ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Інформація Національної академії наук України про бюджет

за бюджетними програмами та показниками,

бюджетні призначення щодо яких визначені

Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”

(Розміщено на Web-сайті НАН України

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3836

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/NASUbudget2017.pdf

 та оприлюднюється в газеті

“Урядовий кур’єр” № 49 від 14 березня 2018року)

 

Згідно з чинним законодавством Національна академія наук України (далі - НАН України) є вищою науковою самоврядною організацією України, що заснована на державній власності.

Метою діяльності НАН України є отримання нових та узагальнення наявних знань про природу, людину і суспільство, розроблення наукових основ науково-технічного, соціально-економічного та культурного розвитку країни, всебічне сприяння практичному застосуванню результатів наукових досліджень, підготовка висококваліфікованих наукових кадрів, формування наукового світогляду в суспільстві.

 

Основними завданнями НАН України, зокрема є:

• отримання нових та поглиблення наявних фундаментальних знань у галузі природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук, підготовка пропозицій щодо їх використання;

• організація та виконання фундаментальних та прикладних наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

• наукове забезпечення модернізації та інноваційного розвитку економіки України шляхом розроблення та сприяння впровадженню у виробництво сучасних високих технологій, налагодження на засадах взаємної заінтересованості ефективних науково-технічних, організаційних, фінансових та інших механізмів посилення зв’язків науки з виробництвом, а також участі у створенні інноваційних наукових, виробничих і навчальних комплексів;

• виявлення та утвердження в науковому середовищі талановитих дослідників, надання допомоги для їх творчого зростання, підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації.

 

Кошти, що були визначені Державним бюджетом України у 2017 році за загальним та спеціальним фондами, спрямовувались на виконання шести бюджетних програм. Звітна інформація наведена у таблиці.

 

Публічне ознайомлення зі Звітом про діяльність Національної академії наук України у 2017 році відбудеться 26 квітня 2018 року на сесії Загальних зборів НАН України, яка проходитиме у приміщенні Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (вул. Мельникова, 36/1, початок о 10.00год.).

 

Звіт

про витрачання коштів Державного бюджету України у 2017 році

Національною академією наук України

 

                        тис, грн.

Код економіч

ної

класи

фікації

видатків

Показники

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Разом

(касові

видатки)

Затвер

джено кошто

рисом на рік

Касові

видатки

 

Затвер

джено кошто

рисом на рік

Касові видатки

 

1

2

3

4

5

6

7

 

Видатки - усього

2718807,5

2716316,9

995512,7

790740,5

3507057,4

 

     В тому числі:

2000

Поточні видатки

2691723,5

2689257,5

848240,3

672297,9

3361555,4

2111

Заробітна плата

86261,1

86260,2

769,1

470,5

86730,7

2120

Нарахування на оплату праці

18997,6

18975,8

188,9

141,6

19117,4

2210

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар

1957,1

1875,0

1328,8

1294,5

3169,5

2220

Медикаменти та перев'язувальні матеріали

1600,0

1598,4

625,8

624,3

2222,7

2230

Продукти харчування

760,4

743,1

0,0

0,0

743,1

2240

Оплата послуг (крім комунальних)

3973,7

3907,9

2229,7

1917,7

5825,6

2250

Видатки на відрядження

305,0

298,8

344,4

71,0

369,8

2270

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

8122,0

7180,7

2241,8

738,6

7919,3

2280

 

Дослідження і розробки, окремі заходи по

реалізації державних (регіональних) програм

2544878,8

2543552,1

840030,1

666554,2

3210106,3

2700

Соціальне забезпечення

24862,8

24862,6

5,0

5,0

24867,6

2800

Інші поточні видатки

5,0

2,9

476,7

377,1

 

380,0

 

3000

Капітальні видатки

27084,0

27059,4

147272,4

118442,6

145502,0

6541020 "Наукова і організаційна діяльність Президії НАН України"

 

Видатки - усього

77460,1

77454,8

6505,1

4053,4

81508,2

 

    В тому числі:

2000

Поточні видатки

77460,1

77454,8

6354,1

4053,4

81508,2

2111

Заробітна плата

40010,0

40010,0

585,6

404,6

40414,6

2120

Нарахування на оплату праці

8789,2

8784,2

128,8

89,0

 

