ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





9 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства президентом  України було видано Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

  • покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
  • відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
  • заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
  • стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.

У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

 

У Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України виходять друком журнал "Фізико-хімічна механіка матеріалів", збірник "Відбір і обробка інформації" та рекламно-аналітичне інтернет видання "Інноваційні Технології & Обладнання". Основною мовою викладення матеріалів видань є українська.

"Фізико-хімічна механіка матеріалів" є науковим і технічним міжнародним журналом

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України.

 Журнал був заснований в січні 1965 року.

http://www.ipm.lviv.ua/pcmm/

Цей журнал висвітлює результати досліджень і подає огляди щодо наступних проблем:

 процеси руйнування, моделі зародження й росту тріщин;

 корозійна втома, корозія під напруженням, фретинг-корозія;

 вплив середовищ, зокрема водню і радіації, низьких і високих температур;

 розрахунок на міцність і довговічність у вищеподаних умовах;

 технологія зміцнення, оптимізація структури та захист від корозії;

 неруйнівний контроль дефектності та діагностика.

Статті та короткі виклади публікуються українською, російською та англійською мовами. Англійське видання "Materials Science " (раніше "SovietMaterials Science") публікується Consultants Bureau Plenum Publishing Corporation, (Нью-Йорк, Лондон).

 

"Відбір і обробка інформації"  є міжвідомчим збірником наукових праць

 Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України.

Журнал був заснований у 1965 році.

http://vidbir.ipm.lviv.ua/

Цей журнал висвітлює результати досліджень наступних проблем:

 поля та сигнали в неоднорідних середовищах;

 математичні моделі сигналів та систем;

 обробка вимірювальної інформації;

 обробка зображень та розпізнавання образів;

 алгоритмічне та програмне забезпечення.

Статті та короткі виклади публікуються українською та англійською мовами.

 

Рекламно-аналітичне інтернет видання "Інноваційні Технології & Обладнання" створено для популяризації готових до впровадження розробок провідних вітчизняних науковців як Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка, так й інших закладів НАН України.

http://metaltechcomua.blogspot.com/.

Статті та рекламні повідомлення публікуються українською мовою.

 

Мова як інформаційна система

Інтерв'ю з директором

Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

академіком Володимиром Широковим

 

Для довідки:

Національна словникова база Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (УМІФ НАНУ), відповідно до рішення Уряду, належить до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання.

 

— Володимире Анатолійовичу, у назві вашої наукової установи є слово "фонд". Декому це видається дивним.

— Як для наукової установи назва трохи незвична, і мені часто доводиться пояснювати, що ми не маємо ніякого стосунку до фінансових фондів. Є різні фонди, зокрема бібліотечні. А наш фонд — мовно-інформаційний. У його назві поєднуються два величні поняття — мова й інформація.

Розглядати мову як інформаційну систему — це основа нашого наукового підходу. На цьому базуються наші наукові дослідження, наша фундаментальна наука і наші прикладні застосування.

УМІФ створено 1991 року за моєї ініціативи шляхом реорганізації підрозділів двох академічних установ — Інституту мовознавства імені О.Потебні та відділення наукової інформації Інституту математики. Зі мною цю справу рухала Марія Михайлівна Пещак (на жаль, уже покійна). І з перших же днів до нас долучилася Лариса Леонідівна Шевченко — нині завідувачка відділу лінгвістики. Відділ інформатики згодом очолив Максим Вікторович Надутенко.

Мову ми вивчаємо як інформаційну систему. А оскільки переважний обсяг інформації у Всесвітній мережі функціонує у природно-мовній формі, мова в наш час перетворилася на основний технологічний інструмент, що забезпечує взаємодію людини з Мережею та людини з людиною через Мережу. Кожна держава задля свого самозбереження й розвитку в умовах жорсткої мережево-інформаційної конкуренції повинна подбати про те, щоб її мова була гідно представлена в Мережі. Україна також повинна створювати і розвивати власну високотехнологічну Національну систему лінгвістичних ресурсів. Над цим фундаментальним завданням ми й працюємо, а прикладні застосування наших досліджень концентруються у створенні систем інтелектуального опрацювання природної мови, електронних і традиційних словників…

— …якими ми також щодня користуємося. Їх інформаційний і тематичний діапазон за роки незалежності помітно розширився.

