ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





9 українських вчених, 14 вишів та наукових установ, а також 1 журнал нагородженні премією «Web of Science Award 2018».

Її в Україні вже вдруге вручає разом з МОН, НАН та МОЗ міжнародна видавнича компанія «Clarivate Analytics», якій належить платформа Web of Science.

Науковців відзначили за найбільшу кількість наукових робіт, опублікованих в 2008-2017 роках. Серед українських видань премію отримав журнал з найбільш впливовими дослідженнями. Установи ж нагороджували за найбільшу кількість високоцитованих статей, за найкращі публікаційні стратегії, за найбільшу кількістю наукових праць, опублікованих у співпраці, та за кількістю публікацій загалом.

«Оприлюднення наукових результатів у визнаних у світі наукових базах – важливий показник як якості наукового дослідження, так і чинник, що стимулює розвиток науки. Торік ми знайшли кошти на те, щоб забезпечити централізовану передплату до Web of science і Scopus для понад 100 українських вишів та наукових установ МОН. І ми отримали вражаючі докази того, наскільки це потрібно. Якщо в перший місяць через ці підключення було зроблено 22 з половиною тисяч запитів, то через три місяці – понад 100 тисяч. Це свідчить, що українська спільнота справді інтегрується, що ці інформаційні продукти потрібні. Тому наразі нашою метою є отримання національної ліцензії, щоб доступ до баз мали всі провідні виші та наукові установи України – попри їх відомче підпорядкування. Звісно, на це потрібні кошти, і ми зараз працюємо над цим», – відзначив заступник Міністра освіти і науки  Максим Стріха вітаючи переможців.

Він додав, що доступ до баз є також важливим, оскільки «це вагомий інструмент для вчених, щоб зрозуміти, що діється в світі, за якими напрямами потрібно проводити дослідження, де шукати для них партнерів».

 

Премії «Web of Science Award 2018» були вручені в 7 номінаціях.

 

Зокрема, їх отримали:

 

  • Українські дослідники з найбільшою кількістю наукових робіт, опублікованих в 2008–2017 роках

БОНДАРЕНКО Ігор Миколайович, Дніпропетровська державна медична академія

ПАРХОМЕНКО Олександр Миколайович, Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска

ЛУЩАК Володимир Іванович, Прикарпарський національний університет імені Василя Стефаника

ШПАРИК Ярослав Васильович, Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр

ІЗОТОВ Юрій Іванович, Головна астрономічна обсерваторія

ЛЕБОВКА Микола Іванович, Інститут біоколоїдної хімії імені Ф.Д.Овчаренка

ЛІСОВИЙ Володимир Миколайович, Харківський національний медичний університет

МОРОЗОВСЬКА Ганна Миколаївна, Інститут фізики Національної академії наук України

ВІННИЧЕНКО Ігор Олександрович, Сумський державний університет

 

  • Український науковий журнал з найбільш впливовими дослідженнями (JIF = 1.071, Q3)

Український журнал фізичної оптики

 

  • Українська організація з найбільшою кількістю високоцитованих статей, опублікованих у 2008–2017 роках

Національний науковий центр Харківський фізико-технічний інститут Національної академії наук України

 

  • Найефективніші українські організації з понад 500 науковими публікаціями, опублікованими у 2008–2017 роках, за нормалізованими показниками

Інститут теоретичної фізики іменi М.М.Боголюбова Національної академії наук України (CNCI = 0.87)

Ужгородський національний університет (CNCI = 0.76)

 

  • Українські організації з найкращими публікаційними стратегіями за відсотком наукових праць, опубліковані в журналах Q1 в 2008–2017 роках

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (53.71 %)

Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук (48.67 %)

 

  • Українська організація з найбільшою кількістю наукових праць, опублікованих у співпраці

Інститут ядерних досліджень (592 статті)

 

  • Найбільш продуктивна українська організація за кількістю наукових праць, опублікованих у 2008–2017 роках

Багатопрофільний

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (5,356)

