ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





У 32-і роковини трагедії на Чорнобильській атомній електростанції Президент Петро Порошенко здійснив робочу поїздку на ЧАЕС.

Глава держави вшанував пам'ять відважних ліквідаторів аварії на четвертому енергоблоці.

«Чорнобильська трагедії стала найстрашнішою техногенною катастрофою в історії людства. 32 роки сплили, а наслідки цієї жахливої аварії й досі залишаються темною міткою в історії. І сьогодні ми маємо згадати тисячі  й тисячі ліквідаторів, які врятували світ: пожежники й лікарі, військові та правоохоронці, працівники станції, будівельники і водії».

Присутні вшанували пам’ять героїв-ліквідаторів хвилиною мовчання.

Президент Петро Порошенко вручив державні нагороди працівникам Чорнобильської атомної електростанції та ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС.

Орденом «За мужність» ІІІ ступня нагороджено старшого інженера-механіка реакторного цеху державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» у 1983— 1989 роках Олексія Ананенка, старшого інженера турбінного цеху державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" у 1986 році Валерія Беспалова та начальника зміни державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" у 1976-2005 роках Бориса Баранова (посмертно).

Глава держави привітав Олексія Ананенка, присутнього на церемонії на ЧАЕС, та вручив йому нагороду.

Петро Порошенко розповів про подвиг цих трьох героїв-ліквідаторів.

«На п’ятий день після аварії виникла загроза так званого парового вибуху. Активна зона реактора могла проплавити нижню захисну плиту конструкції реактора та бетонне перекриття і потрапити в заповнений холодною водою басейн-барботер. Важко навіть уявити, що б сталося, якби розплавлене ядро реактора торкнулося води», - сказав Президент. 

За його словами, тоді було прийнято відповідальне рішення спорожнити басейн. «Три людини, добровольці, зголосилися на цей мужній вчинок, хай би він і став останнім в житті кожного з трьох героїв. Попри колосальні ризики, попри екстремальні умови, операція пройшла успішно – життя тисяч людей було врятовано», - наголосив Президент.

Петро Порошенко додав: «Повірити в це було настільки важко, що людський поголос одразу й поховав усіх трьох героїв в «щільно запаяних цинкових трунах». «Двоє з трьох сміливців, слава Богу, живі», - сказав Президент.

Він зазначив орден Валерію Беспалову, який не зміг приїхати за станом здоров’я, буде обов’язково вручено найближчим часом.

Глава держави також зазначив, що начальник зміни станції Борис Баранов пішов з життя 2005 року і сьогодні у заходах бере участь його онук Артур Макидон.

«Це – лише одна історія, одна із тих десятків, сотень історій, героїчних вчинків,  які здійснили ліквідатори для того, щоб врятувати людство. І щороку 26 квітня ми покладаємо квіти та вінки на знак пам’яті про героїв-ліквідаторів, які першими безстрашно кинулись у бій з невидимою і маловідомою загрозою людству».

Президент Петро Порошенко зазначив, що безпрецедентна за масштабами і наслідками техногенна катастрофа, яка відбулася 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, стала справжньою національною трагедією.

«Вона прирекла на страждання мільйони людей, змінила довкілля та життя українців, незалежно від того, на який відстані вони знаходяться від Чорнобильської станції».

«Два роки тому, коли відзначали тридцяті роковини трагедії, ми дійшли висновку, що потрібні зміни філософії у ставленні до цієї катастрофи, і зміни філософії (у ставленні  - ред.) до забрудненої території – 30-ти кілометрової зони», - сказав Петро Порошенко під час наради з питань удосконалення державної політики щодо відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення та соціального захисту постраждалих осіб внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він додав, що хотів би, щоб 26 квітня не лише вшановували пам'ять про ліквідаторів, а й об’єднувалися для того, щоб зробити усе можливе, щоб ця територія зажила повноцінним життям.

Глава держави зауважив, що перші кроки вже зроблено – створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, площа якого охоплює 85%  загальної території зони відчуження.

«Цей природоохоронний та науковий проект є унікальною базою для всієї світової науки», - підкреслив Петро Порошенко та зазначив, що це створює можливості для науковців з усього світу вивчати наслідки радіоактивного забруднення для екології та людини і розробляти ефективні моделі захисту.

«Ми даємо змогу вченим всього світу спостерігати та аналізувати, як природа самостійно відновлюється від наслідків цієї страшної техногенної аварії, руйнуючи прогнози, які були, що ця територія буде мертвою і не здатною відновитися. Прогнози не співпали з реальністю», - підкреслив він.

Президент наголосив, що разом з цим перед Україною ще багато й багато років стоятиме відповідальне завдання із належного утримання інфраструктури, створеної в ході зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС. Він зауважив, що ця програма планувалася до 2012 року, а «потім ситуація залишилася некерованою».