— Ваш покірний слуга є, так би мовити, фундатором серії українських словників нового покоління, яка так і називається "Словники України". Перший з них — Орфографічний словник української мови — видано 1994 року спільно з Тамарою Петрівною Гуменюк (видавництво "Довіра"). У цій серії вже майже 80 видань, причому близько двох десятків — електронні.

Електронний словник — його повна назва "Інтегрована лексикографічна система "Словники України", без перебільшення, унікальний. Якщо роздрукувати його на папері, то вийде понад 120 тис. сторінок тексту, тобто 120 томів по тисячі сторінок. Такого ні в кого немає. Коли ми це зробили (2001 р.) і виставили в Інтернет — першої ж ночі "Майкрософт" зняв у нас 800 Мбайт інформації. Через якийсь час я побачив на ринку "Петрівка" піратські копії нашого словника.

Електронним ресурсом "Словники України" онлайн (є на нашому сайті: http://www.ulif.org.ua/ ) користується весь світ. Він у вільному доступі, щодня до нього звертаються понад 40 тисяч користувачів.

— Яка доля Словника української мови у 20-ти томах?

—Як ви знаєте, 11-томний Тлумачний словник української мови був виданий у 70-х роках минулого століття. На той час він вважався вершиною української лексикографії. Але життя стрімко змінюється, і ми з академіком В.Русанівським та вже згаданою М.Пещак започаткували проект нового фундаментального тлумачного словника.

Тлумачний словник української мови у 20-ти томах — це принципово нова робота. Для цього ми розробили спеціальну комп'ютерну технологію — віртуальну лексикографічну лабораторію "Словник української мови".

— У чому відмінність нового тлумачного словника у порівнянні з 11-томником?

— Відмінність дуже істотна. Насамперед розроблено теорію словника, так звану теорію лексикографічних систем. За її допомогою можна формалізувати лексикографічні структури мови. В деталі наразі не вдаватимуся — це речі суто професійні. Спочатку була побудована формальна модель словника. Одразу зауважу: ми використали й надбання, що були в 11-томнику, перевівши їх у лексикографічну базу даних. Тепер є така система, за допомогою якої наші лексикографи працюють дистанційно: будучи вдома чи в будь-якому місці земної кулі, вони можуть писати словникові статті, спілкуватися між собою і т. п. Система влаштована так, що до будь-якого елемента лексикограф має прямий доступ.

— Словник збільшився майже вдвічі. За рахунок чого — нових термінів і слів, розширилося їх тлумачення?

— Оскільки "нове життя нового прагне слова", то, звичайно, багато чого додалося, а чогось довелося позбутися. Зокрема, очиститися від марксистсько-ленінської риторики (в основному це був ілюстративний матеріал з рішень КПРС, цитат з творів класиків марксизму-ленінізму). У 20-томнику взято курс на те, щоб ширше ілюструвати мовні одиниці й явища (т. зв. ілюстративна зона), але за рахунок автентичних джерел української мови. Обсяг лексикографічного опрацювання зріс теж приблизно вдвічі. Тому що повніше описується семантика. Дуже помітно збільшилася т. зв. заромбова зона — система фразеологізмів, усталених словосполучень, термінологізмів. І значно розширилася ілюстративна зона — усі без винятку семантичні ефекти проілюстровано. Звичайно, побільшало словникових статей, розширилися значення, з'явилися нові термінологічні словосполучення. Візьмімо для прикладу слово "нано". В 11-томнику його взагалі не було, а в базі даних 20-томного словника знаходимо близько сотні термінів із цим словом.

