ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





 

 

7 квітня 2017р. відбулося 

засідання Ради президентів академій наук України

 

 

 

У засіданні взяли участь:

голова Ради президентів академій наук України, президент НАН України академік НАН України Б.Є. Патон,

члени Ради:

президент Національної академії аграрних наук (НААН) України академік НААН України Я.М. Гадзало,

президент Національної академії медичних наук (НАМН) України академік НАМН України В.І. Цимбалюк,

президент Національної академії педагогічних наук України академік НАН України В.Г. Кремень,

президент Національної академії правових наук (НАПрН) України академік НАПрН України О.В. Петришин,

президент Національної академії мистецтв (НАМ) України академік НАМ України А.В. Чебикін,

головний учений секретар НАН України академік НАН України В.Л. Богданов,

віце-президент НАН України академік НАН України С.І. Пирожков,

віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній.

 

Порядок денний складався

  • з наукової доповіді віце-президента НАН України академіка НАН України С.І. Пирожкова на тему: «Ноосферні зміни та цивілізаційний вибір України»

та низки важливих для діяльності академічної галузі питань, зокрема

  • обрання нових членів академії в національних галузевих академіях наук України,
  • підсумків аудиту системи досліджень та інновацій незалежною комісією експертів Єврокомісії в рамках програми «Горизонт–2020»,
  • діяльності аспірантури в наукових установах національних академій наук України у контексті положень нових Законів України «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність»,
  • бюджетного фінансування НАН України і національних галузевих академій наук України з Державного бюджету України у 2017 році.

 

Із науковою доповіддю «Ноосферні зміни та цивілізаційний вибір України»  виступив віце-президент НАН України академік НАН України С.І. Пирожков.

«Мова йде про те, що сьогодні ми повинні подумати про наші перспективи, а також про роль науки в сучасному суспільстві», - зазначив академік С.І. Пирожков.

За словами академіка С.І. Пирожкова, сьогодні перед Україною особливо гостро постає доленосне питання цивілізаційного вибору. У масовій свідомості такий вибір асоціюється з обранням геополітичного регіону, блоку чи союзу країн, куди повинна увійти Україна. Проте цивілізаційний вибір країни є передусім вибором способу життя і цінностей. Вже на основі цього обираються зовнішньополітичні партнери, союзи, блоки тощо.

С.І. Пирожков зазначив, що цивілізаційним проектом України повинно стати гасло: «гідна самореалізація людини – сильна країна». Втілення такого проекту в життя в науково обґрунтованому вигляді – фундаментальна умова забезпечення національної безпеки України як незалежної держави.

В обговоренні виступу взяв участь президент Національної академії педагогічних наук України академік НАН України В.Г. Кремень. «Гідна самореалізація людини – це квінтесенція прогресу та розвитку людства на сучасному етапі. Адже розвиток людини сьогодні як ніколи раніше визначає всі сфери суспільного життя. Для прикладу, на сьогодні в економіці головну роль відіграє рівень розвитку особистості, тобто людський капітал», - зауважив академік.

Рада президентів академій наук України ухвалила рішення згідно доповіді С.І. Пирожкова щодо вивчення та популяризації внеску академіка В.І. Вернадського у дослідження закономірностей і перспектив цивілізаційного поступу людства, а також щодо забезпечення на постійній основі підготовки наукових праць, проведення наукових конференцій та сприяння систематичному фаховому висвітленню у засобах масової інформації питань сучасного стану і перспектив цивілізаційного розвитку України.

Далі учасники засідання заслухали і обговорили інформацію про перебіг та результати обрання нових членів в національних галузевих академіях наук України у контексті нового Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Про підсумки аудиту системи досліджень та інновацій України поінформував віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній. За його словами, наприкінці минулого року оприлюднено результати аудиту системи досліджень та інновацій України, який здійснила незалежна комісія експертів Єврокомісії. Президія НАН України на своєму засіданні 8 лютого 2017 року розглянула питання про результати зазначеної експертної оцінки і прийняла відповідне рішення. Зокрема, визнано за доцільне враховувати результати експертної оцінки при реформуванні вітчизняної наукової сфери та удосконаленні діяльності НАН України. Також висловлено підтримку експертних висновків щодо необхідності збільшення державних витрат на дослідження і розробки та щодо необхідності найскорішого налагодження ефективної діяльності Національної ради з розвитку науки і технологій і Національного фонду досліджень як основних елементів реформування науково-інноваційної системи України.

Водночас, Президія НАН України відзначила, що окремі рекомендації міжнародного аудиту недостатньо співвідносяться з реаліями кризового стану наукової сфери в Україні, насамперед її забезпеченням кадровими, матеріально-технічними, інформаційними та фінансовими ресурсами. Так, визнано неприйнятною експертну рекомендацію щодо нарощування коштів Національного фонду досліджень за рахунок зменшення обсягів базового фінансування НАН України. Адже програмно-цільові та конкурсні засади організації досліджень, які було започатковано в НАН України у 2003 році, довели свою високу ефективність, а цільове фінансування відповідних наукових проектів здійснюється виключно за рахунок базового фінансування НАН України.

Учасники зустрічі також обговорили питання діяльності аспірантури в наукових установах національних академій наук України, а також бюджетного фінансування НАН України і національних галузевих академій наук України з Державного бюджету України у 2017 році.

