ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





4 квітня 2018 року під головуванням президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона вчергове засідала Президія НАН України.

У межах заходу відбулося спільне засідання Президії Національної академії наук України та Колегії Державної служби статистики України з питання «Про наукове забезпечення проведення перепису населення». Під час цього спільного засідання було заслухано й обговорено співдоповіді академіка-секретаря Відділення економіки НАН України, директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академіка Елли Лібанової та голови Державної служби статистики України Ігоря Вернера.

Потому з науковою доповіддю «Молекулярне моделювання біологічних систем: стан та перспективи» виступив провідний науковий співробітник відділу фізики біологічних систем Інституту фізики НАН України доктор фізико-математичних наук Семен Єсилевський.

Із докладним прес-релізом про цей захід можна буде ознайомитися в розділі «Засідання Президії НАН України» веб-сайту НАН України (http://www.nas.gov.ua/UA/Activity/PresidiumMeeting/Pages/default.aspx ).

 

За матеріалами Прес-служби НАН України

5 квітня 2018 року о 12:00 год. у виставковій залі

Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника

відбудеться урочисте відкриття виставки

з нагоди 90-річчя Лариси Іванівни Крушельницької (1928 р. — 2017 р.)

 

Вхід вільний

 

Довідково:

Лариса Іванівна Крушельницька (нар. 5 квітня 1928, Стрий, нині Львівська область, Україна — 12 листопада 2017, Львів) — український археолог, бібліотекознавець, доктор історичних наук (1991), професор (1999), громадський діяч, публіцист, директор книгозбірні (1991–2003 рр.), до останніх днів життя — Почесний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.

Лариса Іванівна Крушельницька — єдина в світі жінка-археолог, яка організувала й успішно провела понад 50 археологічних експедицій, підсумком яких стали 206 наукових досліджень, з яких понад 170 опубліковані — зокрема, 8 монографій. Вона відкрила і дослідила близько 60 пам'яток минулого, що принесли їй визнання як в Україні, так і за кордоном.

Наукові інтереси Л. І. Крушельницької охоплюють широке коло проблем археології бронзової і ранньозалізної доби Центральної та Східної Європи. Широкомасштабні дослідження пам'яток цього періоду, вперше проведені на території Північно-Східного Прикарпаття і Західної Волині, збагатили археологічну науку численними новими джерелами. Вона вперше провела розкопки в гірських районах Карпат, де виділила низку виробничих осередків соляного виробництва, масштаб якого мав у стародавні часи велике економічне значення.

Визначним внеском Л. І. Крушельницької є обґрунтування нею феномену розвитку земель Прикарпаття і Волині як контактної зони і периферійної території щодо етнокультурних масивів Східної та Центральної Європи. Концептуально важливе наукове значення мають дослідження Крушельницької на території Середнього Подністров'я і виділення нею Непоротівської групи пам'яток, яка репрезентує західні окраїни Чорноліської культури.

Широкого міжнародного резонансу набули також її спогади, публіцистика й особливо діяльність на посаді директора Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.

У жовтні 1991 Лариса Крушельницька очолила ЛНБ ім. В.Стефаника. Як керівник вона зуміла зберегти колектив у нелегкий час фінансових негараздів, відсутності коштів для придбання нової літератури. З того часу на півмільйона збільшився обсяг фондів бібліотеки, який тепер становить близько 7 мільйонів одиниць збереження, вперше частково здійснено ремонтно-реставраційні роботи у 4 корпусах. Під її керівництвом та за безпосередньої участі у бібліотеці ім. Стефаника розгорнуто активну роботу науковців бібліотеки над темами, що пов'язані зі створенням національної бібліографії, дослідженням проблем бібліотекознавства, книгознавства й історії періодики; триває науково-бібліографічне опрацювання та розкриття рідкісних фондів, колекцій і збірок.