«І лише наші з вами спільні зусилля чітко відновили ефективну роботу в цьому напрямку. Йдеться і про новий безпечний конфайнмент, і про сховища відпрацьованого ядерного палива, і про поводження з радіоактивними відходами, і про місця їх захоронень», - сказав Президент та підкреслив, що аналогів подібних робіт у світі не існує.

Президент Петро Порошенко наголошує, що на наступному етапі удосконалення державної політики щодо відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення та соціального захисту постраждалих осіб внаслідок Чорнобильської катастрофи перед інженерами стоїть вкрай складне завдання – винайти найбільш безпечну та ефективну технологію вилучення паливомісних матеріалів та їх захоронення, але водночас потрібно удосконалити і всю систему поводження з радіоактивними відходами в країні.

«Минулого року «Енергоатом» розпочав будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива для вітчизняних АЕС – Рівненської, Хмельницької, Південно-Української», - повідомив Петро Порошенко та наголосив, що впродовж 26-ти років незалежності, Україна залишилась єдиною країною в світі, яка не мала власного сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива з вітчизняних АЕС.

«Комусь було вигідно, щоб ми весь час були на голці Москви. Сьогодні захоче – прийме. Завтра захоче – не прийме. Захоче виставити тарифи, які «роздягають» українців – будь-ласка. І по двісті мільйонів ми сплачували і зараз сплачуємо», - сказав Президент та зазначив, що будівництво найсучаснішого сховища окупається за 1,5-2 роки.

«Тож з повноцінним стартом реалізації будівництва сховища наша держава отримає ще одну – ядерну незалежність від Росії», - сказав Президент та додав, що цього чомусь не робилося 23 роки до цього. За його словами, заповнення сховища відпрацьованим паливом до проектних обсягів становитиме близько 50 років, які дадуть можливість Україні бути повністю незалежною в питаннях зберігання та утилізації ядерного палива.

Президент повідомив про свої зустрічі з переможцем будівництва сховища американською компанією «Holtec International» (США) та наголосив, що загальна вартість капітальних витрат на будівництво сховища буде дуже значною. При цьому 10% від цих коштів спрямовуватиметься на соціальний розвиток прилеглих до Чорнобильської зони територій Іванківського і Поліського районів, на покращення життя людей та будівництво доріг.

«Ми не можемо мати ядерне сховище і не мати інфраструктури, яка дозволяє його ефективне використання».

«Цього року завершиться один із важливих етапів перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. На грудень заплановано уведення в експлуатацію нового безпечного конфайнмента, встановленого, чи як кажуть, «насунутого» раніше. Завершуються роботи з монтажу обладнання та систем, проводяться пусконалагоджувальні роботи систем і елементів», - сказав Петро Порошенко. При цьому він зазначив, що не прискорює запуск, бо «якість і безпека для нас є найбільш важливими критеріями, яким він має відповідати».

Глава держави також зазначив, що так само цього року мають запустити в промислову експлуатацію комплекс поводження з твердими радіоактивними відходами і завод із переробки рідких радіоактивних відходів.

Президент ознайомився з ходом підготовки сховища відпрацьованого ядерного палива на ЧАЕС до проведення «гарячих» випробувань та обробки відпрацьованого ядерного палива з реакторів №1, 2, 3 ЧАЕС з метою подальшого зберігання.

Зокрема, генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін та головний інженер СВЯП-2 ДСП «ЧАЕС» Андрій Савін проінформували Главу держави про облаштування об'єкта, який складається з двох частин: установки з підготовки ядерного палива до зберігання та власне сховища. Вони також пояснили як здійснюється прийом вагонів-контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом, як транспортуються контейнери з відпрацьованим паливом у вагоні-контейнері зі старого сховища (СВЯП-1) до нового (СВЯП-2) та про процес підготовки відпрацьованого ядерного палива до зберігання.

Згідно з планом робіт так звані «гарячі» випробування мають бути завершені у грудні цього року, після цього об'єкт буде вводитися в експлуатацію. Початок роботи об'єкта на повну потужність, тобто його повна експлуатація, має розпочатися у четвертому кварталі 2019 року.

Загалом у старому сховищі нині зберігається 21297 відпрацьованих тепловиділяючих зборок. Всі вони будуть переміщені до нового сховища – СВЯП-2. Згідно з потужностями нового об'єкта за рік планується перевезення до нового сховища 2500 паливних зборок. Таким чином, за 9,5 років планується здійснити повне переміщення відпрацьованого ядерного палива до СВЯП-2, де воно зберігатиметься протягом ще 100 років.

«Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи потребує чітко скоординованих зусиль всієї міжнародної спільноти. Масштаб Чорнобильської катастрофи має планетарний характер. Ніхто не відчуває себе в безпеці, поки ми не налагодимо ефективну систему екологічного захисту і подолання наслідків цієї катастрофи», - сказав Петро Порошенко та додав, що трагедія не визнає національних кордонів. При цьому він зазначив, що «така позиція поділяється нашими партнерами».

Глава держави подякував міжнародним партнерам України. «Все що тут зроблено і робиться, було би неможливим без важкої праці працівників, в першу чергу українців, на станції, було б неможливим без фінансової підтримки з боку Сполучених Штатів, Європейського Союзу, ЄБРР, ООН, Японії, Франції, Великої Британії, Німеччини та багатьох інших партнерів».

Президент навів приклад, як українські та польські фахівці проводять випробування мобільної фільтрувальної установки, призначеної для очищення води від забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів. Крім цього, у зоні відчуження тривають спільні українсько-японські дослідження міграції радіонуклідів водним шляхом.

Президент нагадав про результати свого візиту до Японії та досягнутих домовленостей з Прем’єр-міністром цієї країни Сіндзо Абе щодо спільних українсько-японських наукових досліджень наслідків аварій на атомній станції у Фукусімі та на ЧАЕС. Президент повідомив, що спеціалісти вже встановлюють привезене з Японії обладнання, що дозволить безперервно фіксувати інтенсивність атмосферних опадів, висоту снігового покриву, температуру і вологість ґрунту та інші показники.

Глава держави повідомив, що буде й в подальшому удосконалюватися законодавство з питань поводження з радіоактивними відходами. Разом зі спеціалістами з України працюють провідні європейські фахівці з Франції, Нідерландів, Німеччини, Іспанії, Швеції. Президент окремо подякував Європейській Комісії, яка за його проханням долучилася до реалізації проекту міжнародної технічної допомоги і сьогодні ця допомога є одною із складових пакету технічної допомоги світу.

Петро Порошенко нагадав, що минулого тижня Верховна Рада України прийняла у першому читанні Закон про внесення змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС.

 

 

Уряд планує перетворити частину зони відчуження на територію спеціального промислового використання.

Відповідний законопроект, розроблений Мінприроди спільно з адміністрацією Чорнобильської зони, знаходиться на погодженні та має найближчим часом бути розглянутий Кабінетом Міністрів. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак в ефері радіо НВ.

«Ми хочемо, щоб ці території стали не лише місцем для інновацій, але й були доступними для промислового використання та заробляли кошти для України. Йдеться про десятикілометрову частину зони відчуження. Саме її ми пропонуємо перетворити на територію спеціального промислового використання. Наш законопроект зараз на погодженні в Кабінеті Міністрів. Розраховую, що найближчим часом він буде схвалений як Урядом, так і Парламентом. Насправді це ще один наш крок назустріч інвесторам, які готові працювати у зоні відчуження», - пояснив Остап Семерак.

Він зазначив, що умовно до території спеціального промислового використання входять міста Прип’ять і Чорнобиль, об’єкти «Вектор» та сама Чорнобильська атомна електростанція і збудована під неї енергетична інфраструктура. Водночас він уточнив, що зона відчуження залишається непридатною для постійного проживання людей.

«Ще кілька років тому нам не вірили, що ми зможемо привести інвесторів в чорнобильську зону. Складно було уявити, що настане час, коли інвестори будуть конкурувати між собою, хто запропонує кращі умови, щоб взяти в оренду державне майно на території ЧАЕС. Та сьогодні ми маємо там вже збудовану першу сонячну електростанцію, яка є приватною інвестицією і на яку не було витрачено жодної копійки з державного бюджету. Навпаки, держава вже близько року отримує орендну плату», - пояснив Остап Семерак.

Він зазначив, що це один з пілотних проектів, а загалом Україна відкрита для продовження інвестицій у будівництво сонячних електростанцій більшої потужності в Чорнобильській зоні.

Нагадаємо, раніше Уряд України запропонував потенційним інвесторам під розбудову «сонячної» енергетики 25 квадратних кілометрів вільних земель у межах зони відчуження. Десятки іноземних компаній зацікавилися цією пропозицією, в тому числі американські, китайські, данські і французькі.

 

27 квітня 2018 р.

у головному корпусі ФМІ НАН України

відбулося

засідання Вченої ради Інституту

 

На засіданні Вченої ради ФМІ НАН України були розглянуті такі питання:

1. Про Загальні збори НАН України та Відділення ФТПМ НАН України.

Доп. З.Т. Назарчук

2. Про пропозиції Інституту до тематики відомчого замовлення НАН України на 2019-2021 рр.