Фізика

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна (2506)

Інститут фізики напівпровідників імені В.Є.Лашкарьова Національної академії наук України (1622)

Науки про життя

Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України (522)

Інститут фізіології імені О.О.Богомольця Національної академії наук України (520)

Інженерні науки та технології

Інститут проблем міцності іменi Г.С.Писаренка НАН України (1480)

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (1197)

Суспільні, гуманітарні науки та мистецтво

Національний університет «Києво-Могилянська академія (91)»

 

 

За матеріалами Міністерства освіти і науки України 12 квітня 2018р.

https://mon.gov.ua/ua/news/dostup-do-scopus-i-web-science-mayut-otrimati-vsi-providni-vishi-ta-naukovi-ustanovi-ukrayini-zastupnik-ministra-maksim-striha-pid-chas-vruchennya-web-science-award-2018

 

 

Довідково:

11 квітня 2018 року у Великому конференц-залі НАН України відбулись організовані компанією Clarivate Analytics семінар «Наукові видання України: реалії та перспективи» і церемонія нагородження Web of Science Award Ukraine 2018, в межах якої відзнаки отримали й учені Національної академії наук України.

Більше читайте на веб-сторінці НАН України:

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3925

Якщо ввечері ви помітите направлений в небо яскраво-зелений промінь зі сторони Голосіївського лісу, не лякайтесь. То не космічні прибульці проводять розвідку Києвом і не спецслужби працюють над секретною зброєю, це українські астрономи вимірюють відстань від Землі до штучних супутників, що обертаються навколо неї.

 

Кореспонденти Вікенду відвідали Головну астрономічну обсерваторію (ГАО), де вчені розповіли про свої дослідження та показали павільйони з телескопами. Ми дізнались, чи можливе життя на інших планетах, чому розповіді про вибух Сонця в найближчі роки — фейк та як мала планета №15675 отримала назву Голосіїво.

 

Коротко про ГАО

Знаходиться в Голосіївському лісі за 12 км від центра Києва на висоті 213 метрів над рівнем моря.

Заснована 17 липня 1944 року за ініціативою академіка Олександра Орлова, який і став першим директором.

Має 8 наукових відділів: фізики Сонця, фізики субзоряних та планетних систем, експериментальної астрофізики і оптики атмосфери, космічної геодинаміки, астрометрії, фізики космічної плазми, фізики зірок та галактик, позагалактичної астрономії та астро-інформатики.


Про телескопи, холод та планети

Більшості робота астрономів здається романтичною — сидить вчений вночі біля телескопа, дивиться в його окуляр і ретельно переглядає всі об'єкти в полі зору – чи не з'явилась там нова зірка, комета чи планета. Та в реальності все відбувається не зовсім так. Відкривати нові об'єкти — не головне завдання астрономів, є ще багато теоретичних та прикладних задач. Комп'ютери тепер потрібні астрономам не менше за телескопи. З ними, до речі, також не все просто — є різні види, які використовують для різних спостережень.

Георгій Ковальчук — кандидат фізико-математичних наук та старший науковий співробітник ГАО простими словами розповів нам про телескопи, роботу астрономів та космічні об'єкти. Також вчений показав один із телескопів ГАО. Зараз на ньому вже не проводяться наукові дослідження, використовують лише для аматорських астрономічних спостережень.

Георгій Ковальчук:

— Телескоп — основний робочий інструмент астронома. Для того, щоб телескоп міцно тримався, його колону ("ногу") встановлюють на фундаменті, який заглиблюють в землю на 5-6 метрів. Потужність телескопа визначає діаметр оптичного елемента — лінзи або дзеркала. . В першому випадку телескоп називається рефрактором, в другому — рефлектором.

