ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





25 вересня 2017р. Президент України підписав Закон України № 2145-VІІІ "Про освіту", прийнятий Верховною Радою України 5 вересня 2017 року:

http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-ukrayini-pro-osvitu-43606

«Це – одна із найголовніших реформ, бо від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої», - зазначив Петро Порошенко.

Президент особливо наголосив, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі. Закон забезпечує рівні можливості для всіх, бо гарантує кожному випускнику високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар'єри в Україні.

В той же час Глава Держави підкреслив важливість неухильного дотримання при здобутті освіти  гуманітарних прав національних меншин, які проживають на території України.

«Україна демонструвала й надалі демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке відповідає нашим міжнародним зобов'язанням, перебуває в гармонії з європейськими стандартами і є взірцем для сусідніх країн», - наголосив Петро Порошенко.

Президент також  звернувся до Міністерства закордонних справ та  Міністерства освіти – провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.

З набуттям чинності нового Закону «Про освіту» МОН розпочинає широкомасштабну діяльність з оновлення законодавства в усіх сферах освіти. Про це заявила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час зустрічі освітян з Президентом України Петром Порошенком.

«Новий Закон «Про освіту» – це закон нових можливостей для усієї освіти в Україні від дошкілля і до освіти дорослих. Сьогодні для нас в цьому законі дуже важливою нормою є створення мостів між системою освіти і ринком праці, тому що освіта покликана створити можливості для розвитку особистості, підняти людський потенціал у країні і розвивати, відповідно, економіку України. Це стосується як професійної, так і вищої освіти. Ми вперше в цьому законі даємо інституційний майданчик, в межах якого сучасні професійні стандарти трансформуватимуть в освітні», – зазначила Лілія Гриневич.

«Новий закон дає цілий спектр нових можливостей, зокрема, для розвитку позашкільної освіти. Наприклад, діти, які навчаються у музичних школах, спортивних гуртках, зможуть перезараховувати свої здобутки та не відвідувати відповідні уроки у школі за домовленістю між батьками та керівництвом закладу», – додав Павло Хобзей.

Разом із проектами нових законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих» та «Про дошкільну освіту» також розроблятимуться зміни до Закону «Про вищу освіту».

«Сьогодні, із набуттям чинності нового Закону «Про освіту», МОН розпочинає широкомасштабну діяльність з оновлення законодавства в усіх сферах освіти. У сфері вищої освіти нам важливо нарешті розвинути незалежну оцінку якості вищої освіти, через яку абітурієнти, суспільство зможуть побачити реальну картину – які виші справді дають якісну освіту, а які, на жаль, не можуть зараз це зробити. Цього року ми провели вперше незалежне вступне випробування на магістратуру з «Права». Сьогодні у нас 350 ВНЗ готують бакалаврів «Права». Трохи згодом ми представимо результати і покажемо, наскільки якісно кожен із закладів готує студентів у цій сфері. Виходячи з цих результатів ми маємо переконливі аргументи на користь розробки реальних механізмів оцінки незалежної якості вищої освіти», – додала Міністр.

Лілія Гриневич також відзначила, що лише прийняття закону не достатньо, адже жодна реформа не зможе відбутися без активної участі професійних спільнот.

«Шановні колеги, реформи відбудуться тільки через вас – тих, хто своєю щоденною працею чи з різних рівнів управління, чи з різних аудиторій та класних кімнат працює з дітьми, учнями, вихованцями та студентами. Саме тому однією з ключових новел закону є підняття соціального статусу педагогічних працівників. Ми вже цього року підвищили зарплату педагогічним працівникам на 50%, а з наступного року підвищимо ще на 25%», – розповіла Міністр.

Нагадуємо, що Лілія Гриневич під час зустрічі з Міністром національної освіти Румунії Лівіу Марьян Попом наголосила, що МОН готове обговорювати імплементацію мовної статті Закону «Про освіту», а текст статті відправить на розгляд Венеціанської комісії.

Нацрада науки і технологій зосередиться на запуску Нацфонду досліджень, атестації наукових установ та впорядкує правила отримання наукових ступенів.

Запуск Нацфонду досліджень, нового алгоритму атестації наукових установ та впорядкування правил присудження наукових ступенів – такими будуть пріоритети роботи Національної ради з питань розвитку науки і технологій на найближчі півроку. Ці питання обговорювали під час наради Міністра освіти і науки, голови Адміністративного комітету Нацради Лілії Гриневич з представниками Наукового комітету Нацради.

