврилюк М.Р.

Е) За рік співробітниками ФМІ НАНУ отримані премії академії наук України, Президента України, грант Польської Академії наук. Молоді науковці перемогли у конкурсі на здобуття фінансування НД проектів. Науковцям ФМІ НАНУ присуджено премії О.І. Лейпунського та Г.В.Карпенка, а також преміями Львівської обласної державної адміністрації відзначено фахівців та молодих спеціалістів Інституту.

  • ФМІ НАНУ був співорганізатором IX-ої Українсько-польської науково-практичної конференції "Електроніка та інформаційні технології"" (ЕлІТ-2017), яка відбулась у с.м.т. Чинадієво Закарпатської обл. 28–31 серпня 2017р.
  • У ФМІ НАНУ 27–29 вересня 2017р.було проведено XXV Відкриту науково-технічну конференцію молодих науковців і спеціалістів.
  • ФМІ НАНУ був співорганізатором ІІI Всеукраїнської науково-практичної конференціїКомп’ютерне моделювання та програмне забезпечення інформаційних систем і технологій”, на базі Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП),  присвяченій пам’яті професора, д.т.н. Синицького Лева Ароновича, яка відбулась 28-30 вересня 2017р. (м. Рівне).
  • Цього року співорганізаторами Міжнародного форуму молодих науковців з прикладної фізики та інженерії (2017 IEEE International Young Scientists Forum on Applied Physics and Engineering, YSF–2017) виступили представники Ради молодих вчених Фізико-механічного інституту імені Г.В. Карпенка НАН України та Львівського національного університету імені Івана Франка, який відбувся 17-20 жовтня 2017р. на базі Львівського національного університету імені Івана Франка.

Є) Підписана угода про співпрацю з Пекінським інститутом авіаційних технологій (AVIC Manufacturing Technology Institute (КНР))

Ж)  Видано 4 томи довідникового посібника 

З)  Схвалено створення лабораторії вихрострумового контролю у відд. №17 

И) На протязі року співробітники Інституту працювали неповний робочий день, в грудні місяці ситуація з фінансуванням покращилась.

За рік загальний фонд фінсування склав 37 млн. 940 тис.грн, з них 64% – загальне бюджетне фінансування, 25% – спец. фонди.

І) З переходом на електричне опалення відзначено суттєву економію коштів.

 

У висновку наукову, господарську та фінансову діяльність ФМІ НАН України визнано задовільною.

Директор Інституту Зіновій Теодорович Назарчук подякував Вченій раді, керівникам відділів, науковцям, всім працівникам  ФМІ НАНУ за проведену роботу.

Вчена рада затвердила річний звіт Інституту, який буде переданий для затвердження на бюро відділення.

Також директор Інституту Зіновій Теодорович Назарчук привітав всіх з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим! Побажав всім міцного здоров’я, процвітання і плідної роботи на благо України!

24 грудня в Україні вшанували 80-річчя від дня народження багатолітнього в’язня сумління, громадського діяча, публіциста, одного з лідерів Народного руху України В’ячеслава Чорновола. 25 березня 1999 року життя українського лідера обірвалось внаслідок аварії на дорозі. Йому було 62. Більшість друзів і син Тарас Чорновіл переконані, що це було політичне вбивство. В’ячеслав Чорновіл для багатьох українців є символом незалежної України.

В’ячеслав Чорновіл вперше був арештований і засуджений у Львові в 1967 році. Спершу у самвидаві вийшла його книга «Правосуддя чи рецидиви терору?», невдовзі – «Лихо з розуму», в якій він написав про суд над шістдесятниками у 1965 році, що й стало підставою для арешту 30-літнього публіциста.

«Вихід «Лихо з розуму» стало останньою краплею для КДБ, бо про арешти і переслідування в СРСР вже дізнався весь світ. Його утримували в тюрмі на Лонцького разом з Ігорем Калинцем, Зоряном Попадюком та іншими активними українцями.. У той момент він був опозиціонером, людиною великої ерудиції, кожен його допит, відповіді слідчому про це свідчать. Це була людина, яка добре орієнтувалась у радянському законодавстві, вправно і вміло говорив. Він був рушієм, не міг миритись із системою», – розповідає науковий працівник музею «Тюрма на Лонцького» Ірина Єзерська.

Тоді у 1967 році В’ячеслав Чорновіл був позбавлений волі на три роки і провів їх у таборах суворого режиму. Вийшовши на волю у 1969 році, він одразу організував видання підпільного журналу «Український вісник». Однак 2 січня 1972 року різдвяна коляда з поетом Василем Стусом для нього, як і всіх решти учасників – Івана Світличного, Ірини Калинець, Стефанії Шабатури, завершилась другим арештом. Тоді це був удар КДБ по українському шістдесятництву. У 1972 році були засуджені 89 шістдесятників, із них 55 – із областей Західної України. В’ячеслав Чорновіл вийшов на волю у 1985 році.

Перебуваючи на засланні в Якутії, він листувався зі своєю кумою, хресною мамою його сина – Тараса, письменницею Іриною Калинець. Кілька листів Ірина Калинець за життя передала у фонди музею «Тюрма на Лонцького». В’ячеслав Чорновіл пише про свій побут, піклується про її здоров’я, радить, як краще знайти працю, підтримує.