Цьому телескопу 50 років, це одна з найпростіших моделей. У ньому лінза з діаметром 20 см — це дитяча пісочниця порівняно з найбільшим телескопом в світі, в якому встановлено дзеркало діаметром 11 метрів. На сучасних телескопах ГАО стоїть спеціальна камера і зображення показується на екрані монітору. Купол павільйону під час спостережень звичайно відкритий, і в приміщені дуже холодно взимку. Астроному, який працює на сучасному телескопі, не потрібно мерзнути, можна спостерігати через монітор з іншого приміщення. Якщо ж я використовую цей телескоп, то беру з собою термос з гарячим чаєм. Зігріватися обігрівачем не можна — гаряче повітря підіймається вгору і погіршує якість спостереження.

Проте до нашого телескопа можна під'єднати камеру, щоб зробити фото космічних об'єктів. Наприклад, буде гарно видно кратери на Місяці, адже їх діаметр може досягати 50-100 кілометрів. Кратери називають на честь відомих жителів Землі. Також в цей телескоп гарно видно кільця Сатурна, та Юпітер з чотирма супутниками. Вдень можна вести спостереження і за Сонцем, але перед цим потрібно встановити спеціальну приставку, щоб спроектувати зображення Сонця на неї. Якщо ж астроном відразу подивиться на Сонце через лінзу, то втратить око. Через приставку ми можемо побачити плями на Сонці, поява яких свідчить про те, що скоро на Землі буде великий шарварок — розпочнуться магнітні бурі. Зазвичай вони призводять до проблем зі зв'язком, а також викликають різні негаразди, особливо у метеочутливих людей.

Записатись на аматорські спостереження може кожен бажаючий. Розклад на 2018 рік та контактний телефон є на сайті обсерваторії.

 

Темний бік Місяця і зорі на платівках

Спершу в обсерваторії було всього два телескопа. З їх допомогою можна було фотографувати небо на спеціальні склянні фото-платівки. За весь час було отримано близько 6000 таких платівок. Тепер такою технікою працівники не користуються, але платівки вирішили оцифрувати, щоб зберегти отримані данні спостережень. Башту першого телескопу перетворили на музей ГАО, а прилади — на експонати.

Науковий співробітник лабораторії швидкоплинних процесів у зірках Ірина Верлюк окрім наукової діяльності встигає проводити екскурсії для відвідувачів музею. Вчена розповіла, як змінилась обсерваторія за 74 роки.

Ірина Верлюк:

— Перший директор обсерваторії Олександр Якович Орлов ще з 1918 року добивався, щоб у Києві відкрили астрономічну обсерваторію, яка б відповідала всім вимогам науки того часу. Але тоді його ідею проігнорували. В 1938 році він знову намагався добитися створення обсерваторії, але проект не затвердили. І вже у 1944 році, коли Київ звільнили від фашистських загарбників, прийняли рішення будувати обсерваторію в 12 кілометрах від Києва, у Голосіївському лісі. За задумом будівля мала бути з білого мармуру і виглядати більш помпезно, проект обсерваторії доручили розробити академіку архітектури Щусєву, але грошей на такий проект не було і його спростили.

Олександра Яковича Орлова вважають засновником глобальної геодинаміки: його класичні роботи об'єднали методи астрономії та геофізики для дослідження Землі як планети.

Перші астрономи обсерваторії спостерігали за небом на двох телескопах — вертикальному колі та подвійному довгофокусному астрографі, яким вже більше ста років, Україна отримала їх по репарації з Німеччини, ще на початку заснування обсерваторії.

В астрономії багато розділів. Два великих з них — це астрометрія та астрофізика. Перша визначає точні координати космічних об'єктів та вивчає обертання Землі, а друга досліджує фізичні особливості небесних тіл, такі, як фізичний стан, хімічний склад , тощо.

В перші роки обсерваторії дослідження стосувалися суто астрометричних проблем: спостереження зір за всесоюзною програмою «Каталогу слабких зір», фотографування зір та галактик. Згодом тематика досліджень розширювалася: це і дослідження Місяця і планет, змінних зір, галактик, фізики Сонця, обертання Землі.