В 11-томному налічувалося близько 134 тис. слів (словникових статей). У 20-томному — приблизно 200 тис. І це ще не вся мовна скарбниця. У нас є базовий електронний Граматичний словник української мови (теж у формі віртуальної лексикографічної лабораторії), де в реєстрі представлено понад 576 тис. лексичних одиниць. І це ще далеко не все. За оцінками академіка Д.Гродзинського, який був головою комітету з наукової термінології НАНУ, загальна кількість лише термінологічних одиниць сягає 50 млн. Це просто неосяжна кількість, якою практично неможливо користуватися без сучасного технологічного інструментарію. Ми у фонді розробили контури комп'ютерної лінгвістичної технології, яка дозволяє практично в автоматичному режимі побудувати майже всю світову терміносистему. І фактично це початок того, що я називаю системою національних лінгвістичних ресурсів України.

— Можете стисло описати, що вона собою являє?

— Традиційно вважається, що мова — це предмет мовознавства. З розвитком інформаційного суспільства мова перетворилася, як я вже зазначив, на технологію, технологічний інструмент, і від того, наскільки комп'ютерно-мережева інформаційна система "розуміє" мову, залежить її, тобто системи, ефективність. А що потрібно для того, щоб вона оперувала мовою так, як це робить людина? Для цього потрібні лінгвістичні ресурси. Насамперед електронні словники різних типів. Не тільки слів, а й словосполучень, фразеологізмів, термінологічних словосполучень. Є навіть словники, які оперують вербально невираженими структурами — наприклад словники синтаксичних структур та ін. В українській мові досить розвинена словозміна, вже побудовано близько трьох тисяч словозмінних класів. І все це в нас формально описано, кодифіковано, написано програму, яка це робить автоматично. Коли програма знайде текстове слово, вона повинна знайти, до якого класу воно належить, відновити його семантику, тобто значення і т. д. Все це вкупі становить систему лінгвістичних ресурсів. Для жодної мови світу в такому повному вигляді, як це вдалося зробити нам, системи лінгвістичних ресурсів не побудовано. Ми маємо унікальний інструмент, якого немає ніде в світі. Його назва — "Віртуальна лексикографічна лабораторія "Словник української мови".

Таку саму систему ми можемо створити й для інших мов. У нас уже є кілька десятків різних віртуальних лінгвістичних лабораторій.

Для цього, безумовно, потрібні потужні ресурси й корпусні технології опрацювання мови.

В УМІФ створено перший в Україні лінгвістичний корпус (ЛК). Його обсяг — понад 170 млн слововживань. ЛК — це сучасна експериментальна база для проведення фундаментальних мовознавчих досліджень та укладання лексикографічних праць нового покоління. З допомогою ЛК вже створено низку лексикографічних праць у серії "Словники України", виконано чимало лінгвістичних досліджень.

— Вийшло лише кілька томів тлумачного словника української мови. Яка перспектива виходу інших, чи вважається, що це питання не на часі?

—Вийшло шість томів. Перший було видано 2010 року. Відтоді щороку видавали по одному тому. Сьомий мав вийти наприкінці минулого року. Решта томів також є у базі даних, треба тільки відредагувати й видати. Але немає коштів. Грошей, які нам виділяють, вистачає тільки на один том у рік. Та й то накладом тисяча примірників.

До речі, 11-томник було видано накладом 30 тис. примірників. І це за тоталітарного режиму. Весь Інститут мовознавства (двісті осіб) працював над тим словником. А в нас усього 15 лексикографів. А ще ж є державне замовлення, яке ми виконуємо, інша наукова тематика. Для того щоб робити такі лінгвістичні ресурси, треба мати й відповідну структуру. Над аналогічним словником англійської мови — третім виданням Oxford English Dictionary — працюють 80 груп лексикографів і в кожній до 10 осіб.

Принагідно зазначу, що 2004 року рішенням уряду Національну словникову базу Українського мовно-інформаційного фонду було внесено до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання України. А серед цих об'єктів 20-томний словник — об'єкт номер один. Це більше, ніж наукова цінність, це один із символів держави. Так само як Державний Гімн, Герб, Прапор України.

— А чому не видано сьомого тому?