У різні роки за розвиток історичної науки, за багаторічну наукову, організаційну та видавничу діяльність, подвижницьке служіння Україні була нагороджена численними почесними грамотами, зокрема, Верховної Ради України (2003), Президії НАН України (1998, 2002, 2003), Міністерства освіти і науки України, обласних і міських рад. 2008 року нагороджена орденом княгині Ольги III-го ступеня і Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. 2011 року нагороджена орденом княгині Ольги II-го ступеня. 5 квітня 2013 року у день свого 85-річчя нагороджена Почесним знаком Святого Юрія.

Л. Крушельницька була почесним директором ЛНБ ім. В.Стефаника, головою археологічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка, членом наукового товариства «Український історик» (США), членом Львівської організації ЮНЕСКО.

 

За матеріалами https://uk.wikipedia.org/wiki/Крушельницька_Лариса_Іванівна

21 березня 2018 року у Верховній Раді України відбулися слухання «Національна інноваційна система України: стан та законодавче забезпечення розвитку», учасниками яких стали, в тому числі, понад 20 учених Національної академії наук України.

Ініціатором заходу виступив Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Слухання проводилися з метою широкого громадського обговорення стану та стратегічних напрямів інноваційного розвитку України, законодавчого забезпечення формування національної інноваційної системи, визначення ключових завдань органів державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства щодо забезпечення ефективної реалізації поставлених завдань.

Предметом обговорення стали нагальні проблеми довгострокового програмування розвитку національної економіки, скоординованої діяльності органів державної влади та їхньої спрямованості на інноваційний розвиток країни; механізмів реалізації пріоритетів інноваційної діяльності і пріоритетів розвитку науки й техніки; формування інноваційної інфраструктури та застосування механізмів державного впливу (фінансових, кредитних, податкових тощо) для досягнення інноваційних пріоритетів; підвищення рівня наукових досліджень і підготовки професійних кадрів для конкурентної економіки; формування ринку інтелектуальної власності й інноваційної культури суспільства.

Участь у парламентських слуханнях узяли народні депутати України, урядовці, представники Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, керівники та представники місцевих органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, національних університетів, працівники наукових установ, навчальних закладів різного рівня, представники професійних спілок та асоціацій науковців і освітян, бізнесу, громадських організацій та засобів масової інформації.

Організатори заходу переконані, що його проведення посприяє визначенню основних завдань і засобів формування сучасної національної інноваційної системи на шляху законодавчого закріплення питань становлення висококонкурентної, розвиненої економіки держави, формування відповідної культури й освіченості громадян, їхньої інтеграції до світової системи цінностей.

Із першою доповіддю в межах парламентських слухань виступив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів. Він наголосив, що тема зібрання є надзвичайно важливою, оскільки йдеться про модернізацію вітчизняної промисловості, задоволення потреб економіки та, врешті-решт, про національну безпеку. На думку урядовця, відсутність стратегії та виразних пріоритетів для розвитку інновацій зруйнували українську систему наукових досліджень, орієнтованих на подальшу реалізацію у виробництві й промисловості. Вирішити зазначену проблему здатне створення інноваційної екосистеми завдяки співпраці науки, бізнесу та влади. Це потребує, зокрема, внесення змін до чинного українського законодавства, яке, за словами С. Кубіва, є наразі надзвичайно ворожим до інновацій. «Саме тут і зараз ми маємо закласти основу для змін, яких давно очікують суспільство, міжнародна спільнота, а головне – українські винахідники», – наголосив міністр і зауважив, що український інтелект має розвивати українську економіку, створювати максимальну додану вартість, приносячи дохід і винахідникам, і державі.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначила, що саме інновації визначають рівень конкурентоздатності держави, а також слугують засобом забезпечення її безпеки та суверенітету. За словами доповідачки, впродовж останніх років місце нашої країни в рейтингу за глобальним індексом інновацій підвищується. Проте Україна має великий потенціал, аби й надалі поліпшувати свої позиції. «Кожен громадянин зацікавлений у зростанні економіки, ВВП. І саме активізація інноваційної діяльності визначається різноманітними експертами й рейтингами як найбільший потенціал України для реального зростання ВВП і нашого виходу зі стану сировинної економіки до країни, яка здатна експортувати продукти й технології», – наголосила міністр і виокремила пріоритетні галузі, інновації в яких зможуть допомогти здійснити необхідний прорив, а саме: агропромисловий комплекс, житлово-комунальне господарство, машинобудування, транспорт, курортно-рекреаційна сфера і туризм, переробна промисловість. Аби забезпечити масштабний позитивний ефект, процеси управління та творення інновацій мають бути неперервними. Потрібно також зменшити зарегульованість цієї сфери, ухваливши відповідні законодавчі зміни, а також створити умови для полегшення та пришвидшення перетворення наукових результатів на конкретні технологічні рішення та прототипи для виробництва. Вищі навчальні заклади та наукові установи мають стати центрами інноваційності, – вважає Л. Гриневич. «Для того, щоб реалізувались інновації, нам потрібна синергія зусиль. А позитивні практики в Україні вже є», – підкреслила вона.