В 1970-му році силами співробітників ГАО почалося будівництво високогірної спостережної бази на піку Терскол (3100 метрів над рівнем моря). Саме там, у підніжжя вершини Ельбрус знаходиться найбільший телескоп, який належить Україні, з діаметром дзеркала 2 метри. Йому присвоєний статус національного надбання нашої країни. Будувався та встановлювався цей телескоп німецькою фірмою «Карл Цейс» на замовлення України.

Зараз обсерваторія на Кавказі працює, як міжнародний центр, тобто там постійно знаходяться українські працівники, які обслуговують телескоп , але мають можливість отримувати спостереження і науковці з інших країн.

Я також багато років їздила на Кавказ для спостережень на цьому телескопі. Ми з колегами із лабораторії швидкоплинних процесів у зірках вивчали спалахуючі зорі та займалися їх фотометричними дослідженнями. Також у нашій лабораторії була розроблена синхронна мережа телескопів, яка включала в себе телескопи Кримської астрофізичної обсерваторії, двох болгарських обсерваторій Белоградчик та Рожен, та двометрового телескопу на Кавказі.

На честь обсерваторії названа мала планета №15675 Голосіїво. Їі відкрили у Кримський астрофізичній обсерваторії і подарували ГАО на 60-річчя в 2004 році. Також іменами деяких видатних вчених обсерваторії названі астероїди та кратери на Місяці.

З 1975 року директор обсерваторії — академік НАН України доктор фізико-математичних наук Ярослав Степанович Яцків. Головна тема досліджень вченого — нерівномірность обертання Землі та зміщення її полюсів. Також він суттєво доповнив існуючи підходи до побудови небесної системи координат. За його підтримки створено високоточні каталоги фундаментальних слабких зір та джерел космічного радіовипромінювання.

В музеї ГАО ви 

  • відчуєте себе астрономом, адже можна побачити і доторкнутися до телескопів, на яких раніше працювали вчені обсерваторії.
  • перенесетеся в минуле: дізнаєтесь, в яких умовах працювали перші українські астрономи. В музеї відтворено навіть перший кабінет директора ГАО.
  • почнете пишатися українськими науковцями: дізнаєтесь про досягнення астрономів ГАО. Це і перша в світі карта темного боку Місяця, і відкриття нової галактики академіком Юрієм Ізотовим, і прилади для виявлення фізичних характеристик атмосфери Марса, Юпітера та Сатурна, розробка нових методів та програмного забезпечення для спостереження за космічними об'єктами.
  • полюбите астрономію: вам розкажуть про зорі та галактики, покажуть фото з поверхні Місяця, Сонця, планет Сонячної системи, а також дивовижні космічні речі, які вчені-астрономи привозили зі своїх експедицій.

Записатись на екскурсію можна по телефону: +38 097 236 28 80

 

Із Києва на Канари

Час від часу астрономи ГАО відвідують Канари. Та замість того, щоб засмагати на пляжі, вони і там ведуть спостереження. Такі відрядження — це не примха вчених, а необхідність через несприятливий астроклімат Києва. Про це ми дізнались від завідувача лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки астрономічної (МІЗОН-А) Івана Крячка. Також він нам розповів, чому астрономам краще працювати в команді, де знаходиться найбільший в світі телескоп і як українські вчені можуть користуватися ним.

Іван Крячко:

— Нашу обсерваторію називають головною, тому що ми виконуємо практично всі можливі спостереження об'єктів всесвіту. Нас визнає світова астрономічна спільнота. Наприклад, наш заввідділу фізики Сонця Наталія Генадівна Щукіна очолювала один із департаментів Міжнародного астрономічного союзу, огранізації, яка об'єднує астрономів з усього світу. Наші сонячники (астрономи із відділу фізики Сонця) дуже круті серед астрономів світу.