У 1985 році В’ячеслав Чорновіл повернувся до Львова і одразу активно включився в громадську роботу. У місті Лева він і сформувався як політичний лідер.

«Я вперше познайомився з В’ячеславом у Львові у 1965 році на похороні академіка Крип’якевича. Переговорили пару слів між собою, але чогось тоді він попросив разом із ним пройтись, бо сказав, що за ним стежать. Перше враження від нього – це динаміка у рухах, розмові, у ходьбі. Я не знав таких швидких і динамічних людей. Він таким був все життя: і на посаді голови Львівської обласної ради, і на початку 90-х років. Його динаміка допомагала атмосфері в сесійній залі. Він спішив багато зробити, ухвалити багато рішень, не мав впевненості, що вже не повернеться назад, що процеси у 90-му році приведуть до повної незалежності. Він казав, чим більше ухвалимо рішень, тим міцніший закладемо фундамент для майбутньої держави», – розповідає громадський діяч Микола Горинь, який працював із В’ячеславом Чорноволом у Львівській облраді.

У 1988–1989 роках В’ячеслав Чорновіл і його соратники збирали багатолюдні мітинги у Львові, віряни УГКЦ заявляли про вихід церкви з підпілля. У Львові зароджувались політичні процеси, утворились нові громадські і політичні організації, зокрема Народний рух України. У 1990 році представники національних сил стали народними депутатами, зокрема і В’ячеслав Чорновіл, який водночас керував і Львівщиною. Ситуація була складною. Тоді В’ячеслав Чорновіл ініціював Галицьку асамблею, що об’єднала Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську обласні ради. Чому Чорновіл пішов на таке об’єднання, яке неоднозначно сприйняли у Києві?

«У той час Галицька асамблея була потрібна. Дехто казав, що це може викликати відчуття сепаратизму чи чогось іншого. На перше засідання Галицької асамблеї у лютому 1991 року приїхало керівництво Верховної Ради до Львова. Київ хотів переконатись, чи часом не буде створено організаційної структури, яка впливатиме на ситуацію в цілій Україні. При асамблеї була економічна рада, її очолював Віктор Пинзеник. Бо була пересторога, що Київ намагатиметься блокувати три області, вплинути через економічний фактор на позицію цих регіонів. Потім час показав, після ГКЧП (серпень 1991 року), що потрібно займатись іншими справами і Галицька асамблея сама по собі відмерла», – наголосив Микола Горинь.

У трьох областях тоді завдяки Чорноволу провели референдум і галичани масово проголосували за незалежність України, що стало підготовкою до проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року.

Історія Народного руху України та В’ячеслава Чорновола не є простою. Ця громадська організація перетворилась у політичну партію у 1992 році. «Рух сповідує два принципи – державність і демократію» – це гасло належить В’ячеславові Чорноволу. З часом у партії почались внутрішньополітичні проблеми і не всі поділяли думку Чорновола, що це має бути єдина політична партія всіх демократичних сил України. Не оминули критикою чимало політиків та експертів і В’ячеслава Чорновола, що він був теж причетний до розколу Руху.

«Чорновіл із початком виборів 90-х років не дуже підтримував зв’язки з керівництвом Руху. Він мав свою виборчу команду, яка не була командою Руху. Але у 1991 році, коли пішов на президентські вибори, то зрозумів силу Руху, бо в кожній області знаходились серйозні осередки Руху, які надавали йому допомогу під час виборів. Уже після виборів постало питання про те, що треба формувати політичну організацію і Чорновіл зрозумів, що її краще зробити на базі Руху. Об’їжджаючи всі області України, він завоював досить великий авторитет у Русі. Так на основі Руху створили партію. Та в українських партіях відсутній внутрішньо-політичний діалог. У зв’язку з тим, вони через деякий час розсипаються або вмирають, з’являються нові, але знову без того, щоби виробляти дуже серйозну платформу. Але одна людина однієї платформи виробити не може. Ні Лук’яненко, ні Горинь, ні Чорновіл не виробили її, але вони посилались на власну думку, безапеляційну», – каже Микола Горинь.

Попри те, що В’ячеслав Чорновіл не переміг у президентській кампанії у 1991 році, поступившись Леоніду Кравчуку, сама участь його у виборах мала і має наслідок для України, бо повернула людей до українства. Він вчив любити Україну, але не був мрійником, зауважує Микола Горинь. Він хотів, аби держава була сильною і незалежною й знав, що для цього потрібно дуже важко працювати.

«Сьогодні чим більше зробив, тим легше буде в майбутньому» – такого гасла дотримувався і багато працював щодня аж до дня загибелі 25 березня 1999 року.

25 березня 1999 року, за офіційною версією, автомобіль В’ячеслава Чорновола врізався в «КамАЗ» із причепом. В’ячеслав Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці ДТП.

Друзі В’ячеслава Чорновола говорять про те, що його не вистачає, що таких людей дуже бракує Україні, і хто знає, якою б була політична ситуація, якби жив Чорновіл...

 

 

Радіо Свобода

За матеріалами Галини Терещук

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 15 ... 17 ... 19 ... 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 Вперед >>