8873,2

 

2210

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар

653,1

653,1

844,8

818,8

 

1471,9

 

2220

Медикаменти та перев'язувальні матеріали

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

2230

Продукти харчування

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

2240

Оплата послуг (крім комунальних)

2454,7

2454,7

1893,2

1645,4

4100,1

2250

Видатки на відрядження

299,0

298,8

344,4

71,0

369,8

2270

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

900,3

900,3

2172,2

700,1

1600,4

2280

 

Дослідження і розробки, окремі заходи по

реалізації державних (регіональних) програм

0,0

0,0

0,0

0,0

 

0,0

 

2700

Соціальне забезпечення

24353,8

24353,7

0,0

0,0

24353,7

2800

Інші поточні видатки

0,0

0,0

385,1

324,5

324,5

3000

Капітальні видатки

0,0

0,0

151,0

0,0

0,0

6541030 "Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об'єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек"

 

Видатки - усього

2526816,0

2526026,5

978055,6

777701,3

3303727,8

 

   В тому числі:

2000

Поточні видатки

2504589,0

2503824,1

832604,6

660288,7

3164112,8

2280

 

Дослідження і розробки, окремі заходи по

реалізації державних (регіональних) програм

2504589,0

2503824,1

832604,6

660288,7

3164112,8

3000

Капітальні видатки

22227,0

22202,4

145451,0

117412,6

139615,0

6541080 "Підготовка кадрів з пріоритетних напрямків науки вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації"

 

Видатки - усього

3782,1

3227,3

40,5

40,5

3267,8

 

   В тому числі:

2000

Поточні видатки

3782,1

3227,3

40,5

40,5

3267,8

2280

 

Дослідження і розробки, окремі заходи по

реалізації державних (регіональних) програм

3782,1

3227,3

40,5

40,5

3267,8

3000

Капітальні видатки

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

6541100 "Медичне обслуговування працівників НАН України"

 

Видатки - усього

64626,4

63487,8

2572,2

1942,3

65430,1

 

   В тому числі:

2000

Поточні видатки

59769,4

58630,8

1708,8

1554,1

60184,9

2111

Заробітна плата

38500,0

38499,4

103,4

103,4

38602,8

2120

Нарахування на оплату праці

8495,0

8478,3

23,6

23,6

8501,9

2210

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар

1275,0

1194,0

468,2

460,5

1654,5

2220

Медикаменти та перев'язувальні матеріали

1600,0

1598,4

625,8

624,3

2222,7

2230

Продукти харчування

760,4

743,1

0,0

0,0

743,1

2240

Оплата послуг (крім комунальних)

1445,0

1379,8

234,7

201,7

1581,5

2250

Видатки на відрядження

6,0

0,0

0,0

0,0

0,0

2270

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

7150,0

6209,0

21,6

0,0

6209,0

2280

Дослідження і розробки, окремі заходи по

реалізації державних (регіональних) програм

24,0

17,0

138,0

86,1

103,1

2700

Соціальне забезпечення

509,0

508,9

5,0

5,0

513,9

2800

Інші поточні видатки

5,0

2,9

88,5

49,5

52,4

3000

Капітальні видатки

4857,0

4857,0

863,4

388,2

5245,2

6541140 "Здійснення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт ІПБ АЕС НАН України"

 

Видатки - усього

36483,7

36483,7

8044,0

6770,7

43254,4

 

   В тому числі:

2000

Поточні видатки

36483,7

36483,7

7247,0

6138,9

42622,6

2280

 

Дослідження і розробки, окремі заходи по

реалізації державних (регіональних) програм

36483,7

36483,7

7247,0

6138,9

 

42622,6

 

3000

Капітальні видатки

0,0

0,0

797,0

631,8

631,8

6541200 "Підвищення кваліфікації з пріоритетних напрямів науки та підготовка до державної атестації наукових кадрів НАН України"

 

Видатки - усього

9639,2

9636,8

295,3

232,3

9869,1

 

    В тому числі:

2000

Поточні видатки

9639,2

9636,8

285,3

222,3

9859,1

2111

Заробітна плата

7751,1

7750,8

80,1

65,9

7816,7

2120

Нарахування на оплату праці

1713,4

1713,3

36,5

29,0

1742,3

2210

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар

29,0

27,9

15,8

15,2

43,1

2240

Оплата послуг (крім комунальних)

74,0

73,4

101,8

70,6

144,0

2250

Видатки на відрядження

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

2270

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

71,7

71,4

48,0

38,5

109,9

2280

 

Дослідження і розробки, окремі заходи по

реалізації державних (регіональних) програм

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

2800

Інші поточні видатки

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

3000

Капітальні видатки

0,0

0,0

0,0

10,0

10,0

 

На протязі 100 років історії Національної академії наук України нею керували такі видатні постаті:

1. З 1918 до 1919 – Володимир Вернадський (18631945)

2. З 1919 до 1921 – в.о. президента Орест Левицький (18481922)

3. З 1921 до 1922 – Микола Василенко (18661935)

4. 1922 – Орест Левицький (18481922)

5. З 1922 до 1928 – Володимир Липський (18631937)

6. З 1928 до 1929 – Данило Заболотний (18661929 )

7. З 1930 до 1946 – Олександр Богомолець (18811946)

8. З 1941 до 1942  в окупованому німцями Києві – Володимир Плотников (18731947)

9. З 1946 до 1962 – Олександр Палладін (18851972)

10. З 1962 – Борис Патон (нар. 27 листопада 1918р.)

 

Академія мала такі назви:

  • Українська академія наук
  • Всеукраїнська академія наук
  • Академія наук УРСР
  • Національна академія наук України

 

Як же обирається Президент Національної академії наук України та які виконує функції?

Президент Національної академії наук України обирається Загальними зборами НАН України з числа дійсних членів НАН України таємним голосуванням простою більшістю голосів.

Правовий статус Президента НАН України регулюється Статутом НАН України.

Президент здійснює ряд функцій, покладених на нього:

  • організовує роботу НАН України;
  • очолює Президію і Бюро Президії НАН України;
  • розподіляє кошти НАН України;
  • очолює розробку і вирішення питань кадрової політики;
  • здійснює зв'язок НАН України з органами державної влади;
  • представляє НАН України в органах державної влади, державних установах, громадських та інших організаціях;
  • подає кандидатури віце-президентів та головного ученого секретаря НАН України.

 

Першим Президентом і засновником Української академії наук став Володимир Іванович Вернадський, а чинним на сьогодні є Борис Євгенович Патон. Наймолодшим Президентом Академії на момент обрання був Борис Євгенович Патон, який очолив установу у віці 43-х років. Найстаршим Президентом Академії був Орест Іванович Левицький, який очолив Академію у віці 74-х років. Найкоротший термін на посаді Президента Академії провів Микола Прокопович Василенко (менше року), а найдовший (на сьогодні більше 55 років) — чинний Президент НАН України Борис Євгенович Патон.

 

Посаду Президента Академії ніколи не обіймала жінка.

 

Як змінювалось керівництво Української академії наук та її назви – у короткому описі:

 

Українська академія наук

27 листопада 1918 року о 18 годині в приміщенні Українського наукового товариства по вулиці Велика Підвальна, 36 (нині Ярославів Вал, 36) відбулося перше Спільне зібрання новоутвореної Української академії наук, на якому Першим Президентом у результаті таємного голосування, було обрано Володимира Вернадського(28 лютого (12 березня) 1863 — 6 січня 1945). Після захоплення Києва більшовиками, у грудні 1919 року Вернадський подав у відставку.

 

З 19 грудня 1919 року до 18 липня 1921 року Орест Левицький (13 грудня (25 грудня) 1848 — 9 травня 1922) виконував обов'язки заступника президента Академії наук і був фактичним керівником установи.