—Згідно з державним замовленням він мав вийти минулого року. Ми, як належить, оголосили тендер на друкування, за чинним законодавством у системі "Прозоро" було проведено торги. Переможцем тендера визначили ДП "Розвиток" МВС України, з яким було укладено договір на друкування сьомого тому накладом 1000 примірників. 2 грудня 2016 року УМІФ перерахував ДП "Розвиток" кошти і навіть передав йому готовий оригінал-макет. Виконавець повинен був до кінця грудня минулого року віддрукувати тираж сьомого тому словника, але нам було передано лише три сигнальні примірники. А далі все загальмувалося. Неодноразово я звертався до т. в. о. директора ДП "Розвиток" Ю.Галалу, але конкретної відповіді не отримав. Тоді я написав офіційного листа цьому т. в. о. директора. У відповідь він надіслав гарантійного листа, в якому запевнив, що наклад буде готовий до 07.03.2017. Але накладу й досі немає. Тоді я звернувся з листом до міністра А.Авакова, але отримав якусь незрозумілу відповідь. Про цю ганебну історію я розповів в інтерв'ю телеканалу "Рада", але нічого не змінилося. Невже до суду подавати?

Скільки в нас галасу навколо державної мови!.. Але ж бюрократичними засобами мовних проблем не вирішиш. Хоч скільки б законів придумували… А тим часом усе просто: мають бути всі інструменти її застосування — комп'ютерні, паперові, зроблені на найвищому рівні, і щоб це було доступно користувачам.

У нашому доробку багато різних словників. Тлумачний словник російської мови, турецької, зараз готуємо словник іспанської мови (як віртуальну лексикографічну лабораторію). Етимологічний словник української мови — це взагалі унікальний словник, створений в Інституті мовознавства імені О.Потебні. (Етимологія — розділ лінгвістики, що вивчає походження слів мови.) Знаєте, на скільки мов за цим словником має вихід українська? Більш ніж на 250. І це вдалося встановити лише завдяки тому, що у фонді було створено віртуальну лексикографічну лабораторію "Етимологічний словник української мови". Завдяки її застосуванню було побудовано повний індекс за всіма мовами, які є в цьому словникові. Отака наша мова — широка, розлога... На жаль, останній, сьомий том словника, а саме індекс за всіма мовами, лежить уже років три — академія не має коштів на видання. Якби видали сьомий том, то було б завершено надзвичайно важливий для України проект.

— УМІФ проводить логіко-лінгвістичну експертизу. Хто звертається з приводу такої експертизи і з якою метою?

— Різні організації та державні установи. Свого часу ми проводили експертизу Податкового кодексу. Це був величезний за обсягом матеріал (понад 800 сторінок) — 18 розділів і 18 груп авторів. І ми з кожною із цих груп працювали. Спочатку вони ставилися до нас трохи зверхньо, мовляв, та що ті лінгвісти… Та коли ми показали результати експертизи і вони побачили свої огріхи, то дуже нам дякували. Особливо багато плутанини було в термінології. Нині ми працюємо над експертизою документів на замовлення Генеральної прокуратури України.

Проводили лінгвістичну експертизу програм українських політичних партій, представлених в українському парламенті (2004 р.). Результати цього дослідження виявилися вельми цікавими і переконливо засвідчили, що всі програми надають перевагу суто політичним питанням і значно менше уваги насущним потребам громадян і соціальних спільнот.

Лінгвістичні експертизи — один з напрямів діяльності УМІФ (і це записано в його статуті). Майже ніхто, крім нашої наукової установи, в Україні не займається теорією цього питання. У нас уже опубліковано понад півсотні наукових робіт, розроблено методику і методологію, певне програмне забезпечення. Частину робіт ми можемо виконувати в автоматизованому режимі, особливо, коли йдеться про два тексти, які треба порівняти між собою за тими чи іншими параметрами.

Уже півтора десятка років чуємо розмови про те, що потрібно робити систему логіко-лінгвістичної експертизи нашого законодавства. Якби при розробці законопроектів задіяли нашу систему (а це нескладно, бо її системотехніка від початку орієнтована на функціонування в Інтернеті) або звернулися до наших фахівців, то не було б лінгвістичних некоректностей і термінологічних "ляпів", які нерідко трапляються в документах. Якщо ми створимо систему логіко-лінгвістичної експертизи правових актів, то підвищимо рівень нашої правової культури.