Співдоповідь від Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти виголосили заступник Голови Комітету, голова підкомітету з питань інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, народний депутат України Олексій Скрипник і перший заступник Голови Комітету, народний депутат України Олександр Співаковський.

«Головний меседж мого виступу: до розвитку інновацій необхідно підходити системно. Немає тих елементів, на які не потрібно зважати», – зазначив О. Скрипник. Він привернув увагу до того, що існує чимало прикладів українських наукових винаходів, котрі так і не стали інноваціями, оскільки не було високотехнологічного бізнесу, якому ці розробки були б потрібні. Нині до сфер, в яких в Україні реалізується найбільше інноваційних рішень, належать інформаційні технології, сільське господарство та військово-промисловий комплекс. О. Скрипник наголосив на важливості стимулювання перетворення наукових розробок на інноваційний продукт і створення центрів інноваційності в українських університетах. На його думку, слід передбачити всі елементи інноваційної екосистеми, весь шлях від ідеї до інновації, до виходу кінцевого продукту на ринок. Позитивний досвід Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» зі створення власної інноваційної системи має поширюватися, – переконаний О. Скрипник. Крім того, він зауважив, що інноваційний розвиток потребує зовнішніх інвестицій, функціонування фондів фінансування. Загалом систему державного управління в цій сфері мають скласти Рада з розвитку інновацій, Офіс з розвитку інновацій та Фонд підтримки інновацій. Створення останніх двох інституцій нині очікується.

«Ядром, центром інноваційної економіки є, безперечно, людина. Її соціалізація та капіталізація починається ще в школі. Але університет у плані капіталізації є унікальним майданчиком», – зазначив О. Співаковський. Вищі навчальні заклади мають стати місцем, де українська талановита молодь затримуватиметься. Для цього їм потрібно законодавчо надати можливості формувати власні інноваційні системи і працювати як елементам фундаменту національної інноваційної економіки.

Національну академію наук України під час слухань представили з виступами завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, член Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров і заступник директора Інституту фізіології рослин і генетики НАН України доктор сільськогосподарських наук, професор Микола Гаврилюк.

Особливу увагу І. Єгоров звернув у своєму виступі, зокрема, на проведення моніторингу інноваційної діяльності в нашій державі. За його словами, основним інструментом порівняння України з європейськими країнами слід вважати Європейське табло інноваційного розвитку, яке базується на об’єктивних показниках, а не на точці зору окремих людей – на відміну, наприклад, від інноваційного індексу. Як повідомив І. Єгоров, українські фахівці домовилися з колегами із Економічної комісії ООН для Європи про розроблення спеціального інструментарію, призначеного для оцінювання інноваційної діяльності у країнах Східного партнерства. Щоб ця робота стала можливою й успішною, її мають підтримати українські парламент і уряд. Крім того, доповідач зазначив, що наша країна має у розпорядженні досить цікаві документи щодо оцінювання інноваційної діяльності, розроблені зарубіжними фахівцями в 2011, 2013 і 2017 рр. Ідеться про роботи, підготовані Європейською Комісією, Економічною комісією ООН для Європи. Один із останніх таких документів, підготований Світовим Банком, описує інноваційну систему України. «Гадаю, спираючись навіть на ці документи, ми можемо критично поглянути на свої недоліки й переваги», – підкреслив І. Єгоров. На завершення свого виступу він зауважив, що науковці готові надавати рекомендації органам влади, щоби для апробації в Україні вибрати з масиву зарубіжних нормативно-правових актів зі сприяння інноваційній діяльності ті, які найадекватніше відповідають вітчизняним реаліям.