«Нам потрібно запустити Національний фонд досліджень за новими правилами. Закон покладає саме на Національну раду розробку положення про Нацфонд. Лише після затвердження цього документу можна буде сформувати його Наукову раду, Дирекцію та обрати керівництво, що сукупно дозволить започаткувати роботу фонду», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що саме на Національний фонд покладаються великі надії, коли говорять про реформу системи фінансування науки. Його головною функцією буде грантова підтримка наукових досліджень і розробок, як для окремих вчених, так і дослідницьких університетів, наукових центрів, лабораторій.

Під час наради також йшлося про те, що вже наступного року Нацрада має почати виконувати одне з найважливіших своїх завдань – готувати та вносити рекомендації щодо загальних обсягів фінансування наукової та науково-технічної діяльності з держбюджету. Не менш важливо знайти правильну пропорцію розподілу коштів між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень. Отже, пропозиції до держбюджету на 2019 рік мають бути підготовлені з урахуванням рекомендацій Нацради.

«Важливо розуміти, що коли ми говоримо про збільшення фінансування науки, то у нас виникає одна проблема – з доведенням ефективності використання коштів. На жаль, сформувалася певна суспільна недовіра, яка трансформується у небажання вкладати кошти у неефективні суспільні інститути. Нам необхідно показати, як ми будемо змінювати управління в науці, визначати пріоритетні для держави дослідження, узалежнювати фінансування з показниками діяльності наукових установ. Коли була розширена зустріч Прем’єр-міністра з представниками наукової спільноти, то Володимир Гройсман чітко пояснив: держава готова збільшити фінансування науки, але якщо буде представлено реальний план змін від головних стейкхолдерів, які одержують найбільші обсяги бюджетної підтримки», – розповіла Лілія Гриневич.

Стосовно ж нового Порядку проведення державної атестації наукових установ, то він був затверджений Кабміном 19 липня цього року. Цей документ передбачає, що оцінювати результати діяльності наукових установ будуть незалежні експертні групи. Якщо виявиться, що установа працює неефективно, її повинні будуть реорганізувати чи ліквідувати, і навпаки – у разі позитивної оцінки будуть нарощувати обсяги підтримки.

Нині у МОН працює робоча група з підготовки методики та критеріїв оцінювання наукових установ, до якої також домовилися долучити членів Наукового комітету Нацради.

Для впорядкування процесу присудження наукових ступенів в Нацраді буде створено окрему робочу групу. Вона має напрацювати єдиний системний документ щодо правил здобуття вчених ступенів.

Нагадуємо, що 20 вересня 2017 року під час засідання Комітету ВРУ з питань науки і освіти йшлося про те, що для запуску Нацфонду досліджень та виконання міжнародних зобов’язань у сфері науки, зокрема перед НАТО, у проект бюджету на 2018 рік потрібно закласти додаткові кошти:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/20/komitet-vru-na-2018-rik-potribno-zaklasti-bilshe-koshtiv-na-nauku/ .

 

Згідно Розпорядженням Президії НАН України від 01.06.2017 №353

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/R_170601_353_0.pdf

у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка

з 25 по 29 вересня 2017 року буде проводитись перевірка

наукової та науково-організаційної діяльності за п’ятирічний період.

 

З членами комісіі, які будуть перевіряти роботу інституту, можна буде поспілкуватись

у к. 35 ГК ФМІ НАН України.

 

Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка є однією із 29 наукових установ НАН України, які підлягають перевірці у 2017 році.

Починаючи з поточного року проведення оцінювання за новою Методикою оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України є обов’язковим при планових перевірках наукової та науково-організаційної діяльності установ за п’ятирічний період.

Застосування Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, створеної для незалежного й об’єктивного оцінювання наукових установ, є важливою складовою реформування діяльності Національної академії наук України. Цю методику розроблено відповідно до Концепції розвитку НАН України на 2014-2023 роки та з використанням європейського досвіду, зокрема Наукової асоціації імені Лейбніца. Минулого року методика пройшла апробацію та за її результатами була остаточно затверджена Президією НАН України.

Враховуючи важливість забезпечення належного рівня застосування Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, Президія НАН України прийняла рішення про створення спеціального структурного підрозділуОфісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України, на який покладається науково-методичне та інформаційно-аналітичне супроводження практичного застосування зазначеної методики.

 

Методика передбачає трирівневу систему комісій.

