ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





25 лютого 2018 року Державному гербу України виповнилося 100 років. Цього дня 1918 року Мала Рада ухвалила: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської держави часів Володимира Великого». Відтоді Тризуб офіційно – державний символ УНР. Після проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР 22 сiчня 1919 року Тризуб став державним гербом i для захiдноукраїнських земель.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про Державний герб України», якою затвердила Тризуб малим Державним гербом.

До 100-річчя затвердження Державним гербом — Тризуба Український інститут національної пам’яті спільно з Національним музеєм історії України 26 лютого відкрили виставку «Символ твоєї свободи».

На виставці представлено унікальні експонати з фондів Національного музею історії України, Національного художнього музею, Галузевого державного архіву СБУ, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та приватної збірки колекціонера Віктора Киркевича.

Зокрема, можна ознайомитись з артефактами доби Київської Русі, які містять зображення Тризуба: цеглою та керамікою, монетами київських князів; символікою Тризуба як герба доби Української революції 1917-1921 років. В експозиції представлені фото, поштівки, тогочасні проекти печаток, прапори, банкноти та відзнаки, а також низка цінних документів тогочасних українських державних структур. Окреме місце в експозиції займають ескізи гербів Георгія Нарбута та Василя Кричевського, перші зображення Герба на ескізах 100 гривневої купюри (1918 р.)( 1 березня 2018р. виповнюється 100-річчя ухвалення закону УНР про гривню), оригінал нагороди - Залізний хрест УНР за Другий зимовий похід. Загалом на виставці представлено понад 200 експонатів.

"Тризуб — це символ нашої держави, перші згадки якого датуються 10 ст. н.е. І з того часу цей символ проноситься крізь усю нашу історію. Офіційно 25 лютого 1918 року відбулося проголошення Тризуба Державним гербом України. Під час репресивного режиму Радянського союзу використання цього державного символу  було заборонено, що ще раз підтверджує слова, що Тризуб був символом боротьби за незалежність, за волю і за державність України", — зазначив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

В експозиції задіяні унікальні експонати, які демонструють давню історію державного символа України й ту важливу роль, яку Тризуб відіграє в українській історії.

“Відзначаючи 100-й ювілей Української революції 1917-1921 років, ми  звертаємо увагу на творення  головних державних інституцій того часу — парламенту, уряду, збройних сил, дипломатичної служби. Сьогодні ми відзначаємо 100-річний ювілей важливого атрибута кожної держави — Державного герба. У лютому 1918 року українські політики для цього обрали Тризуб — давній князівський символ часів Володимира Великого. Таким чином вони намагалися продемонструвати  історичні коріння держави, що постала під час революції. Для нас в свою чергу важливим є підкреслювати спадковий зв'язок між нинішньою Україною та Українською Народною Республікою, і через неї з тисячолітньою державною традицією українців. Адже будівництво незалежної держави на міцному історичному фундаменті є запорукою її успіху в майбутньому”, — коментує виставку Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Окрім того, на відкритті виступили Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, директор архіву СБУ Андрій Когут, колекціонер Віктор Киркевич.

 

Виставка діятиме до 30 березня.

Адреса: вул. Володимирська,  2 (перший поверх Національного музею історії України).

 

Історична довідка

Чому Тризуб?

Він є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю... Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.

У давній Русі Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці).  Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому Тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.

Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення Тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському –  зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.  

 

Давній Тризуб свідчить про високий розвиток української культури

“Його використовували на просторі України від Кубані по Нарви, від чернігівських земель до Закарпаття, від десятого до тринадцятого століття від часів Володимира Великого до занепаду Київської і Галицько-Волинської держави. Величезний терен поширення Тризуба, як це бачимо з топографії знахідок, свідчить також про те, що український народ живе на своїй землі понад тисячу років на тих самих теренах. Ці українські кордони виразні й точні, а на їх сторожі немов би символічно стоять Тризуби.

