ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Доповідь академіка НАН України, 

радника Президії НАН України,

почесного директора Інституту фізики конденсованих систем НАН України

ЮХНОВСЬКОГО Ігора Рафаїловича

на Загальних зборах Національної академії наук України

 

 

НАУКА МАЄ ВРЯТУВАТИ УКРАЇНУ

 

Шановний Борисе Євгеновичу!

Шановна Президіє! Вельмишановне товариство!

Зараз я працюю радником Президії НАН України. З того часу, як я покинув Верховну Раду та Інститут національної пам’яті й повернувся до науки, мені вдалося розв’язати кілька важливих задач з теоретичної фізики. Я зробив опис процесу виникнення краплі рідини при стисканні газу і бульбашки газу, яка утворюється, якщо рідина розширюється; описав, як у всіх цих процесах відповідним чином змінюються їхні характеристики, змінюється рівняння Ван-дер-Ваальса — рівняння стану. Разом з тим я сьогодні займаюся проблемою Конституції України, оскільки вважаю, що Україна має починатися знову, а отже, повинна мати нову Конституцію. Хотів би просити вас дати мені можливість доповісти про цю роботу перед Президією НАН України, адже це надзвичайно важливе і нагальне питання. Крім того, я займаюся проблемою сміття. Ви всі знаєте, як гостро ця проблема стоїть сьогодні у нашому місті Львові, як серйозно воно потерпає від цього. Згідно з другим принципом термодинаміки, енергію не можна перетворити на корисну роботу, уникнувши при цьому відходів. Отже, ця проблема є дуже небезпечною для людства загалом.

Однак сьогодні я хотів би коротко сказати про той стан, в якому зараз опинилася держава Україна. За радянських часів економіка України була частиною планової економіки Радянського Союзу, і все якось більш-менш злагоджено працювало, оскільки система була замкнена. Як тільки після розпаду СРСР система розкрилася, виявилося, що українська продукція не є конкурентоспроможною, насамперед з точки зору якості виробництва. І за всі роки, що минули, ми дуже мало зробили для того, щоб змінити ситуацію на краще. Зараз ми фактично досягли дна, від якого треба відштовхнутися і покласти новий початок. Що може нас врятувати? За що нам хапатися? Я вважаю, що наш порятунок пов’язаний з двома напрямами — сільське господарство й харчова промисловість та наука.

Що стосується першого напряму, то землеробство на території України існувало споконвіку, починаючи з трипільської культури в IV–ІІІ тисячоліттях до нашої ери. Латиною орна земля називалася rus, що співзвучно з назвою нашої землі — Русі, на якій здавна жили землероби. Наше сільське господарство може давати продукцію з дуже високою біологічною цінністю, яка буде широко затребуваною у світі.

Тепер хочу зупинитися на проблемах науки. Шановне панство, доки з боку державної влади не буде довіри до української науки і необхідності, затребуваності в її допомозі, держава не зможе нормально існувати. У людини є дві характеристики — мудрість і знання. Мудрість споконвіку існувала в різних людських формаціях, знання набуваються завдяки постійному надходженню нової інформації, подібно до того, як до рослин надходить сонячне світло і вони засвоюють та перетворюють його в процесі фотосинтезу. Мушу визнати, що мене вкрай дивує поведінка влади та її ставлення до нашого сьогоднішнього зібрання. Я пам’ятаю радянські часи, коли перший секретар ЦК Компартії, глава Уряду і голова Верховної Ради були присутні на Загальних зборах Академії наук. І я не можу зрозуміти, як це заступник глави Адміністрації Президента, особа з перших десятків у державі, відчитавши звернення Президента, встає і йде собі додому. Це недопустимо. Проте, з іншого боку, наша поведінка якоюсь мірою сприяє цьому. Ось, скажімо, ми відкрили наше сьогоднішнє урочисте засідання, але відкрили його без гімну держави. А державний гімн має лунати на засіданнях академічної спільноти...