Звичайно, наше обладнання не найкраще в світі. Найбільший телескоп ГАО, що знаходиться на Кавказі, має діаметр дзеркала 2 метра, а найбільші телескопи в світі мають одинадцятиметрові дзеркала — їх всього три. Та потрібно врахувати, що на території України немає такого місця, де можна було б поставити такий великий телескоп. У нас не найкращий астроклімат — зараз хмарно і так буде майже до березня. Один з цих великих телескопів знаходиться на Канарських островах, там впродовж трьохсот днів в році ясне небо.

Наші астрономи можуть поїхати на спостереження на Канари, в Америку чи в Чилі. Їм дозволяють працювати на цих великих телескопах безкоштовно. В світі багато астрономів, які хотіли б скористатися таким телескопом, навіть черга є. Науковий комітет розглядає заявки цих вчених і дає час на спостереження тим, кому він потрібніший. Це означає, що наші астрономи генерують цікаві завдання.

Наші астрономи мають можливість спостерігати на Космічному телескопі імені Габбла, він знаходиться в космосі і вважається найкращим в світі. Це спільний проект НАСА і Європейського космічного агентства.

За останні десять років багато молодих українських вчених виїхали за кордон та працюють в астрономічних установах інших країн. Добре, що зараз є така можливість, та й ми контактуємо з іноземними колегами, ділимось один з одним нашими працями. Зараз наукові програми міждержавні, а якщо подивитись на наукові публікації, то список авторів сягає інколи десятки прізвищ. В науці одинаки мало що зроблять, зазвичай успішно працюють міжнаціональні колективи.

 

З Сонцем все добре

Ми завітали до згадуваного відділу фізики Сонця. Крім складних наукових справ, в яких людям, далеким від астрономії, розібратися важко, вчені займаються і прикладними задачами, наприклад, передбаченням зміни клімату на Землі. Старший науковий співробітник цього відділу кандидат фізико-математичних наук Сергій Осіпов пояснив, як між собою пов'язані фізика, Сонце, клімат та астрономи.

Сергій Осіпов:

— Відділ фізики Сонця заснував вчений, один із перших науковців ГАО Ернест Андрійович Гуртовенко. На його честь і назвали горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5, на якому ми зараз працюємо. Нашому телескопу вже 50 років. Головне дзеркало має діаметр 45 см, а фокусна відстань 17 м.

Десять років тому в залі спектрографа було багато обладнання. Воно часто ламалось протягом спостережень. Недавно замість нього ми купили сучасну камеру з охолодженням, яка підключається до комп'ютера. Після цього за шість сезонів не було жодної поломки, якість і точність спостережень стала значно кращою.

Стіни телескопа мають подвійні повітряні подушки для кращої термоізоляції. Це важливо, тому що зміни температури деформують форму дзеркал і, таким чином, можуть сильно вплинути на результати спостережень, хоча дзеркала і виготовлені з матеріалу, що має малий коефіцієнт температурного розширення. Пил — це також ворог астронома, бо він осідає на дзеркала. Тому ми ретельно слідкуємо за чистотою в приміщенні.

Взимку спостереження не проводяться, бо Сонце рухається дуже низько над горизонтом. Цієї осіні ми завершили спостереження 28 жовтня, а наступний сезон розпочнеться у лютому-березні. Київське небо — це не Гавайї чи Аризона, якість зображення не дуже гарна. Та у нас є своя фішка — спектрограф подвійного проходження, це один з найкращих в світі приладів такого роду. Завдяки йому ми реєструємо дуже якісний спектр Сонця.

У нас є фотографії видимої частини сонячного спектра, на них тисячі ліній. Вивчаючи детальні форми цих ліній, зміну їх з часом і при переході від центра до краю Сонця, ми можемо встановлювати фізичні умови в сонячній атмосфері, наприклад, тиск, густину та температуру.

Спектроскопія розвинулась приблизно 150 років назад. Вчені почали вимірювати спектр Сонця, зрозуміли його склад. Одному хімічному елементу відповідають лише певні, строго визначені лінії.