Інститут перевіряє комісія третього рівня, сформована на рівні відділення НАН України. Ця комісія разова і створюється цілеспрямовано для перевірки конкретної установи. Для уникнення конфлікту інтересів членами комісії можуть бути співробітники інших відділень (це 5—6 осіб), два експерти взагалі не з Академії і бажано, за можливості, запросити хоча б одного іноземного експерта. Про перевірку інститут повідомляють заздалегідь, не пізніше, ніж за 2 місяці. Інститут може висловити свої аргументовані заперечення щодо складу комісії.

Дуже важливо, щоб кожен інститут відстежував тенденції у сфері своєї діяльності як у світі, так і в Україні, постійно дивився, що потрібно державі, і хоча б схематично, рамково уявляв собі шляхи подальшого розвитку.

Комісія другого рівня формується при секціях. Вона вже діє на постійній основі і до неї входять представники відділень, зовнішні експерти, але в ній не має бути керівництва секцій. Ця комісія розглядає висновки, надані комісією третього рівня. На цьому етапі можуть виникати якісь питання, певні побажання щось доопрацювати. До комісії другого рівня інститут може подати апеляцію, якщо він категорично не згоден з висновками.

Комісія першого рівня при Академії також працює на постійній основі. У ній не має бути членів Президії. До її складу входять авторитетні учені, представники міністерств, зокрема МОН, Мінфін, Мінекономрозвитку, Ради ректорів вищих навчальних закладів, а також представники високотехнологічного бізнесу і промисловості, тобто потенційних споживачів академічних розробок. Ця комісія затверджує остаточні рекомендації щодо конкретної установи. Крім прямої функції оцінювання наукової діяльності установ, робота цієї комісії формуватиме у влади та громадськості певний позитивний імідж Академії. Проте висновки комісії мають рекомендаційний характер, а остаточне рішення щодо установи залишається за Президією НАН України.

 

Щодо доцільності використання наукометричних показників при оцінюванні наукової діяльності. Не можна зловживати при оцінюванні наукометричними показниками, такими як індекс Гірша та інші індекси цитування, але й не можна взагалі ними нехтувати. Наукометрія дає важливу інформацію, яку складно зібрати й охопити під час індивідуальної експертизи. Проте не можна дозволити, щоб кількісні показники з інструменту перетворилися на самоціль.

Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України створено на основі й у повній відповідності до Лейденського маніфесту.

 

Довідка:

На конференції у Лейдені у вересні 2014 р. було запропоновано принципи, яких слід дотримуватися при аналізі діяльності організацій, наукових груп та окремих дослідників. Після кількох місяців обговорення наукометристи світу досягли консенсусу, і в квітні 2015 р. було опубліковано 10 принципів наукометрії, або Лейденський маніфест (Hicks D., Wouters P., Waltman L., de Rijcke S., Rafols I. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature. 2015. 520(7548): 429.)

 

Основні положення Лейденського маніфесту

1. Кількісна оцінка має доповнювати якісну, експертну оцінку. Кількісні вимірювання можуть урівноважити можливе упередження перед експертним оцінюванням і спростити обговорення, оскільки важко судити колег, не маючи весь спектр основних відомостей. Проте експертам, що здійснюють оцінку наукової діяльності, слід протистояти спокусі перекласти прийняття рішень на цифри. Індикатори не є заміною інформованого судження. Кожен експерт відповідає за свій висновок.

2. Вимірюйте якість з урахуванням дослідницьких цілей організації, групи або вченого. Індикатори, що використовуються для оцінки наукової діяльності, мають чітко відповідати цілям дослідницької програми. Вибір індикаторів та шляхи їх використання повинні враховувати широкий соціально-економічний і культурний контекст. У різних учених різні наукові завдання. Дослідження, що розширює межі наукового знання, відрізняється від дослідження, зосередженого на пошуку шляхів розв’язання суспільних проблем. Експертна оцінка може ґрунтуватися не лише на академічних ідеях про наукові досягнення, а й брати до уваги досягнення, важливі для промисловості, суспільства, для прийняття політичних рішень.

3. Відстоюйте наукову якість у дослідженнях, важливих для того чи іншого регіону. У багатьох країнах високу якість наукового дослідження пов’язують з публікацією англійською мовою в журналах з високим імпакт-фактором. Таке упередження створює проблеми в суспільних і гуманітарних науках, де дослідження мають переважно національний або регіональний вимір. Те саме стосується і багатьох інших дисциплін. Наукометрія, основана на високоякісній неангломовній літературі, допоможе оцінити науковий рівень у дослідженнях, що є значущими для конкретних регіонів.

