ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





 

 

День Великодня - це велика подія для всього людства.

У Біблії він пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, і  символізує відродження життя...

Цей день показує торжество справедливості і перемоги добра над злом.

Одне з найстаріших свят є символом покаяння та просвітлення.

Ставайте добрішими до своїх близьких і до людей, які вас оточують.

Нехай радість і милосердя огорнуть Ваші серця, не втрачайте віру.

 Щиро вітаємо Вас з цим святом!

 

«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»

Print FullPage 21 9,05 пт 9,05 пт false false false MicrosoftInternetExplorer4
13 квітня 2017 року відбулась річна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена підсумкам діяльності НАН України у 2016 році.
У доповіді президента НАН України академіка НАН України Б.Є. Патона були представлені основні отримані минулого року результати фундаментальних і прикладних досліджень НАН України з широкого спектру галузей наукових знань та практичних застосувань.
У сесії взяли участь члени НАН України, наукові працівники, делеговані трудовими колективами наукових установ Академії, представники органів державної влади та наукової громадськості.
В межах заходу відбулося нагородження лауреатів премій імені видатних учених України. Серед нагороджених й працівники нашого Інституту.
За цикл праць "Методологічні засади акустико-емісійного діагностування обладнання атомних станцій" Премія НАН України імені Олександра Ілліча Лейпунського ПРИСУДЖЕНА:
Назарчуку Зиновію Теодоровичу, академіку НАН України, директору Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України;
Скальському Валентину Романовичу, члену-кореспонденту НАН України, заступнику директора Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України;
Неклюдову Івану Матвійовичу, академіку НАН України,головному науковому співробітнику Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут".
  
Премія НАН України імені Олександра Ілліча Лейпунського встановлена НАН України за видатні наукові роботи в галузі ядерної енергетики. Засновано  премію 2007 року та названо на честь видатного українського фізика, фахівця з атомної та ядерної фізики, ядерної техніки, академіка АН УРСР Олександра Ілліча Лейпунського.
Присуджується премія Відділенням ядерної фізики та енергетики НАН України з циклічністю 3 роки. Вперше премія імені О.І. Лейпунського була присуджена за підсумками конкурсу 2007 р. 6 лютого 2008 року.
 
За цикл праць "Розвиток методів обробки конструкційних матеріалів для підвищення їх тріщиностійкості і термінів експлуатації з урахуванням впливу робочих середовищ" премію імені Г. В. Карпенка ПРИСУДЖЕНО:
Новікову Миколі Васильовичу, академіку НАН України, почесному директору Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України;
Андрейківу Олександру Євгеновичу, члену-кореспонденту НАН України, професору Львівського національного університету імені Івана Франка;
Лавріненку Валерію Івановичу, доктору технічних наук, завідувачу відділу Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України.
 
Премію імені Г. В. Карпенка для відзначення вчених «За видатні наукові роботи в галузі фізико-хімічної механіки і матеріалознавства» засновано Академією наук України у 1987 році. Лауреатами цієї почесної премії неоднократно ставали науковці нашого Інституту.
 

Вітаємо лауреатів і бажаємо нових успіхів!

 

 

12 квітня

на знак першого польоту людини в космос встановлено

Всесвітній день авіації та космонавтики

12 квітня 1961 року космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» з космодрому «Байконур» вперше у світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин.

12 квітня 1981 року стартував перший пілотований політ за американською програмою «Шатл».

В Україні 12 квітня відзначається як День працівників ракетно-космічної галузі України.

Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України у наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки та впровадження високих космічних технологій в народне господарство…» згідно з Указом Президента України «Про День працівників ракетно-космічної галузі України» від 13 березня 1997р. № 230/97.

Геніальним конструктором ракетно-космічних систем, видатним ученим у галузі механіки та процесів керування був Сергій Павлович Корольов, якому 12 січня 2017 року мало б виповнитись 110 років. Під керівництвом Сергія Павловича були сконструйовані і виготовлені численні балістичні та геофізичні ракети, ракети-носії і пілотовані космічні кораблі «Восток» та «Восход», на яких уперше в історії здійснено космічні польоти і вихід людини у космічний простір.

Народився Сергій Павлович Корольов 12 січня 1907 року в м. Житомирі. Дитинство його проминуло в Ніжині, у будинку бабусі й дідуся, що походили з роду ніжинських козаків Москаленків. У 1917 році мати Сергія та її другий чоловік (вітчим Сергія), молодий інженер Г.М. Баланін, переїхали до Одеси.

Саме в Одесі Сергій Павлович здобув перші практичні навички планериста й авіаконструктора. У 1923 році він розпочинає роботу над власним проектом безмоторного літака К-5. У 1924-му, після закінчення Одеської профшколи, вирушає до Києва — вступати до політехнічного інституту.

У перші ж дні свого студентства Сергій став активним членом планерного гуртка КПІ і години проводив в авіа-майстернях. У гуртку діяло демократичне правило — літає лише той, хто будував. Влітку 1925 року Сергій Корольов уперше самостійно піднявся в небо.