«Питання розбудови інноваційної системи для розвитку національної економіки є надзвичайно актуальним і пріоритетним завданням практично для всіх учасників ринку інноваційної економіки», – цими словами розпочав свій виступ М. Гаврилюк. На його думку, чинні українські нормативно-правові акти, які покликані регулювати інноваційний процес, роблять це недостатньо добре. «За даними Держстату України, наукоємність ВВП України склала лише 0,6% – проти 2,4% у 1991 році. Витрати на забезпечення ефективної наукової роботи одного вченого у світі становлять $ 190 тис., в Україні ж – лише $ 9,3 тис., або 4,9% світового рівня. Тому ми маємо багато над чим працювати», – зазначив М. Гаврилюк. Він також додав, що інновації забезпечують підвищення ефективності виробничої і комерційної діяльності, а інвестиції можуть бути залучені тільки в ефективне виробництво: «Таким чином, інновації відкривають шлях інвестиціям. Цю філософію часу зрозуміли вчені нашого Інституту, і вони докладають багато зусиль для її реалізації». Пріоритетним напрямом досліджень, здійснюваних в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України під керівництвом Героя України академіка Володимира Моргуна, є генетичне поліпшення хлібних злаків – основних продовольчих культур, таких як озима пшениця та кукурудза. «Забезпечення людства продуктами харчування – це світова проблема, що потребує глобальних рішень, – наголосив доповідач. – Вчені нашого Інституту за останні 35–40 років створили, зареєстрували та передали у виробництво близько 150 сортів і гібридів різних сільськогосподарських культур. Щорічно в Україні лише сортами озимої пшениці селекції нашого Інституту засівається 30–32% площ посіву цієї культури, а це – 2 млн га. Майже 500 тис. га засівається за кордоном. Валове виробництво продовольчого зерна озимої пшениці, вирощеного з сортів селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, щороку сягає 8–8,5 млн т, що майже вдвічі перевищує потребу в продовольчому зерні. На мою думку, це – вагомий внесок у забезпечення продовольчої безпеки нашої держави. Запропоновані сорти створено з використанням найсучасніших досягнень молекулярної генетики та біотехнології, тому вони є високопродуктивними і цілком конкурентоспроможними на світовому ринку, оскільки мають високу якість зерна та стійкі до стресових чинників довкілля».

Парламентські слухання було підсумовано у прикінцевих виступах С. Кубіва, Л. Гриневич і О. Скрипника.

За результатами слухань ухвалено рішення про те, що пропозиції, висловлені під час обговорення, буде розглянуто, узагальнено і враховано при доопрацюванні проекту рекомендацій та їхнього розгляду на засіданні Верховної Ради України.

 

Додаткову інформацію шукайте за посиланням: http://rada.gov.ua/news/Novyny/156131.html .

Відеозаписи зі слухань можна переглянути на Youtube-каналі парламентського телеканалу «Рада»:

https://youtu.be/mifdkc0HF3I  (частина перша)

https://youtu.be/XmBUQkHPuuQ  (частина друга)

https://youtu.be/8TTyqJ_bwQE   (частина третя)

 

За інформацією офіційного сайту Верховної Ради України,

ССН НОВ Президії НАН України та Прес-служби НАН України

<< Назад ... 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... 105 ... Вперед >>