4. Використовуйте відкриті, прозорі і прості процедури збору й аналізу даних. Прозорість методології бібліометричної оцінки уможливлює її ретельну перевірку. Простота є перевагою для індикатора, оскільки посилює прозорість, але надмірно спрощена наукометрія може спотворювати результати. Слід прагнути балансу.

5. Давайте можливість дослідникам перевірити дані і результати аналізу. Щоб забезпечити якість даних, усі дослідники, включені в бібліометричні підрахунки, повинні мати можливість перевірити коректність визначення їхніх наукових результатів.

6. Враховуйте, що дисципліни відрізняються одна від одної за практикою публікацій і цитування. В одних науках важливо, щоб у підрахунок публікацій входили книги, статті національними мовами, в інших – доповіді на конференціях. Кількість цитувань також залежить від дисципліни: математичні журнали з найвищим рейтингом мають імпакт-фактор близько 3, а журнали з клітинної біології – понад 30. Потрібно нормалізовувати індикатори.

7. При оцінюванні окремих дослідників спирайтеся на їхні резюме. Чим старший дослідник, тим вищий його h-індекс, навіть якщо він нічого більше не публікує. Індекси цитування відрізняються за дисциплінами: максимум у вчених у галузі наук про життя становить близько 200, у фізиків — 100, суспільствознавців — 20—30. Індекси залежать також від бази даних: іноді h-індекс у Web of Science становить близько 10, а в Google Scholar може досягати 30. Читання роботи дослідника є дуже важливим. Найкращим підходом буде той, що враховує якомога більше відомостей про рівень знань, досвід, діяльність та вплив окремого дослідника.

8. Уникайте зайвої конкретності і помилкової точності оцінок. Наприклад, імпакт-фактор журналу публікується з трьома десятковими знаками, щоб уникнути збігу показників. Проте, якщо взяти до уваги концептуальну подвійність і випадкову мінливість підрахунків цитат, немає сенсу розрізняти журнали на основі дуже малої різниці в імпакт-факторах.

9. Враховуйте вплив використання одних і тих самих індикаторів на оцінювану систему. Це означає, що набір індикаторів завжди краще, ніж один індикатор. Використання одного індикатора стимулює азарт досягнення його високого показника. Замість ефективності наукових досліджень метою стає сам показник.

10. Регулярно перевіряйте та переглядайте індикатори. Дослідницькі завдання і цілі з часом змінюються. Для збереження адекватності наукометрії систему індикаторів потрібно перевіряти і за потреби змінювати.

 

Для довідки:

До приїзду комісії третього рівня,  установа, яку перевіряють, отримує більш-менш стандартний набір анкет, які потрібно заповнити. Комісія вивчає ці папери, а потім приїздить безпосередньо до інституту, ознайомлюється з його діяльністю, зустрічається окремо з керівництвом установи, потім з колективом без присутності керівництва, члени комісії можуть поспілкуватися з будь-яким працівником, зайти до будь-якої лабораторії і поцікавитися, чим займаються співробітники, як у них ідуть справи. 

 

Висновки роботи цієї комісії дуже важливі для подальшого фінансування установи. У підсумку їх можна звести до кількох опцій:

1) інститут працює дуже добре і ефективно, рекомендовано збільшити фінансування для розвитку і посилення певного напряму їх діяльності;

2) інститут працює добре, фінансування достатнє, нехай продовжують свою справу;

3) інститут має певні проблеми, комісія надає рекомендації щодо їх подолання і встановлює термін для усунення цих недоліків. Може бути рекомендовано по завершенні цього терміну подати до комісії звіт про проведені заходи або може бути призначено ще одне дострокове оцінювання. Якщо комісія робить висновок, що, незважаючи на враховані зауваження, робота інституту не стає ефективнішою, то вона рекомендує зменшити фінансування цієї установи;

4) інститут працює неефективно, слід подумати про його реорганізацію або взагалі ліквідацію.

 

Ще однією характерною рисою роботи комісії є абсолютна конфіденційність під час оцінювання. Жодна думка, що висловлюється при обговоренні, жодна дискусія не потрапляють за межі вузького кола комісії. Проте після винесення вердикту — абсолютна публічність і відкритість. Усі документи і висновки виставляються на сайті у вільному доступі.

