ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Леся Бондарук на сторінці сайту Українського інституту національної пам’яті розповідає про бій під Крутами 29 січня 1918р. – 100 років назад:

http://www.memory.gov.ua/historyday/29-sichnya

В 100-у річницю історичного бою під Крутами, Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко взяв участь у церемонії вшанування пам’яті Героїв Крут.

Президентське подружжя поклало квіти до пам’ятного хреста на Аскольдовій могилі.

Також від Глави держави встановлено квіти до могили загиблих українських патріотів, вихованців Університету Святого Володимира, учасників бою під Крутами Володимира Шульгина (1894 – 1918) та Володимира Наумовича (1894 – 1918), яких поховано на території Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника у м.Києвi.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути, що на Чернігівщині, між військами більшовицької Росії, яка намагалася окупувати Україну та добровольцями-студентами, які захищали Українську Народну Республіку.

До 100-ї річниці історичних подій під Крутами та з метою вшанування подвигу Героїв Крут і військово-патріотичного виховання військовослужбовців Збройних Сил України, Президент Петро Порошенко присвоїв Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації почесне найменування імені Героїв Крут. Відповідний Указ Глава держави  підписав під час відвідування інституту на урочистостях у присутності всього особового складу.

За роки Незалежності України в Інституті підготовлено понад п’ять тисяч висококласних спеціалістів для Збройних Сил України та інших військових формувань. Досвід боїв вкотре довів, якою важливою фігурою на полі бою був і залишається офіцер. Саме від його компетентності, професіоналізму, патріотизму, сили духу залежить не тільки результат битви, а й життя солдат.

Він наголосив, що сотні випускників Інституту захищали чи захищають Україну від російської агресії. Двадцять п’ять його вихованців нагороджені орденами та медалями, а генерал-майор Максим Шаповал відзначений Зіркою Героя посмертно. П’ятнадцять офіцерів – випускників та викладачів військового закладу загинули на фронті.

Присутні вшанували пам’ять загиблих  хвилиною мовчання. Президент поклав квіти до меморіального знаку на честь загиблих випускників інституту, які поклали своє життя захищаючи Україну від російській агресії.

З нагоди присвоєння інституту імені Героїв Крут Верховний Головнокомандувач вручив начальнику інституту полковнику Євгену Степаненку бойовий прапор інституту.

Президент процитував Євгена Маланюка, що реальним початком української визвольної революції стали саме Крути. «І хай наші тоді відступили зі станції, але ж тривалу історичну війну вони виграли. Бо завдяки, в тому числі і подвигу крутян, постала-таки незалежна Україна», - підкреслив Глава держави.

Президент нагадав, що ті учасники бою, хто вижив, продовжили боротьбу за самостійність у лавах Армії УНР. «І жоден з народів Центральної чи Східної Європи, які відродили своє державне життя на руїнах імперій, не вів настільки запеклої і тривалої оборонної війни за незалежність, не виборював свободу такою дорогою ціною, як ми, українці – тоді і тепер», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент нагадав, що в силу історичних обставин нам складно було берегти спогади про Крути, бо радянська влада як могла намагалася їх стерти. Томи спогадів та статей вийшли за ці сто років. Але вони написані в Торонто і Нью-Йорку, Празі та Мюнхені, Парижі та Лондоні. Протягом кількох десятиліть суцільного замовчування на Наддніпрянській Україні історію Крут дбайливо зберігала українська еміграція. І звичайно ж, міжвоєнний Львів, поміж Першою та Другою світовими. В Києві, щоправда, час від часу знаходилися таки відчайдухи. В п’ятдесяті роковини загибелі героїв Крут Іван Дзюба разом з кількома товаришами насмілилися покласти вінки на Аскольдову могилу.

Писали про Крути не лише учасники подій, історики та публіцисти, а впевнений в тому, що й слово наших письменників є надзвичайно важливим, слово поетів. Крути і крутяни знайшли своє втілення у творчості Павла Тичини та Олександра Олеся, Богдана-Ігоря Антонича і Василя Стуса, Уласа Самчука та Юрія Покальчука.