Відкрити щось нове на Сонці зараз важко, адже багато вчених в світі роблять дослідження на кращому обладнанні. Можна сказати, що між нами конкуренція. Одна з прикладних тем, над якою ми працюємо в ГАО, — клімат. Ми визначаємо як змінюються з часом фізичні умови на Сонці, тобто воно холоднішає чи нагрівається. Деякі наші данні ще ніде не опубліковані.

Сонце змінне. Ми шостий рік спостерігаємо, як спектральні лінії змінюються з часом. Активність Сонця впливає на клімат Землі. У нас є підозра, що скоро ця активність зменшиться. Так вже було в 1645-1715 роках, коли на Сонці практично не було плям і знизилась температура на Землі. Можливо, скоро знову буде похолодання. Хоча ми знаємо, що зараз навпаки прогнозується глобальне потепління, але ж крім антропогенного фактору, потрібно враховувати і астрономічний.

Світло від поверхні Сонця до Землі йде 8 хвилин, а від центра Сонця до його поверхні — мільйон років. Адже густина елементів настільки велика, що промені не можуть швидше пройти. Ми бачимо світло Сонця, яке виникло мільйон років назад. Тому коли кажуть щось на зразок «от через 5 років вибухне Сонце» вірити не треба, з Сонцем все добре.

Взимку, коли спостереження вести не можемо, ми обробляємо отримані данні. Це не пауза для відпочинку, а продовження роботи. Створюються комп'ютерні програми для обробки, але все одно ми встигаємо опрацювати лише дані з центра диску Сонця, хоча спостерігаємо ще на його краях Сонця (лімбах). Вивчаються також і п'ятихвилинні коливання Сонця з їх допомогою можна з великою точністю визначити температуру в його центрі, яка досягає 15 млн. градусів.

 

Зелений промінь та екзопланети

Щоб дізнатися, як астрономи відкривають нові космічні об'єкти та на яких планетах можливе життя, ми звернулися до відділу фізики субзоряних та планетних систем. Науковий співробітник Юліана Кузнєцова розповіла нам про свою роботу, екзопланети, мережеві спостереження, а також відкрила таємницю зеленого променю.

Юліанна Кузнєцова:

— Времена, когда астрономы смотрели в телескоп и делали зарисовки на бумаге, в далеком прошлом. Теперь исследования определяются аппаратурой, которая подключается к телескопу. Она принимает и регистрирует данные наблюдений в цифровом режиме. Регистрировать световые потоки от очень далеких и слабых объектов возможно разными методами и на различных телескопах. В Главной астрономической обсерватории мы проводим наблюдения на телескопе Celestron с диаметром зеркала 14 дюймов. Используемая аппаратура позволяет получать фотометрические изображения — это прямые снимки с регистрацией как очень быстрых (доли секунд), так и продолжительных (годы) изменений в потоке света от звезды или планеты. На телескопах такого класса можно не только вести длительный мониторинг известных объектов, но и открывать новые. Интересно, что довольно большая часть экзопланет открыта на таких телескопах.

Экзопланеты — это планеты возле других звезд вне Солнечной системы. Они разнообразны, их много. На сегодняшний момент открыто более 3700 экзопланет, многие из них объединены в планетные системы, так называемые мультипланетные системы. Каменистых планет типа Земли среди открытых немного, но они точно существуют. Львиная доля экзопланет — это газовые гиганты, близкие по составу и размерам к нашему Юпитеру.

Когда астроном проанализировал данные фотометрических наблюдений, полученных на малых телескопах (с диаметром главного зеркала до 2 метров), и понял, что явно есть намек на открытие нового объекта, он пишет заявку на проведение наблюдений уже на больших телескопах со спектральными приборами. Это позволяет подтвердить или опровергнуть открытие. К примеру, такие телескопы с большим диаметром зеркал и дорогой спектральной аппаратурой находятся на Гавайях, в Чили, на Канарах. Существует несколько больших каталогов открытых объектов различных типов — звезд, галактик, комет, астероидов. Данные доступны для всех желающих, как профессионалов, так и аматоров.