 

Світова наукова спільнота вже пройшла цей шлях, вже побачила, які можуть виникати перекоси, зробила висновки з помилок і дійшла згоди, сформулювавши основні принципи, на яких має будуватися система оцінювання ефективності наукової діяльності. Найкращі рішення приймаються на засадах збалансованих суджень і здорового глузду.

 

Останнім часом у нас активно поширюють міф про те, що в Європі наукові установи фінансуються переважно на грантовій основі. У найкращому випадку це напівправда. Наука не може функціонувати без базового державного фінансування.

 

Перелік наукових установ НАН України,

наукова та науково-організаційна діяльність яких за п’ятирічний період

підлягає перевірці у 2017 році

№ п/п

 

Установи НАН України

Термін перевірки

 Відділення НАН України, відповідальне за  проведення перевірок

1.

 Інститут прикладних проблем

 механіки і математики

 ім. Я.С. Підстригача

ІІІ кв.

 Відділення математики

 

2.

 Інститут космічних досліджень

 НАН України та ДКАУкраїни

ІІІ кв.

 Відділення інформатики

 

3.

 Інститут механіки

 ім. С.П. Тимошенка

ІІІ кв.

 Відділення механіки

4.

 Інститут проблем міцності

 ім. Г.С. Писаренка

ІІІ кв.

 Відділення механіки

 

5.

 Інститут радіофізики та

 електроніки ім. О.Я. Усикова

ІІІ кв.

 Відділення фізики і астрономії

 

6.

 Інститут іоносфери НАН України

 та МОН України

ІІІ кв.

 Відділення фізики і астрономії

 

7.

 Інститут магнетизму НАН

 України та МОН України

ІІІ кв.

 Відділення фізики і астрономії

 

8.

 Інститут фізики напівпровідників

 ім. В.Є. Лашкарьова

ІІІ кв.

 Відділення фізики і астрономії

9.

 Інститут географії

ІІІ кв.

 Відділення наук про Землю

10.

 Фізико-механічний інститут

 ім. Г.В. Карпенка

ІІІ кв.

 Відділення фізико-технічних

 проблем матеріалознавства

11.

 Інститут надтвердих матеріалів

 ім. В.М. Бакуля

ІІІ кв.

 Відділення фізико-технічних

 проблем матеріалознавства

12.

 Інститут електродинаміки

ІІІ кв.

 Відділення фізико-технічних

 проблем енергетики

13.

 Інститут проблем безпеки АЕС

ІІІ кв.

 Відділення фізико-технічних

 проблем енергетики

14.

 Інститут хімії поверхні

 ім. О.О. Чуйка

ІІІ кв.

 Відділення хімії

 

15.

 Інститут біоколоїдної хімії

 ім. Ф.Д. Овчаренка

ІIІ кв.

 Відділення хімії

 

16.

 Інститут хімії

 високомолекулярних сполук

IІІ кв.

 Відділення хімії

 

17.

 Інститут фізико-органічної хімії і

 вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка

IІІ кв.

 Відділення хімії

 

18.

 Інститут молекулярної біології і

 генетики

ІІІ кв.

 Відділення біохімії, фізіології і

 молекулярної біології

19.

 Інститут проблем кріобіології і

 кріомедицини

ІІІ кв.

 Відділення біохімії, фізіології і

 молекулярної біології

20.

 Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна

ІІІ кв.

 Відділення біохімії, фізіології і

 молекулярної біології

21.

 Інститут еволюційної екології

ІІІ кв.

 Відділення загальної біології

22.

 Інститут клітинної біології і

 генетичної інженерії

ІІІ кв.

 Відділення загальної біології

23.

 Інститут фізіології рослин і

 генетики

ІІІ кв.

 Відділення загальної біології

 

24.

 Науково-дослідний центр

 індустріальних проблем розвитку

ІІІ кв.

 Відділення економіки

 

25.

 Інститут регіональних

 досліджень ім. М.І. Долішнього

ІІІ кв.

 Відділення економіки

 

26.

 Закарпатський регіональний

 центр соціально-економічних і

 гуманітарних досліджень

ІІІ кв.

 Відділення економіки

 

27.

 Інститут сходознавства

 ім. А.Ю. Кримського

ІIІ кв.

 Відділення історії, філософії та

 права

28.

 Інститут літератури

 ім. Т.Г. Шевченка

IІІ кв.

 Відділення літератури, мови та

 мистецтвознавства

29.

 Інститут української мови

IІІ кв.

 Відділення літератури, мови та

 Мистецтвознавства

 

 

За матеріалами Національної академії наук України

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... 100 ... 102 ... 104 Вперед >>