— Насамкінець запитання "не по суті". Ви пишете музику — це ваше хобі? І чому вподобали саме романс — цей призабутий жанр?

— Зрозуміло, це хобі. Я не надаю йому дуже великого значення і не вважаю себе видатним композитором. Але мелодії в моїй голові "крутяться" з самого дитинства. Останнім часом, коли з'явилася можливість записати їх на ноти й організувати виконання зі сцени, я побачив, що вони подобаються людям. Особливе враження на публіку справило виконання торік трьох моїх романсів нашим славетним співаком народним артистом України Тарасом Штондою. Зрештою, романс, або пісня, — це найпростіший жанр, тому я, як аматор, обрав саме його. Опер чи симфоній я не маю нахабства писати. Проте деякі з моїх творів уже не просто романси. Наприклад, минулого року на прохання нашого відомого дуету сестер Людмили і Галини Турчак я написав дві пісні на слова Григорія Сковороди. Вони були виконані зі сцени і сподобалися публіці. Зараз, наскільки мені відомо, їх узяв до свого репертуару Київський чоловічий камерний хор імені Л.Ревуцького. Вони зробили адаптацію для хору, і, сподіваюся, незабаром ми почуємо ці твори в хоровому виконанні. Для мене це велика честь.

 

Розмову з академіком НАНУ В. Широковим провела Лідія Суржик

5 вересня 2017 року Верховною Радою України 

було прийнято Закон «Про освіту».

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначила: «Цей Закон – базовий, його прийняття розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, прийняття Законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих», також депутати муситимуть розглянути зміни до Закону «Про вищу освіту». Прийнятий документ – це шанс для нашої системи освіти до змін, адже без нових можливостей, закладених в закон, розвиток був би неможливий».

Одним із нововведень закону є 12-річна середня освіта. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Як зазначила міністр освіти Л. Гриневич, щоб сформувати в дитини компетентності, коли це не тільки знання, а вміння застосовувати їх для практичних життєвих завдань, а також цінності, медіаграмотність, фінансова грамотність, критичне мислення, вміння навчатися впродовж життя, - це інші методики навчання, які потребують більше навчального часу.

Закон визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Найбільше новий Закон потрібен для впровадження масштабної реформи середньої освіти Нова українська школа.

Так, відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі, законопроект передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).

Документ також пропонує фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Зокрема, Закон формулює такі нові засади підвищення кваліфікації вчителів:

- загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щорічно.

- педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію.

- держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.

Закон також стимулює педагогів оволодівати новими методиками навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі, що її пройшли, отримають додаткову надбавку до заробітної плати – 20%.

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої Уряд (Міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.

Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища. При цьому на базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства, що будуть абсолютно незалежними, забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.

Коментарі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич:

http://osvita.ua/school/reform/57274/

 

Щороку, з травня до вересня, до 35 учасників з України, що пройшли відбір,

упродовж 12 тижнів стажуватимуться

під керівництвом викладачів канадських університетів.

Урочиста церемонія відкриття Програми стажування українських студентів в Канаді Mitacs Globalink Research Internship пройшла в Києві у Національному музеї Тараса Шевченка. Дослідження відбуватимуться з різних наукових дисциплін: від інженерних, технічних і математичних до гуманітарних і соціальних наук. Під час подання заявки студенти зможуть обрати до 7 дослідницьких проектів, які надають канадські вчені.

«Сьогодні Україна приєдналася до такої цікавої та корисної програми, учасниками якої вже є студенти з 9 країн світу, зокрема, Австралії, Франції, Німеччини. Програма є дуже важливою для українських студентів, адже вони зможуть отримати та покращити компетентності в дослідницькій діяльності, а також відчути чудову атмосферу та культуру Канади», – зазначив під час урочистої церемонії заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба.