Доп. проф. Л. І. Муравський;

д.т.н. Р. М. Юзефович

3. Про результати конкурсу на заміщення вакантних посад:

  • завідувача лабораторії у відділі №12;
  • завідувача лабораторії у відділі №17;
  • старшого наукового співробітника у відділі №3;
  • наукових співробітників у відділах №5 та №12.

Доп. В.Р. Скальський

4. Про відрахування з аспірантури Інституту.

Доп. В.Р. Скальський

5. Оголошення конкурсів на заміщення посад в наукових відділах:

  • наукового співробітника у відділі №3.

Доп. Г. М. Никифорчин

  • старшого наукового співробітника у відділі №14.

Доп. М. М. Студент

6. Різне.

23 квітня 2018 року в будівлі Президії НАН України відбулося перше засідання Національного номінаційного комітету України з премії Нобелівського фонду сталого розвитку.

 

Довідка

Нобелівський фонд сталого розвитку (Nobel Sustainability Trust, Швейцарія) заснували члени родини Нобелів. Вони виходили з того, що економічне та соціальне здоров’я цивілізації значною мірою залежить від наявності енергії і сталого підходу до сільського та лісового господарств, промислового виробництва, очищення води, проте надмірне споживання ресурсів призвело до потепління клімату на планеті, забруднення ґрунту, їжі, води і повітря, що створює загрози для існування людства.

 

Свою місію у забезпеченні сталого розвитку Фонд вбачає в роботі за такими напрямами:

– подолання проблем, пов’язаних із глобальними змінами клімату;

– підтримка досягнень в галузі чистих та відновлювальних технологій і відповідних стратегій;

– створення екологічно чистого середовища як гарантії життєзабезпечення для всіх.

 

Збереження зазначених базових складових життєдіяльності людства вимагає значних інтелектуальних і фінансових зусиль. Тому науковцям та/або закладам, які запропонували важливі проекти, зробили відкриття й винаходи, що можуть забезпечити поліпшення якості життя на планеті, щороку присуджуватиметься премія Нобелівського фонду сталого розвитку. Крім того, чотирьом учасникам конкурсного відбору, котрі посіли друге місце, Фонд щороку вручатиме грамоти й інші відзнаки. Він також щорічно виплачуватиме по дві стипендії. Лауреати премії нагороджуватимуться на офіційних церемоніях під час симпозіумів Фонду у великих містах по всьому світу.

 

Кандидатів для премії відбиратимуть національні номінаційні комітети, сформовані на базі провідних університетів понад 40 країн (відповідно до угоди, підписаної в листопаді 2017 року, в Україні представником Фонду визначено Національний технічний університет України (НТУУ) «Київський політехнічний інститут (КПІ) імені Ігоря Сікорського»). Остаточне рішення щодо присудження премії Нобелівського фонду сталого розвитку ухвалюватиме Міжнародний комітет при Оксфордському університеті.

 

Планується, що вперше присудження премії Нобелівського фонду сталого розвитку відбудеться в 2019 році.

За погодженням із Нобелівським фондом сталого розвитку до складу Національного номінаційного комітету України увійшли 11 відомих учених, чиї наукові інтереси належать до сфер, суголосних із місією Фонду, та які користуються незаперечним авторитетом і довірою в академічному середовищі. Очолив комітет президент Національної академії наук України академік Борис Патон.

 

Членами комітету стали:

– ректор НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» академік Михайло Згуровський (заступник голови Національного номінаційного комітету України);

– завідувач відділу високотемпературної термогазодинаміки Інституту технічної теплофізики НАН України, завідувач кафедри фізики енергетичних систем НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» академік Артем Халатов;

– заступник директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, завідувач кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» академік Ігор Крівцун;

– директор Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України академік Олег Кришталь;

– віце-президент НАН України, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України, директор Інституту фізичної хімії імені Л.В. Писаржевського НАН України академік Вячеслав Кошечко;

– завідувач відділу фізики високих густин енергії Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова член-кореспондент НАН України Геннадій Зінов’єв;

– перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець;

– декан факультету біомедичної інженерії НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» доктор медичних наук, професор Віталій Максименко;

– заступник голови Комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки Вадим Стогній (секретар Національного номінаційного комітету України),

– завідувач кафедри НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко (секретар Національного номінаційного комітету України).

 

Під час першого засідання Комітету його члени затвердили Положення про Національний номінаційний комітет з премії Нобелівського фонду сталого розвитку, розглянули питання про особливості роботи комітету в 2018 році.

 

Наступного разу Комітет засідатиме в травні 2018 року – за участі співзасновника Нобелівського фонду сталого розвитку професора Майкла Нобеля.

 

 

Фото: Прес-служба НАН України

За інформацією НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» та Прес-служби НАН України

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... 100 ... 102 ... 104 ... 106 ... Вперед >>