Я належу до Ініціативної групи «Першого грудня», і нещодавно ми мали зустріч з Президентом України. Кожен з нас говорив відверто, говорив про те, що вважав найважливішим. Не все було однаково позитивно сприйнято шановним паном Президентом, але це цілком природно, адже ми всі люди, а в людей мають бути різні погляди, врешті, й ми самі можемо в чомусь помилятися. Так от, ми звернули увагу пана Президента на недопустимий факт масового відтоку з України молодих спеціалістів. Ці молоді люди мають знання і їдуть за кордон, тому що там на них чекають, тому що там вони є затребуваними, тому що всі без винятку провідні держави світу приділяють надзвичайно велику увагу науці. Наука може врятувати і Україну. І я, і мої колеги неодноразово говорили про те, що наукову молодь необхідно втримувати в Україні. По-перше, молодим людям слід дати нормальну зарплату, щоб вони могли самі вижити й забезпечити свою родину. По-друге, їм потрібні помешкання. Президент відгукнувся на ці пропозиції. Того ж дня він разом з Борисом Євгеновичем Патоном говорив про створення відповідних фондів для молодих учених і сказав нам таке: «В Академії є незайняті території і пусті приміщення, ви можете використати все це для будівництва житла для молодих учених». Я спитав Президента, чи можна розповісти про це всім керівникам академічних установ, чи можна їм сказати, що вони мають право запрошувати приватні організації для будівництва житла для молодих учених? Він відповів: «Так, можете».

Шановні друзі! Я хочу сказати, що Україна є дуже давньою країною. У різні часи по нашій території пройшли найрізноманітніші народи та численні завойовники — кімерійці, скіфи, сармати, гуни, авари, варяги, поляки, росіяни, угорці, румуни. І врешті-решт у 1991 р. ми вперше здобули незалежну державу. Ми стали нацією. Проте є велика різниця між народом і нацією. Народ може бажати і говорити що завгодно. Нація — це дисциплінована система, яка органічно розуміє необхідність впорядкування, необхідність підкорюватися закону, необхідність урядової субординації, тобто поважання керівника. Я хотів би, щоб Академія наук була застрільником, який показує всій нації, як потрібно поводитися.

Я народився і навчався у Польській державі, потім на Волинь прийшли перші «совєти», далі була німецька окупація, потім знову радянський період, тепер я живу в незалежній Україні. І маю визнати, що найкраще мені живеться саме у своїй незалежній державі. Дуже хотів би, щоб усі ми стали патріотами України. Хтось скаже, що йому, мовляв, уже запізно. Ні, пізно ніколи не буває! Я хотів би, щоб тут завжди розвивався прапор України, щоб він не був десь у кутку захований, а стояв за плечима у президента Академії. Я хотів би, щоб тут звучав державний гімн і лунала українська мова.

На початку виступу я казав, що українське зерно має найбільшу біологічну цінність, воно росте на цій неймовірно плодючій землі, на якій ми живемо і яка, я впевнений, дасть нам можливість знову піднятися. Я хотів би звернутися до всіх присутніх і попросити: починайте говорити на роботі українською мовою, бо ми, науковці, маємо бути прикладом для всіх інших. Учені є «мозком» держави, її найрозумнішими людьми, до яких дослухається решта. Тому почніть говорити українською, спробуйте це.

Дякую за увагу!

 

Вісник НАНУ, 2017р., №5, ст.33-35

ftp://ftp.nas.gov.ua/akademperiodyka/Downloads/Visnyk_NANU/downloads/2017/PDF_Visn_5-2017/Visn_5-2017+9_Yuhnovsky.pdf

Технічне завдання для експозиції Музею науки в Києві розроблятиме польська фірма «EDU», експерти якої брали участь у створенні Центру науки «Коперник» у Варшаві – до роботи їх залучив інвестор, що фінансує проект. Про це йшлося під час зустрічі заступника Міністра освіти і науки України Романа Греби та керівника «EDU» Роберта Щесни, що відбулася в МОН.

Експерти підготують загальну концепцію освітнього простору, частиною якого буде Музей науки, технічне завдання для архітекторів та проаналізують створений ними проект. Також вони надаватимуть постійні консультації до відкриття Музею.