Генетично український Тризуб веде початок із Греції – країни, де в старі часи найбільше було розвинене мистецтво, наука, всяке ремесло та уміння. Україна швидше, ніж інші країни, Центральної і навіть Західної Європи, мала можливість черпати знання і уміння з першоджерела найбільшої світової вченості та майстерності. Тоді, коли ні в Польщі, ні тим більше в Московії, не вміли робити найпримітивніших речей, не знали мурованого будівництва, на Україні процвітало монументальне будівництво, монетарство та вища ступінь державної символіки і емблематики.

Тризуб також свідчить про те, що ми, українці, належимо до південно-європейської культурної області Середземного моря, з яким наше Чорне море завжди мало тісний зв’язок. Значення Тризуба як символа було виняткове. <...> Тризуб – символ волі й незалежності українського народу, нації й держави”.

Із книги Володимира Січинського “Тризуб і прапор України”.

 

Більше дізнавайтесь на веб-сторінці Українського інституту національної пам’яті:

http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/100-rokiv-zatverdzhennya-trizuba-derzhavnim-gerbom-ukrainskoi-narodnoi-respubliki-i

та

http://www.memory.gov.ua/news/u-kievi-vidkrilas-unikalna-vistavka-do-100-richchya-derzhavnogo-gerba-ukraini

У зв’язку зі 100-літнім ювілеєм Національної академії наук України редакційна колегія вітчизняного науково-популярного журналу для юнацтва «Країна знань» пропонує вченим Академії надавати для публікування статті, присвячені історії та результатам діяльності НАН України, її наукових установ, а також її видатним ученим.

Журнал видається з 2001 року (періодичність – 10 разів на рік) і розрахований на дітей старшого шкільного віку (починаючи з 7-го класу середніх загальноосвітніх навчальних закладів) та їхніх батьків, а також на студентів і всіх, хто цікавиться наукою й планує обрати її своїм фахом.

Цілі журналу – інформувати про найновіші досягнення науки і техніки, формувати науковий світогляд, пропагувати здоровий спосіб життя, а загалом – дарувати читачам радість пізнання. Головну мету видання редакція формулює словами французького філософа та письменника доби Відродження Мішеля де Монтеня: «…найголовніше – це прищепити смак і любов до науки; інакше ми виховаємо просто віслюків, навантажених книжковою премудрістю».

Гасло журналу – «Scientia vinces» («Наукою переможеш»).

Дописувачами видання нині є вчені науково-дослідних установ, викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти та студенти.

Рубрики журналу: «Фізика», «Радіофізика», «Математика», «Задачі для допитливих», «Кібернетика», «Біологія», «Світ рослин», «Хімія», «Астрономія», «Географія», «Геологія», «Археологія», «Екологія», «Філософія», «До Дня перемоги» «Є така спеціальність», «Україна – світові», «Музеї України», «Всесвітня культура», «Книги-співрозмовники», «Проблеми навчання», «Заповідники», «Життя видатних людей», «Питання до психолога», «Роботи Малої академії наук», «Цікавинки».

З питань співпраці просимо звертатися до головного редактора журналу Тамари Василівни Бєлих – за телефонами: (044) 258-98-07, (050) 255-89-31. Або пишіть на електронну скриньку: krainaz@ukr.net .

Адреса редакції: м. Київ, Голосіївський проспект, 92/1, к. 37.

 

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

 

23 лютого 2018 року

в актовому залі головного корпусу

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України

відбулося засідання семінару

“Проблеми технічної діагностики та дистанційного зондування”,

на якому слухалась доповідь

професора, д.ф.-м.н. Вертія Олексія Олексійовича

“ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ МЕТОДИ ДЕТЕКТУВАННЯ

І ВІЗУАЛІЗАЦІЇ СКРИТИХ ОБ’ЄКТІВ

У ШИРОКОМУ ДІАПАЗОНІ ЧАСТОТ"

 

 

Керівник семінару: академік НАН України Назарчук З.Т.

Секретар семінару: д.ф.-м.н. Куриляк Д.Б.

<< Назад ... 2 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 Вперед >>