Головний учений секретар НАН України академік НАН України В.Л. Богданов зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» обсяг фінансування Національної академії наук України визначений у сумі 2 млрд. 701,8 млн.грн., що на 641,2 млн.грн., або на 31,1% більше за обсяг фінансування 2016 року. Проте слід наголосити, що це зростання відбулося вперше після трирічного зменшення, і у 2017 році обсяг фінансування Академії буде відповідати рівню 2013 року. Затверджені обсяги бюджетного фінансування Академії на 2017 рік не забезпечують її мінімальних потреб, що призводить до припинення фінансування окремих проектів з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, відбувається подальше скорочення чисельності працюючих в установах Академії, посилюється відтік молодих талановитих науковців, вимушено запроваджується режим неповної зайнятості.

Водночас НАН України активізувала зусилля, спрямовані на наукове забезпечення реалізації пріоритетів економічного розвитку держави, підвищення ефективності наукових і науково-технічних розробок відповідно до потреб інноваційного розвитку реального сектору економіки, інших сфер суспільного життя й забезпечення обороноздатності держави, посилення співпраці з виробничою сферою, насамперед з великими науково-виробничими об’єднаннями, високотехнологічними підприємствами та фінансово-промисловими структурами. Інформація Академії про основні результати і напрями подальших робіт з науково-технічного супроводу галузей економіки та високотехнологічних виробництв була надана Кабінету Міністрів України.

Рада президентів академій наук України взяла до відома інформацію щодо стану бюджетного фінансування НАН України та національних галузевих академій наук України та вирішила, що Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України мають звернутися до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з проханням сприяти збільшенню обсягів фінансування національних академій наук України при коригуванні Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Крім того, у розділі «Різне» Рада заслухала інформації з деяких інших актуальних питань функціонування академічної галузі науки.

На цьому порядок денний засідання було вичерпано. Президент Національної академії наук України академік НАН України Б.Є. Патон подякував присутнім за плідну роботу та закрив засідання Ради президентів академій наук України.

 

За інформацією СКНД НОВ Президії НАН України та прес-служби НАН України

Фото: Прес-служба НАН України

 

 

6 квітня 2017 р.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.05

у Національному університеті “Львівська політехніка”

(79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, ауд. 226 головного корпусу)

відбувся

прилюдний захист дисертації

 

 

ст.н.с., зав. лаб. вібродіагностики ФМІ НАН України

ЮЗЕФОВИЧА Романа Михайловича

 

МОДЕЛЮВАННЯ ТА СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНИХ ПЕРІОДИЧНО НЕСТАЦІОНАРНИХ ВІБРАЦІЙНИХ СИГНАЛІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ДЕФЕКТІВ МЕХАНІЗМІВ,

 

поданої на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 01.05.02 – математичне моделювання та обчислювальні методи.

Робота виконана у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України

 

Науковий консультант:

доктор фізико-математичних наук, професор Яворський Ігор Миколайович, Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України (м. Львів), провідний науковий співробітник лабораторії вібродіагностики.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Бомба Андрій Ярославович, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри інформатики і прикладної математики

доктор технічних наук, професор Романишин Юрій Михайлович, Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій

доктор технічних наук, професор Мислович Михайло Володимирович, Інститут електродинаміки НАН України, м. Київ, завідувач відділу теоретичної електротехніки

 

ВІТАЄМО З УСПІШНИМ ЗАХИСТОМ!

 

Відповідне рішення ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 5 квітня 2017 року.

«Національна рада буде основним стратегічним органом реформування сфери науки та інновацій в Україні, який очолюватиме Прем’єр-міністр за посадою. Під його керівництвом Нацрада об’єднає лідерів наукової спільноти та представників усіх ключових гравців на цьому полі», – відзначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Одними з головних функцій Національної ради буде підготовка пропозицій щодо:

• формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;

• розвитку наукової та науково-технічної сфери в Україні;

• пріоритетів такого розвитку та заходів з їх реалізації;

• інтеграції української науки у світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів;

• систем незалежної експертизи державних цільових наукових на науково-технічних програм, наукових проектів, державної атестації наукових установ, присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.

Національна рада також заслуховуватиме та оцінюватиме звіти головних розпорядників бюджетних коштів, що здійснюють наукову та науково-технічну діяльність. На підставі цього Нацрада надаватиме Уряду рекомендації щодо формування державного бюджету – визначення загальних обсягів фінансування науки та його розподілу між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень.

Базове фінансування є системним, воно надається для забезпечення фундаментальних досліджень, розвитку інфраструктури тощо. Конкурсне – дається під реалізацію конкретних проектів чи завдань.

«Це буде важлива зміна у системі управління й фінансування науки в Україні. Ми отримаємо змогу спрямувати наукові дослідження та розробки і відповідні кошти бюджету на найбільш пріоритетні для держави напрямки», – підкреслила Міністр.

До повноцінного запуску Національної ради залишився один крок – формування її персонального складу, який затверджуватиметься Кабінетом Міністрів. Нацрада складатиметься з двох комітетів – Наукового та Адміністративного, що матимуть однаковий кількісний склад.

Склад Наукового комітету формуватиметься на конкурсних засадах спеціально створеним відповідно до європейської практики Ідентифікаційним комітетом з питань науки. До його складу увійшли 9 провідних вчених, 3 з яких – представники вітчизняної науки, 6 – іноземні вчені.

Склад Адміністративного комітету формуватиметься на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та національних галузевих академій наук, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та ВНЗ.

«Утворення Національної ради з питань розвитку науки і технологій – це рішення, на яке довго чекала вся наукова спільнота. Адже вперше в історії України створено орган, який стане не лише верховним у сфері громадського контролю наукової діяльності, а й платформою для ефективної взаємодії між науковцями, органами виконавчої влади, представниками бізнесу», – підсумувала Лілія Гриневич.

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... Вперед >>