Тепер з нетерпінням очікуємо втілення теми Крут в художніх фільмах та серіалах. Держава створила всі можливості зараз для відродження українського кінематографу, і перші результати ми вже бачимо в глядацьких залах в Україні та за її межами. І я впевнений в тому, що зараз всі щиро радіють тому надзвичайному успіху стрічки «Кіборги». Між блискавичним боєм на Чернігівщині та тривалою обороною Донецького аеропорту – відстань аж у 97 років. Але ці події – однієї ваги та, впевнений, що з одного символічного ряду. Ворог - той самий, а кіборги, як і герої Крут, стали взірцево-символічними оборонцями Батьківщини, рівнятися на яких будуть і наступні покоління оборонців Вітчизни.

Наведу мудрі слова В’ячеслава Чорновола: «Можливо, для українських патріотів Грушевського, Винниченка події в Крутах уперше явили жахливу правду про комунізм і соціалізм. Можливо тоді українські соціал-демократи, есери, монархісти, незалежники бодай на мить усвідомили, чим окошаться міжусобні конфлікти та загравання з комунізмом для України й для них самих...».

Хай же вони будуть прикладом кожному з нас. Хтось з мудрих влучно сказав: «Тільки там, де пам’ятають загиблих, є ті, хто готовий захищати живих»”, – зауважив Президент.

Глава держави під час виступу у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації, якому було присвоєно почесного найменування імені Героїв Крут у 100-річчя бою під Крутами констатував: « Тепер у боротьбі проти агресії Росії, боротьбі за відстоювання суверенітету та своєї територіальної цілісності Україна спирається не лише на власні сили, а й на міцну підтримку світової коаліції. Спираємося на потужну підтримку наших міжнародних партнерів, які відтепер не лише впроваджують на підтримку України політику санкцій, що стримує агресора, але нарешті й почали надавати нам допомогу оборонною зброєю... А всю Україну вітаю із сотою річницею великої української звитяги під Крутами! Слава Україні!»

 

29 січня 2018р. львів’яни та гості міста взяли участь в різних тематичних заходах, які відбулися впродовж дня з нагоди 100-річчя подвигу Героїв Крут.

Так, о 12.00 год. відбувся загальноукраїнський флешмоб з виконанням маршу «Героям Крут» оркестром Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного  та «Ой у лузі червона калина» державною заслуженою хоровою капелою України «Трембіта» в центральному касовому залі залізничного вокзалу станції «Львів», опісля чого на вокзалі прозвучав Гімн України. Львівський сурмач також приєднався до флешмобу та о 12:00 виконав з міської ратуші марш українського війська.

Пізніше, о 14.00 відбулося покладання квітів до могили учасника бою під Крутами Ігоря Лоського на полі почесних поховань № 67 Личаківського кладовища і поминальна молитва за полеглих у бою під Крутами.

Також відбулося  урочисте проходження ліцеїстів Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, та покладання лампадок до могили учасника бою під Крутами Андрія Лазаренка на полі почесних поховань №9 Личаківського кладовища,  опісля відбулася молитва.

Завершились заходи о 16.00 год. у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Там відбувся вечір пам’яті з нагоди відзначення 100-ї річниці подвигу Героїв Крут.

Останнім часом співробітниками деяких установ НАН України у засобах масової комунікації поширюється викривлена інформація щодо розподілу базового бюджетного фінансування Академії в 2018 році, висуваються огульні звинувачення на адресу Президії НАН України у нібито відсутності прозорості у цьому процесі.

У зв’язку з цим нагадуємо, що детальна інформація щодо бюджетного фінансування НАН України на 2018 р. була оприлюднена на сайті Академії 9.01.2018 ( http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3687  ) та надіслана до всіх установ.   

Розподіл між установами базового фінансування та фінансування цільових програм відділень НАН України, яке сумарно складає 83,1% від загального обсягу фінансування за основною бюджетною програмою, відбувається за поданням відповідних відділень, яке, як правило, розглядається на засіданні Бюро відділення. При розподілі обсягів базового бюджетного фінансування між установами кожним відділенням береться до уваги не тільки кількісний та якісний склад або штатний розпис установи та особливості утримання приміщень і територій (комунальні платежі, оплата енергоносіїв тощо), а й “собівартість” наукових досліджень (наявність експериментальної бази, парку наукових приладів, необхідність використання витратних матеріалів та хімреактивів тощо).

Відповідно до поданих відділеннями НАН України пропозицій усім установам Академії було виділено їх обсяги фінансування на 2018 рік за бюджетною програмою «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек» (КПКВК 6541030). Кошти за січень місяць кожній бюджетній установі НАН України було доведено 12.01.2018.