 

Всеукраїнська академія наук

18 липня 1921 року більшістю голосів новоутвореної ВУАН Другим Президентом було обрано Миколу Василенка (2 лютого (14 лютого) 1866 — 3 жовтня 1935). Під керівництвом Василенка навколо Академії почали гуртуватися наукові сили Києва, вона почала поповнюватися новими членами. Під час президентства Василенка владні структури проявляли недовіру до Академії. Науковці опинилися у центрі уваги Державного політичного управління при НКВС, а сам Микола Василенко став об’єктом жорсткого переслідування з боку партапарту ЦК КП(б)У. І вже 27 лютого 1922 року під тиском був змушений скласти повноваження. А вже через 9 місяців його було заарештовано за звинуваченнями в участі контрреволюційної організації.

 

27 березня 1922 року Орест Левицький (13 грудня (25 грудня) 1848 —9 травня 1922)  став Третім Президентом Академії. Під його керівництвом вирішувались питання діяльності комісій біографічного та енциклопедичного словника, Археологічної комісії, Центрального архіву давніх актів у Києві, Музею мистецтва, Картинної галереї, Музею антропології та етнології. Однак раптова смерть 9 травня 1922 року під час перебування у науковому відрядженні на Драбівській дослідній станції Академії не дозволила втілити у життя усе заплановане.

 

12 червня 1922 року загальні збори ВУАН обрали Володимира Іполитовича Липського (27 лютого (11 березня) 1863 — 24 лютого 1937) Четвертим Президентом-головою установи. Проте, як і попередники, Володимир Іполитович зазнав втручання радянської влади в діяльність Академії. Для вивчення стану ВУАН було створено комісію Народного комісаріату освіти України. У висновках цієї комісії керівництво академії було звинувачено в недотриманні законів радянської влади, і це інкримінувалось як політичні порушення. Комісія пропонувала оголосити перевибори президента ВУАН через «політичну інертність Липського», який передовірив управління Академією Сергію Єфремову та Агатангелу Кримському, а також затвердити новий склад академіків і встановити тверду структуру та штати академії. 21 червня 1928 року Липський подав у відставку з посади президента ВУАН і виїхав до Одеси, де очолив Ботанічний сад.

 

У 1928 році П’ятим Президентом ВУАН обрано Данила Заболотного (16 грудня (28 грудня) 1866 — 15 грудня 1929 ). На цій посаді він розпочав реорганізацію діяльності Академії на основі перспективних напрямів розвитку народного господарства, з урахуванням досягнень світової науки. У тодішніх складних умовах Заболотному вдалося згуртувати колектив прогресивних учених, створити сприятливі умови для організації наукових досліджень в установах Академії, тісно пов'язаних з проблемами розвитку суспільства. Проте до кінця плани не зміг втілити внаслідок передчасної смерті 15 грудня 1929 року.

 

ВУАН, Академія наук УРСР

У 1930 році Олександра Богомольця (12 травня (24 травня) 1881 — 19 липня 1946) обрано Шостим Президентом ВУАН, пізніше новоутвореної Академії Наук УРСР. Новообраний президент Академії провів повну перебудову її структури: на базі розрізнених кафедр і лабораторій, були створені науково-дослідні установи (інститути). До роботи в них були залучені молоді перспективні вчені. В 1934 році вже працювало 36 таких інститутів. Покращилися матеріально-технічні фонди Академії, розгорнулося капітальне будівництво наукових закладів. У природничих і технічних інститутах було обладнано лабораторії, дослідні майстерні. Зросли фінансування, кадровий склад наукових працівників, видавнича діяльність, почали виходити нові журнали. В Академії стали формуватися потужні наукові школи. У липні 1941 року з Києва до Уфи було евакуйовано Президію і майже всі установи Академії. За 33 місяці евакуації Президія під керівництвом академіка Богомольця провела 88 засідань в Уфі і 15 у Москві, на яких розглянула близько 800 організаційних, науково-організаційних, наукових питань. Після повернення до Києва у 1944 році АН УРСР під керівництвом Богомольця повністю відновлює свою діяльність. Проте через два роки 19 липня 1946 року Олександр Богомолець помирає.