В нашей обсерватории задача открытий новых объектов специально не ставится (хотя они случаются), так как погода не позволяет вести очень частые наблюдения. Мы с коллегой в отделе Физики субзвездных и планетных систем занимаемся исследованиями планет-гигантов Солнечной системы, двойных звездных систем, экзопланетных систем (звезда с одной или несколькими внесолнечными планетами). Некоторые из этих объектов мы наблюдаем на нашем телескопе — в основном это экзопланетные системы и двойные звездные системы. Конечно, загазованность и яркие огни Киева в какой-то мере мешают наблюдениям, но не сильно. Объекты наблюдений очень далекие, световые потоки слабые, но аппаратура позволяет получать качественные фотометрические данные, которые мы обрабатываем и набираем статистический материал. Результаты исследований публикуются в научных статьях, представляются на международных конференциях.

Астрономов в мире не так много, и каждый работает в своей узкой области. Многие друг друга знают и обмениваются данными, а работы всегда пишутся со ссылками на предыдущих исследователей. Самостоятельные исследования в нынешнее время крайне редки, в основном проводятся командные работы. Практикуются сетевые наблюдения, когда исследователи договариваются с коллегами из удаленных обсерваторий, некоторые могут находиться в другом полушарии. Это дает возможность наблюдать объект не короткий промежуток времени в несколько часов, а перекрывать и взаимно дополнять наблюдения, значительно увеличивая их длительность.

Исследования астрономов имеют не только научное, но и обширное практическое применение. Огромное значение имеют, к примеру, исследования природных ресурсов и окружающей среды с помощью космических систем. Спутниковые системы навигации крайне необходимы в целях прокладывания курса морских судов, прогноза и контроля обстановки, а также оперативной помощи в случае чрезвычайных ситуаций. Если корабль терпит бедствие в открытом океане, где нет ориентиров, то быстрое определение местоположения проводится через спутники. Без наземных наблюдений и коррекции положений невозможны полеты космических кораблей и спутников всех видов.

В соседнем с нашим куполе находится станция лазерных наблюдений. Там проводятся активные наблюдения искусственных спутников Земли с точностью до нескольких сантиметров. Красивое зрелище, когда ночью ярко-зеленый луч пронзает небо.

К нам в обсерваторию приходят люди на экскурсии и часто спрашивают, есть ли жизнь на других планетах. Многие с удивлением узнают о существовании планет вне нашей Солнечной системы. Довольно много условий, определяющих жизнепригодность планеты для организмов на основе углерода. Если не вдаваться в подробности, то основные из них — это наличие кислородосодержащей атмосферы и жидкой воды. Поэтому важно расположение планеты относительно центральной звезды. Чтобы вода была в жидкой фазе, планета должна находиться не слишком близко и не слишком далеко внутри участка околозвездного пространства, называемого «Зона обитаемости». Также планета должна быть каменистая, твердотельная, как Земля. К примеру, на Марсе, четвертой от Солнца планете, большие запасы воды сосредоточены в виде льда в приповерхностном слое вечной мерзлоты, а содержание кислорода в атмосфере всего лишь 0,145 % при подавляющем содержании углекислого газа (95,32 %) . В таких условиях жизнь, подобная земной, существовать не может.

Однако существует научно обоснованная вероятность потенциальной обитаемости некоторых экзопланет. В этом отношении интересна недавно открытая система TRAPPIST-1, одиночная звезда в созвездии Водолея. Из семи известных на сегодня планет этой системы три находятся в обитаемой зоне.

Вопрос о существовании жизни на других планетах остается открытым. На сегодняшний день найдено порядка 50 кандидатов в планеты, находящиеся в обитаемой зоне своих звёзд, и лишь несколько из них предположительно принадлежат земной группе.

 

В ГАО завжди раді відвідувачам. Вам залюбки розкажуть про обсерваторію, астрономів та далекі галактики, покажуть музей та телескопи. Цікаво буде і астрономам-аматорам, які самостійно вивчають космос, і романтикам та мрійникам, які обожнюють гуляти під зірками.