 На жаль, виділених за зазначеною бюджетною програмою коштів не достатньо для забезпечення роботи наукових установ у режимі повної зайнятості, оскільки з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 3723 грн. (+16,3 %) і I розряд ЄТС – 1762 грн. (+10,125 %). Враховуючи зазначене, Президія НАН України спільно з ЦК профспілки працівників НАН України обґрунтовували збільшення видатків за КПКВК 6541030 на необхідний фонд оплати праці у режимі повної зайнятості на 270,972 млн. грн. перед другим читанням Держбюджету на 2018 рік. Ця пропозиція була підтримана Комітетом Верховної Ради з питань науки і освіти. Проте вона не була врахована народними депутатами під час остаточного голосування.

Отже, за нинішнього обсягу фінансування за КПКВК 6541030 вийти на режим повної зайнятості по всіх установах Академії неможливо (виняток становлять лише ті установи, які у 2015-2017 рр. суттєво оптимізували свою структуру і штати працівників та за рахунок позабюджетних доходів можуть істотно покращити ситуацію з фінансуванням своєї діяльності).

Певною мірою ситуацію з фінансуванням установ може покращити започаткування бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230), на яку передбачено 500 млн. грн.

Відповідно до бюджетного запиту НАН України на 2018 рік, узгодженого з Міністерством фінансів України, та Постанови Президії НАН України від 13.12.2017 № 346  (http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-171213-346-0.pdf )кошти за цією програмою спрямовуватимуться на: адресну підтримку пріоритетних досліджень; виконання на конкурсній основі найважливіших для держави наукових досліджень, а також науково-технічних розробок з високим ступенем готовності, в тому числі в інтересах національної безпеки та оборони; придбання новітнього та модернізацію існуючого унікального наукового обладнання; виявлення та утвердження в науковому середовищі молодих талановитих дослідників; подальшу інтеграцію вітчизняного наукового потенціалу у світовий науковий простір.

Розподіл обсягів фінансування за цією бюджетною програмою буде визначено окремим рішенням Президії НАН України після затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного порядку використання бюджетних коштів та паспорту бюджетної програми. На сьогодні проект зазначеного порядку використання коштів Академією вже розроблено та листом від 15.01.2018 №9з/45-6 надіслано на розгляд Міністерству фінансів України.

Відповідно до лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування, доведеної Міністерством фінансів України (лист від 20.12.2017 № 04130-17-9/35910), фінансування за новою бюджетною програмою НАН України КПКВК 6541230 буде розпочато лише у липні 2018 року. Тому Академія звернулася до Першого віце-прем’єр-міністра України С.І. Кубіва (лист від 22.12.2017 № 9з/2095-1) та Міністерства фінансів України (лист  від 27.12.2017 № 9з/2117-6) з обґрунтованим клопотанням про наближення видатків за бюджетною програмою КПКВК 6541230 на початок ІІ-го кварталу 2018 року.

Підготовка пропозицій щодо адресної підтримки у 2018 році пріоритетних досліджень в наукових установах НАН України буде здійснюватися секціями і відділеннями Академії. При цьому буде враховано результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ за новою методикою, затвердженою постановою Президії НАН України  від 15.03.2017 № 75, та заходи, вжиті в процесі оптимізації мережі та внутрішньої структури установ відповідно до постанови Президії НАН України від 20.01.2016 № 11.

Слід звернути увагу на те, що протягом останніх років разом із скороченням загального фінансування Академії суттєво зменшувалися й видатки за бюджетною програмою, в межах якої фінансується діяльність Президії НАН України. Принагідно зазначимо, що з метою запобігання “конфлікту інтересів” фінансування центральних органів управління головних розпорядників бюджетних коштів, в тому числі Президії НАН України, здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Так, у 2015 році обсяги фінансування за цією програмою зазнали скорочення порівняно з 2014 роком  на 17,2%, а видатки на заробітну плату з нарахуваннями зменшились на 19,5% (за бюджетною програмою, за якою фінансуються наукові установи Академії, зменшення було відповідно 5,7% та 10,0%). У 2017 році вперше за останні три роки обсяг фінансування Президії НАН України збільшився на 24,5% відносно минулорічних показників, а наукових установ НАН України – на 30,8%.