 

Українська академія наук

У часи окупації Києва в 1941 році Академія була евакуйована за межі України. Проте певне число академіків залишилася на окупованій нацистами території. У жовтні 1941 року в зайнятому німцями Києві здійснюється спроба відновити діяльність УАН. Академіки, котрі залишилися в місті, разом з професорами проводять збори, на яких президентом Академії обирають Володимира Плотникова (7 травня (19 травня) 1873 — 11 вересня 1947). За цей час були спроби відновити діяльність декілька академічних інститутів. Проте вже в січні 1942 року діяльність цієї Академії заборонила німецька адміністрація. А вже 6 лютого 1944 року уряд УРСР схвалив рішення щодо повернення евакуйованої в 1941 році Академії до Києва на чолі з Олександром Богомольцем.

 

Академія наук УРСР

Після смерті Олександра Богомольця в липні 1946 на позачергових загальних зборах у листопаді 1946 Сьомим Президентом АН було обрано Олександра Палладіна (29 серпня (10 вересня) 1885 — 6 грудня 1972). Проте стан матеріально-технічної бази Академії після війни був катастрофічним. Інститути не були забезпечені ані коштами, ані достатніми виробничими площами, а деякі інститути взагалі не мали власних приміщень. Ситуація змінилася із середини 1950-х: різко збільшилася частка бюджетних витрат на освіту й науку, деякі інститути вперше одержали значні матеріальні кошти із загальносоюзного бюджету. Почалося капітальне будівництво, зокрема спорудження обчислювального центру, будинку для інститутів суспільних наук. Кількість відділів та інститутів почала змінюватися. До 16-ти інститутів природничих наук додалися інститути фізіології рослин та агрохімії, геології корисних копалин, фізіології, машинознавства, радіофізики та електроніки, хімії полімерів і мономерів, надпровідників, низьких температур, геофізики, обчислювальний центр. Кількість інститутів гуманітарного профілю зросла із 6-ти до 10-ти. Зросла кількість друкованих праць, з'явилися нові періодичні та серійні видання. У 1962 році Олександр Палладін подав у відставку.

 

АН УРСР, Академія наук України, Національна академія наук України

У 1962 році Восьмим Президентом обрано Бориса Євгеновича Патона (нар. 27 листопада 1918р.). Під керівництвом Патона Академія почала співпрацювати з підприємствами народного господарства та військово-оборонного комплексу, що прискорило розвиток як економіки, так і науки в цілому, особливо технічної галузі. Борис Євгенович ініціював створення великих комплексних науково-технічних програм в інтересах окремих галузей промисловості, транспорту, зв'язку та сільського господарства. Після розпаду Радянського Союзу і створення незалежної України в умовах довготривалої економічної та фінансової кризи, яка не обминула й НАН України, Патон зумів зберегти Академію, її основні наукові школи. Вдалося на законодавчому рівні закріпити статус Академії як вищої наукової державної організації, зберегти принципи її академічного самоуправління, здійснити перебудову її структури відповідно до нових умов, скерувати фундаментальні та прикладні дослідження на вирішення невідкладних завдань будівництва держави. Визначено нові пріоритети в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Створено кілька нових інститутів і центрів соціогуманітарного профілю.

 

12 березня (28 лютого за старим ст.) 2018 року виповнилось 155 років від дня народження геніального вченого, видатного громадського діяча і організатора науки, першого президента Української академії наук (нині – Національна академія наук України) академіка Володимира Івановича Вернадського.

В.І. Вернадський народився 12 березня 1863 року у м. Петербурзі. Ґрунтовні знання він одержав на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Володіючи майже всіма романськими, германськими і слов’янськими мовами, В.І. Вернадський впродовж багатьох років мав тісні зв’язки з найкращими науковими школами Франції, Італії, Німеччини, Чехословаччини, Швейцарії, Греції, Англії.

Початок наукової діяльності В.І. Вернадського був пов’язаний із розробленням нових напрямів у кристалографії і мінералогії, різним аспектам яких присвячено докторську дисертацію і більшість великих праць ученого. На подальших етапах наукових пошуків Володимир Іванович віддавав перевагу розробленню таких нових наукових напрямів геології, як геохімія, біогеохімія, радіогеологія, а також вивченню біосфери. Він став фундатором вчення про ноосферу. Понад 30 років В.І. Вернадський займався вивченням радіоактивного розпаду елементів. Він збагатив науку глибокими ідеями, висунув низку наукових положень важливого практичного значення.