Як виглядатиме Музей, можна буде побачити в ескізному проекті внутрішнього простору закладу. Його представлять громадськості найближчим часом.

Під час зустрічі Роберт Щесни розповів про систему фінансування роботи Центру «Коперник». Так, утримання та освітні програми співфінансують Міністерство науки та вищої освіти Польщі, Міністерство національної освіти та мерія Варшави. Це вартує близько 34млн польських злотих на рік (десь 240млн грн). Кошти для розвитку польський музей отримує з продажу квитків та комерційних послуг, зокрема, надання в оренду конференц-центру. Самоокупність Центру становить 33-37%.

«Тобто музей науки – це інвестиція країни в освіту, і ви маєте бути готові до цього», – наголосив Роберт Щесни.

Роман Греба відзначив, що кошти на утримання та розвиток українського Музею МОН планує отримувати від надання в оренду близько третини приміщень будівлі на Антоновича, 180. Орендна ставка визначається ДФМУ і розраховується відповідно до Постанови Кабміну № 786:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/786-95-п/ed20110920

Наразі ставка розрахована виходячи з того, що згідно з договором на орендованих площах повинні розміщуватися переважно науково-освітні та соціальні проекти. Для комерційних проектів розраховуватиметься інша ставка. Але в будь-якому випадку орендар не має права розміщувати та продавати на орендованих площах підакцизні товари, а також приватизувати приміщення.

Також, за словами Романа Греби, МОН планує залучати до фінансування роботи Музею європейські фонди, які допомагають з реалізацією музейних проектів.

Нагадуємо, що в Україні буде створено перший державний Музей науки – його розташують у Києві, у приміщенні за адресою вул. Антоновича, 180:

http://www.ipm.lviv.ua/blog.php?subaction=showcomments&id=1501249179

Його реалізація розрахована на 1 рік. Проектні роботи планують розпочати вже у серпні, а будівельні – у жовтні цього року.

Довідково: Роберт Щесни – освітній експерт, фахівець у сфері створення концепцій центрів науки та побудови інтерактивних експонатів. Реалізовував освітньо-наукові проекти в Україні (Наукові пікніки), країнах ЄС, Білорусії, Китаї, Чилі та інших країнах.

26 липня 2017 року відбулася зустріч керівництва Національної академії наук України із Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі України Степаном Кубівим, за підсумками якої було підписано Угоду про співпрацю між Академією та Міністерством.

Участь у зустрічі взяли президент НАН України академік Борис Патон, перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець, перший віце-президент НАН України академік Володимир Горбулін, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць, заступник директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України академік Ігор Крівцун, завідувач відділу фізико-механічних процесів зварювання середньолегованих високоміцних сталей Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України доктор технічних наук Михайло Савицький, виконувач обов’язків начальника Науково-організаційного відділу Президії НАН України кандидат фізико-математичних наук Володимир Корнілов, заступник директора юридичного департаменту – начальник відділу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Денис Лініченко та директор підприємства «Гідроінжбуд» Сергій Копистира.

Привітавши високого гостя у стінах Академії, президент НАН України академік Борис Патон наголосив, що налагодження тісного довгострокового і ефективного співробітництва з Мінекономрозвитку принципово важливе для Академії, оскільки міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в таких важливих сферах, як економічний і соціальний розвиток, промислова та інвестиційна політика, координація діяльності з реалізації державного оборонного замовлення та багатьох інших. Академік Б. Патон також поінформував присутніх про те, що НАН України вже підготувала й надіслала зазначеному Міністерству великий перелік науково-технічних розробок, готових до впровадження у різних галузях господарства, та висловив сподівання на те, що міністерство дієво сприятиме залученню державних органів, провідних підприємств державного сектору економіки до використання науково-технічних розробок НАН України. Це стосується, зокрема, й участі наукових установ і організацій Академії у виконанні підприємствами оборонно-промислового комплексу завдань і заходів Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2021 року. За словами президента НАН України, підготовлений спільними зусиллями Академії та Міністерства проект Угоди про співпрацю передбачає взаємодію між ними в багатьох важливих питаннях, серед яких – аналіз стану конкурентоспроможності економіки України, розроблення заходів із підвищення її рівня, підготовка пропозицій щодо напрямів реформування та інноваційного розвитку національної економіки, її основних галузей та секторів, участь у розробленні стратегії та механізмів реалізації державної науково-технічної та інноваційної політики.

Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України С. Кубів підкреслив, що Національна академія наук України уособлює собою «групу національного інтелекту», а співпраця з нею є надзвичайно важливою та відповідальною справою для Міністерства. С. Кубів представив також видання, присвячене 100-річчю утворення першого українського уряду й, зокрема, навів цитату зі вміщеного в цій книзі Звернення генерального секретаря освітніх справ Української Центральної Ради до народу України про підтримку народної освіти, в якому йдеться: «Нині кожен народ може розвиватися в повній мірі і будувати своє життя так, як треба для його щастя. Але здобути щастя не можна без науки. Тільки вона вказує шлях до нього, тільки вона навчає, в чому те щастя». Як наголосив міністр, пріоритетом діяльності Уряду є економічний розвиток і процвітання України, її рух в інноваційному напрямі, а рушії цього процесу – саме наука й новітні технології. На думку С. Кубіва, наявний потенціал досліджень потрібно спрямувати на забезпечення економічної ефективності та зміцнення національної безпеки нашої держави. Створенню робочих місць і високої доданої вартості, виходові українських товарів на зовнішні ринки, збільшенню податкових надходжень та зростанню національного добробуту мають сприяти науково-технічні розробки та їхнє оперативне впровадження. Одним із першочергових завдань Української держави на даному історичному етапі є створення (навіть в умовах обмежених ресурсів, передусім фінансових) ефективної інноваційної системи, ключовими гравцями в межах якої стануть державні службовці, промисловці, вчені й освітяни. Як підкреслив С. Кубів, жорстка конкуренція на світовому ринку вимагає безперервних інновацій, у тому числі від дослідників. Тільки завдяки постійній роботі за цим напрямом можна вирішити як внутрішні, так і зовнішні проблеми держави (зокрема, пов’язані з обороною, безпекою, енергетикою, захистом довкілля, демографічною ситуацією). «Без перебільшення, майбутнє України залежить від спроможності відповісти на глобальні виклики часу і знайти своє місце у світовій економіці», – зазначив міністр. І продовжив: «У цій частині пріоритетними завданнями Мінекономрозвитку стають формування та реалізація економічної, промислової, інноваційної та інвестиційної політики. Залучення установ Національної академії наук України до виконання цієї місії дасть змогу досягти ефективної співпраці у розбудові української економіки й налагодженні світогосподарських зв’язків». Цю мету й покладено в основу двосторонньої угоди про співпрацю, а визначені нею напрями корелюють із завданнями Міністерства та науковими пріоритетами Академії. «Ініціатива проведення спільних заходів Мінекономрозвитку та НАН України дасть змогу об’єднати потенціал державних службовців і науковців та відкриє нові можливості для його реалізації», – підсумував С. Кубів і висловив сподівання на те, що двостороння угода стане важливим кроком на шляху подальшої плідної співпраці між Академією та Міністерством, що буде як взаємовигідною, так і корисною для Української держави.

Президент НАН України академік Б. Патон зауважив, що після підписання угоди сторонам необхідно буде готуватися до другого етапу роботи – спільної підготовки конкретних пропозиції щодо подальшої взаємодії та поступового їх утілення в життя.