Збільшення обсягів фінансування Президії НАН України у 2018 році пов’язане, насамперед із прийнятим Урядом рішенням про відзначення на державному рівні 100-річчя Національної академії наук України. При цьому відсоток збільшення фонду оплати праці працівників апарату Президії НАН України практично відповідає відсотку збільшення обсягу базового фінансування наукових установ за основною бюджетною програмою Академії (КПКВК 6541030).

Підкреслимо, що робота в напрямі збільшення фінансування Академії в 2018 році, безумовно, буде продовжуватись. Для цього Президія НАН України буде звертатися до Міністерства фінансів, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України щодо збільшення обсягів фінансування Академії у 2018 році.

Закликаємо тих, хто затято критикує керівництво Академії, вдумливо розібратися у ситуації і не вдаватися до деструктивних дій, а тим більше спроб «силового» вирішення цього дуже складного і болючого питання.   

Сподіваємося, що наявні труднощі мають тимчасовий характер і спільними зусиллями ми зможемо добитися значного покращення фінансового становища Академії.

 

 

Президія НАН України

22 січня 1918р. рівно 100 років тому Україна взяла на себе відповідальність однією з перших, поміж колишніх підданих Російської імперії, оголосити незалежність.

Її випередила лише Фінляндія.

Чому про це важливо пам’ятати?

Нагадування про проголошення незалежності Української Народної Республіки 22 січня 1918 року є важливим для протистояння російській пропаганді, зокрема спростування міфу, що ніколи не було незалежної Української держави.

Завершення Першої світової війни увінчалося створенням на руїнах імперій низки незалежних національних держав у Східній Європі. Серед поневолених народів, що піднялися тоді на боротьбу за самостійність були й українці, які теж зуміли створити Українську Народну Республіку та Західноукраїнську Народну Республіку, а через рік 22 січня 1919р. об’єдналися в єдину державу. Незважаючи на завзяту боротьбу та жертовність проявлену у захисті суверенітету українці втратили її, в першу чергу через несприятливі зовнішньо-політичні обставини та агресію більшовицької Росії. Пам’ять про існування власної держави у 1917–1921 роках стала одним із наріжних каменів формування модерної національної ідентичності українців, надихала на продовження визвольної боротьби, котра врешті увінчалася відновленням незалежності у 1991 році.

 

Проголошення незалежності IV Універсалом Центральної Ради стало логічним етапом визвольного руху доби Української революції.

Постала держава, яка протягом трьох наступних років  не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), добитися визнання світової спільноти.

Саме завдяки Українській революції 1917–1921 років наш народ уперше в ХХ сторіччі створив незалежну національну державу, мобілізувавши національні сили. Ганебний статус українців у царській Росії було ліквідовано. Більшовики вимушені були йти на культурно-національні поступки українцям, та й взагалі погодитися на проголошення квазідержавної УРСР.

Українська Народна Республіка була серед перших нових суверенних країн, що постали у Східній Європі внаслідок державотворчих процесів періоду Першої світової війни: у грудні  1917-го незалежність проголосила Фінляндія, в січні 1918-го – УНР, потім утворилися Естонія, Литва, Чехословаччина, Польща та інші.

Українська незалежність була повалена  внаслідок використання більшовиками методів “гібридної війни”: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримка антиукраїнських  рухів.

Незалежність і суверенність – є запорукою виживання нації. Втрата  незалежності у результаті більшовицької окупації у подальшому призвела до мільйонних втрат серед українців від Голодомору, репресій та війн.

 

Детальніше на сайті Українського інституту національної пам’яті:

http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/22-sichnya-ukraina-vidznachatime-100-rokiv-progoloshennya-nezalezhnosti-ukrainskoi-

 

 

22 січня 2018р. Глава держави з дружиною поклали квіти до пам’ятних знаків Сергію Нігояну та Михайлу Жизневському на вулиці Грушевського, які були першими загиблими учасниками Революції Гідності. Президентське подружжя вшанувало пам'ять хлопців хвилиною мовчання.

Президент разом з дружиною також запалили та встановили лампадки біля пам'ятного знаку Героїв Небесної Сотні на вулиці Грушевського.

Президент разом з дружиною взяв участь у церемонії покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку і Михайлу Грушевському.