В.І. Вернадський був чудовим педагогом. Він виступав із науковими доповідями в багатьох університетах Західної Європи. Мінералогічна школа В.І. Вернадського та його численні талановиті учні і їхні послідовники успішно продовжують опановувати його невмирущі ідеї. Протягом усього життя Володимир Іванович відстоював людську гідність, людину як особистість, позапартійність науки.

В.І. Вернадський – автор понад 400 наукових праць, більшість із яких зберігають свою актуальність і донині.

З іменем Володимира Івановича Вернадського тісно пов’язано заснування Української академії наук. Він розробив попередні концептуальні тези щодо створення Академії як загальнонаціонального масштабного наукового центру, потужного об’єднання державних наукових установ. Серед них – бібліотека, архів, геологічні установи, національні музеї, інститути для експериментальних та гуманітарних наук. За безпосередньої участі В.І. Вернадського підготовлено перший проект Статуту Української академії наук. Він же став першим президентом Академії. Завдяки В.І. Вернадському вже на початковому етапі створення й функціонування Української академії наук, було закладено потужний потенціал подальшого розвитку академічної науки в Україні.

Учений-мислитель помер 6 січня 1945 року. Ім’я геніального вченого присвоєно багатьом академічним інститутам, бібліотекам, кораблям, гірському хребту у східній частині Антарктиди тощо. Починаючи з 1973 року у НАН України встановлено премію імені В.І. Вернадського. У 1981 році на бульварі Вернадського у м. Києві споруджено величний пам’ятник науковцеві.

У березні 2013 року з нагоди відзначення 150-річчя від дня народження  видатного мислителя у Києві (в приміщенні Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, вул. Володимирська, 62) було урочисто відкрито скульптурне погруддя академіка В.І. Вернадського.

На вшанування пам’яті вченого щороку проводяться присвячені йому читання. Цьогоріч вони відбулися вже двадцять восьмий раз.

 

За матеріалами Прес-служби НАН України

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3826

та вікіпедії

https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_президентів_Національної_академії_наук_України

Місто Львів взяло участь у національному конкурсі «Молодіжна столиця України» та разом з іншими українськими містами позмагалося за статус найкращого міста для молоді.

16 лютого 2018р. у Києві відбулась презентація учасників конкурсу, Львів отримав перше місце.

12 березня 2018р. у великій сесійній залі львівської ратуші заступник Міністра молоді та спорту України Олександр Ярема вручив міському голові Львова Андрію Садовому нагороду за перемогу у конкурсі, та передав вітання від Міністра Ігоря Жданова.

Ініціаторами національного конкурсу «Молодіжна столиця України» були Міністерство молоді та спорту України, Український інститут міжнародної політики та Національна молодіжна рада України. Проведення конкурсу підтримали Асоціація міст України та Асоціація ОТГ.

Основна мета конкурсу – активізація співпраці між молоддю та місцевим самоврядуванням, а також сприяння створенню комфортних умов для розвитку молоді в містах України.

«До участі зголосилися 56 міст України. В переважній більшості цих міст за стіл разом сіли влада та представники молодіжного середовища, аби визначити, як розвиватимуться міста з точки зору можливостей для молоді», - зазначив заступник Міністра молоді та спорту України Олександр Ярема.

«Цей конкурс – не тільки про молодь як про майбутнє, а й про молодь як сьогодення. Ідея полягала у створенні платформи, на якій місто разом із молодими людьми працюватиме разом і плануватиме майбутнє цього міста, над можливостями і перспективами самореалізації молоді. Він спрямований на зміни соціального, економічного та спортивного характеру міста», - наголосив заступник Міністра.

«Це був перший такий конкурс, проведений в Україні. В процесі ми зрозуміли, що є міста, які мають різний потенціал і, власне, Наглядова рада вирішила проводити другий тур, і визначити 10 міст, дати їм можливість ще раз показати себе, продемонструвати себе. І це було більш об’єктивно, тому що не просто сухі заявки. Це була відкрита, прозора, конкурентна боротьба. Для нас важливо показати, що, власне, у кооперації, у взаємодії, де є місто, де є молоді люди, – є шанс місту дати майбутнє.