Наразі програма стажування доступна в більш ніж 60 університетах Канади. Вона включає не лише роботу над спільним проектом, а й переліт, стипендію, медичне страхування, можливість відвідувати заходи з професійного розвитку тощо.

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/05/35-ukrayinskix-studentiv-zmozhut-shholita-stazhuvatis

 

Щодо українських вчених!

Нещодавно начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН Анна Новосад нагадала про європейські дослідницькі програми.

Насамперед йдеться про Горизонт-2020 – найбільшу рамкову програму ЄС в сфері науки, дослідження та інновацій.

 

Доки в Україні триває реформа системи управління та фінансування науки, українські вчені мають багато можливостей отримувати кошти на свої проекти через європейські програми. Про це розповіла начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН Анна Новосад в інтерв’ю платформі IDEALIST.media.

«Насамперед йдеться про приєднання до програми Горизонт-2020 – це найбільша рамкова програма Європейського Союзу в сфері науки, дослідження та інновацій. 2015 року ми стали асоційованими членами Горизонту, а раніше були в ньому просто третьою країною. Нам ця програма, зокрема, дає доступ до фінансування різних проектів українських вчених, університетів, наукових установ, бізнесу та навіть державних установ. Ми частково мали цей доступ і коли були третьою країною, але коли ми набули статусу асоційованого члена,  наш доступ до фінансових інструментів значно розширився. Передусім йдеться про інструменти фінансування бізнесових ідей», – відзначила Анна Новосад.

Як приклад вона назвала The SME Instrument, що стосується малих та середніх підприємств. Ним можуть скористатися ті, хто має чудову бізнес-ідею, але не має коштів на її реалізацію. Щоб отримати фінансування, потрібно подати заявку в програму Горизонт, і якщо проект буде відібрано, то він отримає кошти для виходу на ринок.

Загалом  Горизонт має 3 основні напрями: excellent science (фундаментальні дослідження), industrial leadership (поєднання бізнесу та науки), societal challenges (зв'язок науки з суспільством).

«Горизонт закінчується у 2020 році, і ЄС уже зараз напрацьовує нову програму. Важливо, що тепер ми можемо брати участь у формуванні як нової програми, так і наступних кіл Горизонту. Ми маємо доступ не лише до фінансування, а й до гігантської європейської мережі науковців, ми тепер майже повноправні члени цього ком’юніті. Для нас це величезна практика побудови нового формату співпраці з ЄС, перейняття кращого досвіду в процесі євроінтеграції», – наголосила очільник управління.

Вона також додала, що окрім Горизонту-2020, українські вчені можуть брати участь в інших програмах, приміром долучитися до проекту Euratom або проводити дослідження в межах організації CERN.

Нагадуємо, що наразі 66 проектів за участі українських вчених прийняті до фінансування в програмі Горизонт-2020 із загальним обсягом фінансування у майже 12млн євро.

Горизонт-2020 дає Україні не лише доступ до фінансування, а й можливість бути повноправним членом європейської наукової спільноти:

http://www.stu.cn.ua/media/files/pdf/Rekomend_Horizont_2020.pdf

Дистанційне зондування Землі як науковий напрям:

історія та значення в сучасному світі

Молодший науковий співробітник відділу системного аналізу Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України кандидат технічних наук Ольга Томченко розповіла в рамках відеолекторію від науково-популярного ресурсу Sciences.in.ua про те, як і з чого починалась історія досліджень нашої планети за допомогою космічних знімків та для яких потреб вони нині використовуються.

Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) – це спостереження нашої планети за допомогою знімальних пристроїв, встановлених на космічних апаратах та інших літальних об’єктах, яке дає змогу фіксувати зміни та визначати тенденції процесів, що відбуваються на поверхні Землі й над нею. Передісторія цього наукового напряму бере початок у 1858 р., коли Землю було вперше зафільмовано з парашута, а нового імпульсу він набув у роки Першої світової війни, коли дистанційне знімання використовувалося для потреб розвідки. На період Другої світової війни припадає вдосконалення знімальних пристроїв, поліпшення їхньої розрізнювальної здатності. Проте, власне наукове використання ДЗЗ почалася із запуском у 1972 році першого американського штучного супутника за програмою «Landsat».