 

Глава держави у виступі на урочистому зібранні з нагоди Дня Соборності України та 100-річчя проголошення незалежності УНР у Києві наголосив: «Символічно, що прапор, герб, гімн, гривню, певною мірою єдиний стандарт літературної державної мови ми прийняли у спадок з тих часів. Рівно як і академію наук, і національний архів, україномовні школи та університети. І незалежну від Москви Українську Православну Помісну Церкву. Четвертий Універсал та Акт злуки належать до числа найважливіших документів національно-визвольних змагань».

«На сто відсотків незворотною наша незалежність стане тоді, коли ми доведемо усьому світові, а насамперед самим собі, що ми стали успішною країною успішних людей», - сказав Президент.

«Переживши найболючіший шок, який спричинили війна та економічна агресія з боку Росії, ми повертаємося на шлях відновлення й розвитку. Маємо подолати зовнішню агресію, розбудувати європейську Україну, і передати її в надійні руки наших дітей та онуків. Це – наша місія, і вона абсолютно реальна і можлива», - заявив Петро Порошенко.

Президент Петро Порошенко переконаний, що якби визначні особи початку минулого століття – Михайло Грушевський, Павло Скоропадський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра спільно відстоювали інтереси Української держави, вона б не втратила своєї незалежності 100 років тому. «Ubi соnсоrdia ibi victoria. Де злагода, там перемога. І ця мудрість, закарбована у крилатому латинському вислові, відтак була відома ще в давньоримські часи. І це саме те, що наші предки недооцінили сто років тому. Головне, що не дало тоді постати українській незалежній державі – брак внутрішньої єдності, політичні чвари, анархія», - також наголосив Петро Порошенко.

«Калейдоскопічні зміни урядів, змови і постійні заколоти не залишали шансів на успіх нашої справи. За чотири роки влада в Києві змінилася, уявіть собі, за чотири роки – понад десять разів. Поки врешті-решт не дісталася Кремлю на цілих сімдесят один рік», - констатував він.

Саме пропаганда та розповсюдження «фейкових новин» в ті часи допомогло більшовикам в ті часи перемогти, тому нині важливо віднайти способи протидії цій технології, підкреслив Глава держави. Ми координуємо наші зусилля зовні з нашими партнерами, а всередині країни я розраховую на саморегуляцію та пропозиції з боку української медіа-спільноти», - сказав Петро Порошенко.

«У боротьбі з агресором ми відчуваємо потужну підтримку наших міжнародних партнерів. І це – принципова позитивна відмінність сьогоднішньої ситуації від тієї, що існувала сто років тому», - сказав Петро Порошенко.

Він зауважив, що через брак міжнародної підтримки в ті часи Україна залишилася сам-на-сам з агресором. «Власного ж боєздатного війська створити так і не встигли, бо надто пізно втямили, наскільки Україні потрібно військо», - додав Президент.

Президент особливо подякував українським воїнам, які нині на фронті захищають соборну Україну.

Він також звернувся до громадян України, які живуть зараз в умовах російської окупації: «Кожен день розлуки, яким би важким він не був, все таки наближає нас до неминучого воз’єднання».

 

Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко 22 січня 2018р. взяв участь у відкритті виставки «Українське коло», присвяченої Дню Соборності України та 100-річчю проголошення незалежності Української Народної Республіки, яка відкрилася в Музеї історії міста Києва.

Президент наголосив, що в цей день ми відзначаємо не лише День Соборності України, а й 100-у річницю ухвалення Четвертого Універсалу, яким було проголошено незалежність Української Народної Республіки.

Петро Порошенко зауважив, що тоді імперія, на жаль, тимчасово перемогла. «Вона десятиліттями випалювала залізом, топила в крові і виморювала голодом пам’ять про УНР і Центральну Раду, про Гетьманат та Директорію. Тому не дивно, що так мало зберіглося артефактів», - сказав Президент та подякував усім українцям, які протягом довгих темних років зберігали спогади, матеріалізовані в документах, речах, фото-, кіно- та інших матеріалах, а також подякував громадянам інших держав.

«Радий бачити тут науковців, колекціонерів, музеєзнавців, архівістів, працівників бібліотек. Майже три десятка провідних музеїв, книгозбірень, архівів та шанувальників старовини з України та з усього світу – Польщі, США, Канади та Швейцарії, надали експонати для цієї виставки. Дякую за подвижницьку працю кожному, хто опікується збереженням цих надзвичайно важливих для нас реліквій. Міжнародна співпраця у цій сфері є надзвичайно важливою»,  - звернувся Глава держави до присутніх.