Якщо місто відкрите до молодих людей, якщо молоді люди бачать себе і готові реалізуватися у цьому місті, тоді у міста є шанс на майбутнє»,- зазначив Олександр Ярема, заступник міністра молоді та спорту України.

Андрій Садовий подякував за вибір, подякував Міністерству, а також всім молодим людям зі Львова, які долучилися до конкурсу.

«Це велика честь і велика відповідальність, тому що це історичний момент: перша молодіжна столиця України. Ми розуміємо, що від нас очікують нових звершень. Я коротко озвучу плани, які ми маємо на цей рік. Перше – вибудувати у Львові потужний молодіжний центр, який буде максимально відритий для молодих людей, щоб вони креативили, думали, обмінювались ідеями. Молоді люди у Львові дуже активні і ми зараз працюємо над фіналізацією локації, аби в цьому році цей центр урочисто відкрити. Друге – ми в цьому році плануємо провести у Львові великий молодіжний форум, куди хочемо запросити молодих людей зі всіх міст нашої країни, аби цей молодіжний форум задав дуже хороший тон для розвитку молодіжного руху нашої держави. Ми плануємо провести такий захід восени, нам треба дуже багато попрацювати для кращої координації між всіма містами, які є молодіжними лідерами.

Радий за тих молодих людей, які готували заявку, боролись і перемогли. Боротьба була активна і тривала до останнього моменту. Це спонукає нас перейняти кращий досвід, що робиться в інших містах країни і світу, бо є такий статус молодіжних столиць в багатьох країнах Європи. Тому будуть комунікації з тими містами. Це також можливість фінансової підтримки від різних організацій.

Думаю, що будуть десятки нових і якісних проектів, але все залежить від креативу самих молодих людей. Місто буде підтримувати, фінансово в тому числі, організаційно. Ми маємо статус ІТ-столиці, культурної столиці, столиці кави, шоколаду, а статус молодіжної столиці – це статус майбутнього, бо молоді люди роблять завтрашній день нашої країни

Я хочу подякувати Міністерству за те, що конкурс відбувся чесно і прозоро. У сьогоднішній час життя нашої країни такі речі заслуговують на дуже велику повагу, бо мати мужність, бути чесними і правдивими дуже важливо для України сьогодні. Дякую всім молодим людям, які долучилися до цього активного процесу. Основний тягар відповідальності на себе взяли КУ «Інститут міста», наша Студентська рада, пластуни, скаути. У нас дуже-дуже багато молодих людей, хтось молодий по віку, а хтось – душею. Велика подяка всім вам за те, що ви вкотре показали силу і велику потугу сильного древнього, але завжди молодого Львова», - зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Основними перевагами для Львова, як міста-переможця у конкурсі, стануть проведення у 2018 році Всеукраїнського молодіжного форуму, промоція міста на європейському рівні, підвищення іміджу та рівня довіри до міської влади, налагодження співпраці з містами-молодіжними столицями в Європі, стимулювання участі молоді в житті міста.

«Молодь нашого міста, зокрема студентство, завжди знало, що для того, аби бути рушійною силою, треба бути активними. Перемога на конкурсі – це така точка відліку, яка показує, що нам потрібно рухатися не з тою швидкістю, з якою ми рухалися, а треба вдвічі-втричі швидше. Зважаючи на те, що Львів завжди був готовий до нових викликів, скажу від всього студентства нашого міста: ми готові. Хочу подякувати представникам Міністерства за підтримку молодіжного середовища і сподіваємось на тіснішу співпрацю в майбутньому», - зазначив студентський мер Львова Олександр Николяк.

Ростислав Томенчук, директор Українського інституту міжнародної політики, співорганізатор конкурсу, також привітав місто-переможця та закликав до активної роботи.

 

Починаючи з 2018-го, цей конкурс проводитиметься в Україні щороку, відзначаючи найкраще місто для проживання та розвитку молоді.

 

Міністерство молоді та спорту України:

http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/36195

Львівська міська рада:

http://city-adm.lviv.ua/news/society/youth-policy/246801-lvovu-vruchyly-vidznaku-molodizhna-stolytsia-ukrainy

<< Назад ... 2 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 Вперед >>