 

Головна Астрономічна Обсерваторія

Національної Академії Наук України

https://www.mao.kiev.ua/index.php/ua/

вул. Академіка Заболотного, 27

 

 

Космос вивчали Марина Шилович, Андрій Карпець

WEEKEND.TODAY

http://project.weekend.today/mao

 

12 квітня 2018р. Віце-прем'єр-міністр В’ячеслав Кириленко взяв участь у вечорі пам’яті шести мільйонів євреїв, вбитих   під час Голокосту.

Захід організовано  Посольством  Ізраїлю в Україні   та  Ізраїльським культурним центром в м. Києві.

У ньому  взяли участь  Надзвичайний і Повноважний Посол Ізраїлю в Україні  Еліав Бєлоцерковські, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель, представники єврейської громади України.

Від імені Уряду України Вячеслав Кириленко висловив співчуття єврейському народу  і запевнення, що з боку української влади завжди буде робитися все для зміцнення дружніх відносин між Україною та Ізраїлем.

«Цей день важливий не тільки для народу Ізраїлю, але і для всіх людей доброї волі у світі, для кого свобода людини і рівність всіх перед Богом є не порожніми звуками. Сьогодні український народ разом з народом Держави Ізраїль і всім світовим єврейством вшановує пам'ять невинних 6 мільйонів людей, знищених під час Голокосту», - наголосив Віце-прем'єр-міністр.

Нагадаємо, День катастрофи та героїзму європейського єврейства, відомий в  Ізраїлі та в інших країнах як  Йом га-Шоа, тобто День пам'яті Голокосту чи День Голокосту, - національний День пам'яті, який відзначається в Ізраїлі офіційно  з 1953 року як день ушанування близько шести мільйонів євреїв, знищених під час  Голокосту в результаті дій  Третього Рейху  та його союзників, а також ушанування Єврейського руху опору тих часів. Йом га-Шоа відзначають щорічно 27 числа єврейського місяця нісана.

Більшість єврейських спільнот проводять урочисті заходи цього дня, запалюють меморіальні свічки та читають поминальну молитву Кадиш.

 

 

Виставка «Реліквії єврейського світу Галичини»

Афіша виставки

28 березня 2018 року в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (м. Львів, проспект Свободи, 15) за фінансової підтримки Всеукраїнського благодійного єврейського фонду Хесед-Ар’є та Центру єврейських студій Університету Норсвестерн ім. Родини Краунів відкрилась унікальна масштабна виставка з фондів цього Музею «Реліквії єврейського світу Галичини», присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу.

Виставку єврейського художнього промислу було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини. Ця виставка сформувала в суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який урочисто відкрився роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу. З початком Другої світової війни під загрозою знищення опинилася колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку він, заради збереження, у липні 1941 р. передав цьому ж музею як депозит. Таким чином, у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.

Експозицію виставки «Реліквії єврейського світу Галичини» розгорнуто в п’яти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячено відомому колекціонеру єврейських старожитностей М. Ґольдштейну та його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.

 

Виставка працюватиме до 20 грудня 2018 року.

 

Докладніше про експоновані старожитності дізнавайтеся з інформаційних повідомлень українських ЗМІ:

https://www.radiosvoboda.org/a/29131462.html

https://zik.ua/news/2018/03/29/unikalna_vystavka_sotni_relikviy_ievreyskogo_svitu_galychyny_predstavyly_u_1295045

https://zaxid.net/vpershe_pislya_1933_roku_u_lvovi_vistavili_divom_vryatovani_relikviyi_dovoyennih_yevreyiv_galichini_n1452766

https://dyvys.info/2018/03/28/u-lvovi-vidkrylas-unikalna-vystavka-yevrejskyh-relikvij-foto/

 

За інформацією Інституту народознавства НАН України та Прес-служби НАН України

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 ... 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... 105 ... Вперед >>