Президент підкреслив, що експозиція, яка відкривається у Музеї історії Києва, насправді є унікальною. Велика печатка Української Народної Республіки, печатка Центральної Ради, прапори, меморіальні речі лідерів Української революції минулого століття, секретний наказ Симона Петлюри, надрукований на хустинці і зашитий під підкладку одягу.

Він зазначив, що ця виставка – вагома складова вшанування сторіччя Української національної революції та попросив присутніх тут представників Уряду, київської міської влади докласти зусиль для широкого інформування про виставку.

«Хочеться, щоб її відвідало якомога більше людей. Особливо з кола студентської та учнівської молоді. Щоб вони могли пам’ятати та шанувати власну історію, яка була захована для багатьох поколінь, історія власної держави та національних героїв», - наголосив Петро Порошенко.

Президент підкреслив, що нам життєво необхідно проаналізувати і врахувати повчальний історичний досвід та уроки Української революції минулого століття.

«Для того, щоб відстояти суверенітет, територіальну цілісність та незалежність, українцям тієї доби забракло єдності. Втрата ж Україною самостійності та більшовицька окупація призвели до багатомільйонних втрат від Голодомору та Великого терору проти нашої держави. Не слід забувати, що тоді Росія застосовувала проти української держави такі ж методи «гібридної війни», що й нині: невизнання присутності своїх військ на території УНР, створення маріонеткових проросійських «республік», фінансову та збройну підтримку «повстанських» рухів», - сказав Президент.

«Але сьогодні ми значно сильніші та досвідченіші, об’єднані. Ми загартовані століттям боротьби, спираємося на вагому міжнародну підтримку, якої тоді не було, на боєздатні Збройні Сили, на віру людей в себе і свою національну європейську державу», - підкреслив Глава держави.

Він також наголосив, що вшановуючи історичні події, маємо пам’ятати, що кожен з нас своїми вчинками пише історію на довгі роки. І нам не все одно, що скажуть про нас через сто років наступні покоління українців. «Отож, дай, Боже, сил нам усім збудувати успішну країну успішних людей», - підсумував Петро Порошенко.

Президент також ознайомився з експонатами виставки «Українське коло» та ознайомився з сувенірним набором «До 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років», випущеним Національним банком України.

На честь 100-ї річниці  Української революції 1917-1921 років Глава держави погасив марку присвячену цій важливій даті в історії нашої країни. Президент поставив печатку на марку та розписався.

 

Довідково:

«Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917–1921 рр.)» – міжнародний виставковий проект, присвячений драматичному і доленосному періоду української історії, який став провісником створення сучасної української держави. Виставка об’єднує чотири тематичних блоки: Відродження Нації – 1917 – 1918 роки; Розбудова Держави – 1917–1921 роки; Змагання за Україну; Міжнародне визнання України 1917–1921 роки.

Експозиція побудована на оригінальних експонатах, наданих 29 провідними музеями, бібліотеками, архівами та шанувальниками старовини України, Польщі, США та Швейцарії. Переважна частина артефактів вводиться у науковий обіг уперше – вони не були відомі не тільки широкому загалу, а й часто вузькому колу фахівців.

 

 

З нагоди відзначення 100-річчя проголошення незалежності Української  Народної Республіки

та Дня Соборності України у Львові   на Личаківському кладовищі відбулося покладання квітів та запалення лампадок на полі почесних поховань. 

Також на площі біля пам’ятника Т. Шевченку відбулося розгортання прапора України та молебень за Україну, а також громадське віче. Участь у вічі взяли представники обласної та міської влади, громадські та політичні діячі міста, духовенство. З вітальним словом виступив міський голова Львова Андрій Садовий.