Можливість реалізувати свої проекти він бачив у роботі Центрального аерогідродинамічного інституту ім. М. Жуковського, який у тісному контакті з підприємствами розгортав дослідження в галузі авіабудування. Влітку 1926 року С. Корольов подав заяву з проханням перевести його на навчання до Московського вищого технічного училища імені М.Е. Баумана (МВТУ). Його відразу ж зарахували на третій курс.

У 1929 році Корольов захистив дипломний проект легкомоторного двомісного літака (СК - 4), що був побудований i проходив лiтнi випробування. У 1931 роцi разом з Ф.А. Цандером організував одну з перших в СРСР ракетних органiзацiй – групу вивчення реактивного руху (ГИРД), згодом був призначений заступником начальника Реактивного науково-дослiдного iнституту (РНИИ) та керував польотними iспитами перших вiтчизняних рiдинних ракет «09» (конструкцiї М.К. Тихонравова) i «ГИРД-Х» (конструкцiї Ф.А. Цандера).

Але у житті Сергія Павловича розпочалися роки важких випробувань. У 1938 році був репресований i засуджений на тривалий термін. Початок терміну відбував у жахливих умовах на Колимi, де важко захворів. У вересні 1940 року так звані запобіжні заходи покарання замінили відбуванням терміну в ЦКБ-29, яким керував А.Н.Туполєв, а у 1944 році Корольов був звільнений згідно Указу Президії Верховної Ради СРСР і відряджений у Німеччину, де в складі Технічної комісії знайомився з німецькою трофейною ракетною технікою. Після повернення в Москву він приступив до виконання обов’язків Головного конструктора.

З 1955 року С.П.Корольов керував розробкою перших зразків космічних літальних апаратів. Брав участь у будівництві наземних іспитових служб космодрому Байконур. У 1956 році отримав звання Героя Соцiалiстичної Працi за розробку нових зразкiв бойових ракет.

12 квітня 1961 року відбувся історичний політ Юрія Гагаріна на космічному кораблі «Восток—1». Того ж року, 6 серпня, СРСР здійснив другий політ — на кораблі «Восток—2» з людиною на борту, яка провела у космосі цілу добу. Рік потому між космічними кораблями «Восток—3» та «Восток—4», пілотованими космонавтами, вперше в світі було налагоджено прямий радіозв’язок. А 18 березня 1965 року під час польоту на кораблі «Восход—2» один з двох членів екіпажу — О.А. Леонов — через шлюзову камеру вперше здійснив вихід у відкритий космос.

За роки наполегливої праці на рахунку Генерального конструктора Сергія Павловича Корольова — вісім успішних запусків пілотованих космічних кораблів. Його творчі і наукові задуми реалізовувалися у розробці орбітальних станцій, технології стикування кораблів, створенні побутових умов для космонавтів, які мали впродовж тривалого часу перебувати на кораблі, здійснюючи наукові дослідження, і навіть переходити з однієї станції на іншу через відкритий космос. Сергій Павлович Корольов активно залучав українських науковців, конструкторів та інженерів для вирішення завдань практичної космонавтики. Починаючи з 1960-х років в Україні було створено потужну промислову базу, що реалізовувала фундаментальні наукові розробки у галузі космічної техніки і технології.

За видатний внесок в оборону Батьківщини i в розвиток практичної космонавтики академiк С.П. Корольов двiчi визнаний гiдним звання Героя Соцiалiстичної Працi (у 1956 i 1961 роках), йому присуджена Ленiнська премiя (у 1957 роцi) i золота медаль iменi К.Е. Цiолковського.

Його серце зупинилося 14 січня 1966 року на операційному столі кремлівської лікарні.

 

У січні з нагоди  110-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова у Києві відбулася зустріч Президента НАН України Б.Є.Патона з донькою видатного вченого – доктором медичних наук, професором Н.С. Корольовою. Був запрошений льотчик-космонавт, Двічі Герой Радянського Союзу А.П. Александров.

Було відмічено неоціненну заслугу С.П. Корольова у справі залучення українських учених та інженерів до розв’язання фундаментальних і практичних проблем космонавтики.

На знак поваги Президент НАН України Б.Є. Патон вручив Н.С. Корольовій та А.П. Александрову відзнаки НАН України.

Академік Б.Є. Патон також підкреслив науковий та організаторський талант видатного конструктора, вміння працювати з людьми, що дало змогу створити потужну промислову базу, на якій реалізовувалися фундаментальні розробки у галузі космічної техніки і технології.

Н.С. Корольова подякувала Національній академії наук за пам’ять про свого батька: «Мені дуже приємно, що цей ювілей відзначається на батьківщині Сергія Павловича... І знаменно те, що його цінують і пам’ятають, що є чудовий пам’ятник батькові на території КПІ, де фактично він зробив перші кроки як майбутній інженер і вчений».

Людство шанує пам’ять Піонера Космосу. Його іменем назване місто Корольов, вулиці понад 40 країн світу, науково-дослідні судна, високогірний пік на Памірі, перевал на Тянь-Шані, кратер на Місяці і мала планета.

 

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... Вперед >>