Основних досягнень та проблем Національної академії наук України та вітчизняної науки загалом торкнувся у своєму виступі член експертної ради Національного комітету з промислового розвитку, перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець. Подякувавши С. Кубіву й Мінекономрозвитку за виявлену до науки й науковців увагу, вчений зазначив, що Академія вже віддавна прагнула тісніших зв’язків із Міністерством, оскільки для інноваційного розвитку країни має численні пропозиції, серед яких – наукові розробки для потреб космічної галузі, енергетики, машинобудування, транспорту, будівельної галузі, агропромислового комплексу, медицини, охорони довкілля, оборони й безпеки. Проте отриманню бажаного позитивного ефекту від практичного впровадження результатів наукової діяльності перешкоджає відсутність сприятливого інноваційного й інвестиційного клімату в державі, підкреслив академік А. Наумовець. Аби Україна не перетворилась остаточно на країну – сировинний придаток, спільних зусиль мають докласти представники влади, сфери реальної економіки, науки й освіти. Для цього в Академії ведеться активна робота. Зокрема, нещодавно було підписано низку угод – із Федерацією роботодавців України, Українським союзом промисловців і підприємців, Київською міською державною адміністрацією, Радою директорів підприємств, установ та організацій м. Києва, успішно реалізуються – з ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля», ДП «Антонов» та іншими. Проте ці домовленості неможливо реалізувати повною мірою без підтримки з боку держави, без законодавчого закріплення необхідних стимулів (наприклад, так званих «податкових канікул», створення вільних економічних зон, залучення венчурного капіталу тощо) для організацій, що займаються інноваціями. В НАН України все ще сподіваються, що на важливість цих питань вітчизняні урядовці звернуть належну увагу, – зауважив академік А. Наумовець.

Внеску Академії в посилення обороноздатності й безпеки Української держави було присвячено виступ першого віце-президента НАН України академіка В. Горбуліна. Він зазначив, що Академія ніколи не залишалась осторонь вирішення актуальних проблем держави. І нині, коли перед Україною постали нові виклики, вчені шукають і знаходять адекватні відповіді на них. 2015 року в Академії було започатковано цільову науково-технічну програму НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави», в межах якої виконується низка проектів зі створення розробок оборонного або подвійного призначення. Академік В. Горбулін також поінформував присутніх про спільне засідання Воєнно-наукової ради Збройних Сил України та Національної академії наук України, яке відбулось у Генеральному штабі Збройних Сил України 7 липня поточного року.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік В. Геєць висловився щодо співпраці нашої держави з міжнародними фінансовими організаціями.

Під час загальної дискусії було обговорено також необхідність забезпечення належного рівня викладання природознавчих дисциплін, зокрема фізики, у середній і вищій школах, що є вкрай важливим для підготовки кваліфікованих інженерно-технічних кадрів для промисловості.

Потому Міністр економічного розвитку і торгівлі України С. Кубів і президент Національної академії наук України академік Б. Патон підписали Угоду про співпрацю між Міністерством і Академією. В документі йдеться про те, що його укладено з огляду на необхідність всебічного сприяння формуванню та реалізації державної соціально-економічної політики, підвищення ролі науки та інновацій у процесах реформування вітчизняної економіки та посиленні її конкурентоспроможності, створення належних умов для впровадження наукових розробок у виробництво. Підписуючи цей документ, Міністерство й Академія розглядають двосторонню співпрацю як інструмент реалізації послідовної державної політики розвитку вітчизняної економіки, спрямованої на забезпечення її ефективної модернізації, залучення інвестицій в українську економіку, сприяння входженню України у світові економічні організації та інтеграційні структури, вирішення окремих проблем галузей економіки, участь у розробленні нормативно-правових актів, документів і планів спільної діяльності. Угодою визначено напрями й форми співпраці, а також інші питання організації взаємодії між сторонами.

На завершення зустрічі академік Б. Патон від імені всієї Академії подякував Міністрові С. Кубіву за розуміння ролі науки в розвитку нашої держави, сприяння у налагодженні тіснішого співробітництва між Мінекономрозвитку й Академією та висловив упевненість, що підписання згаданої угоди сприятиме встановленню між ними міцних партнерських відносин.

 

 

За інформацією Відділення економіки НАН України,

прес-центру Мінекономрозвитку України

та прес-служби НАН України

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... 100 ... 102 ... 104 Вперед >>