 

«Сьогодні ми спільно з представниками ветеранських організацій, з великою частиною тих, хто тут присутній, покладали квіти на Личакові. Ми почали покладання квітів з могили Вербицького, потім підійшли до хлопців, які загинули під час російсько-української війни, згадали всіх, хто воював за Україну. Коли дивишся на ці фотографії, які є на могилах, то чуєш запитання, яке ставить кожен з нас собі – чому так є? чому в цьому світі біля нас в Європі є дуже багато країн, які є успішні, багато живуть, розвиваються, а чому така важка доля у нас з вами, в українців? 100 років тому перший раз було чітко проголошено, твердо, що ми, українці, - нація, ми вільні, незалежні, ми живемо своїм життям. Цілих сто років, насправді, можна вкласти в одну книжку. Але що відбулось за цей час? Складно собі уявити, бо історія України складна. Кожен з нас шукає, як швидко зробити щастя. Я сьогодні тут вам його не запропоную. Але я переконаний, що, якщо для кожного з нас з вами Україна буде в серці, якщо кожен з нас буде жити Україною, якщо ми зрозуміємо, що жодні гарантії, жодні обіцянки, ніхто, крім нас з вами тут не зробить своєї держави. Важка праця, піт, кров, через муки – це є наша держава. Якщо ми будемо вимогливі до себе, до своїх дітей, вона буде такою, про яку мріяли наші діди. Велика слава всім, хто віддав своє життя за нашу державу, велика слава всім, хто сьогодні на фронті  відстоює незалежність. Велика подяка вам усім, які сьогодні прийшли сюди», - розповів Андрій Садовий, міський голова Львова.

Завершилось відзначення свята урочистою академією у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької, де міський голова Андрій Садовий вручив два Золоті герби міста Львова .

Відтак, за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, утвердження патріотичних і моральних цінностей серед молодого покоління, відданість українському народові та з нагоди Дня Соборності України, міський голова Андрій Садовий вручив Золотий герб м.Львова доктору історичних наук, професору кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка Олексію Сухому.

Також за сумлінне виконання службових обов’язків, високий професіоналізм і вірне служіння українському народові, збереження життя й здоров’я людей та з нагоди Дня Соборності України Золотий герб м.Львова отримав полковник медичної служби Збройних сил України, лікар вищої категорії, начальник Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Іван Гайда.

 

22 січня до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки Український інститут національної пам'яті презентував веб-сторінку з матеріалами подій Української революції 1917-1921 років та унікальний проект - інтерактивну карту «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років», що стосуються місць Української революції у столиці України – Києві.

На веб-сторінці зібрані основні відомості про етапи Революції, видатних діячів, тогочасні фото, документи. А також проекти Українського інституту національної пам'яті (соціальна реклама, виставки, поштівки, інфографіка, настільна гра, інформаційні матеріали, брошура) та спецпроекти медійних партнерів інституту.

“Один із найважливіших і найскладніших періодів в історії Українського народу ХХ століття – це доба Української революції 1917-1921 років. Український інститут національної пам'яті розпочав інформаційну кампанію присвячену 100-річчю Української революції. В рамках кампанії вже відбулася низка заходів (зокрема урочисті засідання Парламенту та Уряду України), розроблено соціальну рекламу, набір поштівок, інфографіку, настільну гру, фотодокументальні виставки, інформаційні матеріали, брошуру, календар. Сьогодні ми презентуємо веб-сторінку, яка акумулює наші напрацювання в цій темі і буде зручним джерелом інформації для всіх, хто цікавиться цією темою”, - пояснив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

На новому сайті представлено унікальний проект – інтерактивну карту «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років». Наразі користувачі можуть ознайомитися з інтерактивною картою місць пам’яті у Києві, на яку нанесено близько 400 об’єктів. Серед них – місця перебування органів влади, будинки, в яких проживали чи здійснювали діяльність діячі Української революції, місця боїв, зборів, демонстрацій, інших важливих подій Української революції.

“Ми презентуємо карту місць пам’яті у Києві. Надалі планується реалізація проекту у всеукраїнських масштабах – із залученням істориків, краєзнавців та інших фахівців на місцях. Створення інтерактивної карти з місцями пам’яті по всій Україні допоможе представити Революцію 1917-1921 років як процес загальнонаціонального масштабу. Карта стане в нагоді дослідникам, педагогам, органам місцевого самоврядування”, – зазначив співробітник Українського інституту національної пам'яті Максим Майоров.

Адреса сайту “Українська революція: 100 років боротьби”: http://unr.memory.gov.ua/

 

Над веб-сторінкою працювали: Володимир В'ятрович, Юлія Курилюк, Юлія Капшученко-Шумейко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Халімон, Анатолій Хромов.

Розробка: ТОВ Рансайт.

 

Український інститут національної пам’яті

Адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 1б

Телефон: (044) 281-08-88

Е-mail: uinp@memory.gov.ua

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... 100 Вперед >>