Космічні знімки подібні до звичайних фотографій, але відображають Землю в різних спектральних діапазонах, яких налічується від 7 до 220, – пояснила О. Томченко. Застосування новітніх технологій у ДЗЗ дає змогу щоразу більше деталізувати об’єкти, зафіксовані на таких фотографіях. Наразі найкраща розрізненність сягнула вже позначки 40 см на 1 піксель. Для порівняння: раніше було 100, 10 і 1 км на 1 піксел, проте навіть такі значення вважалися задовільними, якщо йшлося, наприклад, про вивчення формування хмар або відповідності метеорологічних умов в атмосфері погодним умовам на Землі.

Зараз ДЗЗ використовується надзвичайно широко: за його допомогою відстежують, зокрема, природну й антропогенну трансформацію екосистем і перебіг та наслідки надзвичайних ситуацій. Місце й обсяг вирубки лісів і зелених насаджень, зміни русла ріки, масштаби пожежі при займанні торфовищ, обсяг розливу нафтопродуктів – все це й чимало іншого (в тому числі й того, чого не видно неозброєним оком, – наприклад, надмірно нагрітих або охолоджених ділянок земної поверхні, забруднення атмосферного повітря) дають змогу визначити й оцінити саме космічні знімки. Однак найцікавіше й чи не найважливіше у ДЗЗ – це можливість простежувати будь-які зміни в динаміці, охоплюючи також ретроспективу. В такий спосіб вивчається відновлення лісів, трансформація берегової лінії та один із її наслідків – зсування міждержавних кордонів, які пролягають уздовж русел рік, та інше. ДЗЗ є незамінним для огляду важкодоступних або небезпечних ділянок, наприклад території Зони відчуження навколо Чорнобильської АЕС. За словами О. Томченко, за космознімками, знятими в червоному й інфрачервоному діапазонах, можна визначити стан рослинності, а в середньому інфрачервоному діапазоні – зволоженість території.

ДЗЗ розвивається дуже швидкими темпами: якщо ще 5 років тому в навколоземному просторі працювало 20 космічних апаратів, котрі здійснювали постійну зйомку, то нині їх нараховується вже близько 300. Крім того, постійно розширюється спектр, в якому фільмується планета, збільшується розрізнювальна здатність, поліпшується якість отримуваних зображень. Не менш важливим є й те, що впродовж останнього часу космічні знімки стали значно доступнішими для споживачів такої продукції: коли в 1985 році використання цієї інформації було комерціалізовано, ціни на неї були дуже високими, а для українських науковців – фактично, недозволеною розкішшю. Нині знімки середньої розрізненності з деяких супутників (наприклад, супутника «Sentinel», нещодавно запущеного Європейським космічним агентством) безкоштовні для наукових досліджень. Якщо ж дослідження має довготривалий ретроспективний характер, то вчені найчастіше користуються базою даних, отриманих у межах американської програми Landsat.

О. Томченко також розповіла про власні наукові дослідження, об’єктом яких є водно-болотні угіддя, зокрема Київське водосховище. Аналізуючи космічні знімки, вчена дійшла висновку, що процеси, які відбуваються зараз у цій водоймі, можна оцінити радше позитивно, оскільки первісний стан русла Дніпра відновлюється.

 

У Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України даною тематикою займається відділ методів та систем дистанційного зондування під керівництвом д.т.н., професора Русина Б.П.

Кредом відділу є розроблення методів та систем дистанційного зондування поверхні Землі та навколишнього простору для встановлення механізмів зміни оточуючого середовища під дією впливу природних та антропогенних факторів.

Основні напрямки досліджень:

  • дистанційне зондування;
  • цифрова обробка та розпізнавання зображень;
  • тривимірна реконструкція;
  • грід-технології;
  • екологічний моніторинг;

 

 

Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України

Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 Вперед >>