ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





 

Привітання президента Національної академії наук України

академіка НАН України Б.Є. Патона

 з нагоди Дня науки:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/Science_Day_2017_greeting_from_academician_Borys_Paton.pdf

 

Створення Офісу

оцінювання діяльності наукових установ НАН України:

http://new.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3155

 

 

Віце-президент Національної академії наук України,

директор Інституту теоретичної фізики

 імені М.М. Боголюбова НАН України

 академік Анатолій Глібович Загородній

розповів

в ефірі чергового випуску програми «Резонансна тема»

 радіостанції «Голос Києва»

 Про історію науково-фестивального руху у світі,

 завдання й цьогорічну програму Всеукраїнського фестивалю науки

 

Гість передачі зауважив, що історія подібних фестивалів у світі бере початок з Великої Британії: близько 175 років тому Британська асоціація наукових досліджень вперше запросила представників зацікавленої громадськості на своє засідання, під час якого за звичаєм обговорювалися останні досягнення науки. Така практика швидко набула популярності, і фестивальний рух покрокував планетою далі. Нині фестивалі науки проводяться багатьма країнами, найактивнішими серед яких є, крім самої Великої Британії, Франція, Італія, Австрія, Китай. Не залишається осторонь і Україна: 2007 року Національна академія наук виступила з ініціативою щодо започаткування аналогічного національного фестивалю, а вже наступного, 2008 року він набув всеукраїнського статусу, закріпленого Указом Президента України (№444 від 16 травня 2008 року: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/444/2008 ).

«Життя нині у всіх напружене і складне. Люди часом не мають можливості докладно познайомитися з тим, що ж відбувається в сучасній науці. Вони послуговуються останніми її досягненнями, але навіть не замислюються над тим, що це – результат копіткої праці дослідників, інженерів, технологів», – зазначив академік А.Г. Загородній і додав, що, зважаючи на такий стан справ, першочерговою і головною метою Фестивалю науки є популяризація сучасних наукових знань і наукового світогляду в українському суспільстві: «Ми прагнемо поінформувати якнайширші верстви населення про досягнення нашої науки, продемонструвати її роль та значення для життя суспільства, а також привернути увагу молодих людей, заохотити їх займатися науковими дослідженнями». Організатори також сподіваються, що проведення Фестивалю сприятиме підвищенню престижу наукової діяльності в нашій країні.

В рамках Фестивалю установи Національної академії наук і національних галузевих академій наук України представляють результати не лише фундаментальних, а й прикладних досліджень – численні інноваційні розробки й технології для потреб різних галузей вітчизняної економіки. Демонстрація новітніх прикладних досягнень має як ознайомчу, просвітницьку мету, так і цілком конкретну практично спрямовану: вчені звертають увагу представників бізнес-кіл на готові до впровадження на виробництвах перспективні розробки, що можуть дати (а чимало з них – уже дають) значний економічний ефект.

Загалом формат Фестивалю дуже цікавий: його цьогорічною програмою передбачено різноманітні заходи – відкриті науково-популярні лекції провідних учених, виставки, круглі столи, дискусії, відвідання дослідницьких лабораторій, де можна на власні очі побачити, чим і в який спосіб займаються науковці. «Дуже важливо, що в заходах Фестивалю активну участь бере молодь – учні Малої академії наук України, студенти, аспіранти, молоді вчені, які також повною мірою усвідомлюють необхідність популяризації науки», – підкреслив гість радіостудії. З року в рік організаторів та учасників Фестивалю неабияк надихає те, що проект отримує в цілому позитивні відгуки – особливою підтримкою та схваленням він незмінно користується у шкільної аудиторії – учнів та вчителів, оскільки значна частина подій його програми відбувається саме в середніх загальноосвітніх навчальних закладах.

А.Г. Загородній також поінформував, що 25 травня 2017 року в столиці відбудеться виставка «Зроблено в Києві», в межах якої свої ефективні науково-технічні розробки представлять і академічні установи. Як зауважив учений, нині діє Угода про співпрацю між Національною академією наук України та Київською міською державною адміністрацією, відповідно до якої науковці виконують низку проектів для потреб міста й містян. Зокрема, дослідники Академії на основі аерокосмічних знімків вивчали зсувні процеси у столиці: за результатами проведених робіт до міської влади подано експертні висновки та пропозиції з поліпшення ситуації в цій сфері. Київські клініки вже давно й активно користуються унікальною оригінальною технологією електричного зварювання м’яких живих тканин і відповідним обладнанням: розробки, створені за цим напрямом науковцями Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, постійно розширюють сферу свого застосування, знаходячи його, наприклад, у хірургії, онкології, гінекології, офтальмології тощо. Ще одна розробка цього ж інституту – технологія безстикового зварювання залізничних рейок – важлива як на рівні столиці, так і в загальнонаціональному масштабі, оскільки дає потягам змогу пересуватися колією з вищою швидкістю до 150 км/год: довжина такого залізничного полотна (його ще називають «оксамитовим шляхом»), прокладеного територією нашої держави, нині сягає вже 5 тис. км. До надзвичайно важливих наукових результатів, що мають практичну користь передусім для великого міста, належать спеціальні клеї, призначені для герметизації конструкцій тунелів метрополітену шляхом швидкого усування їхніх дефектів, наприклад тріщин. Загальнонаціональне значення мають і роботи, в яких беруть участь науковці Академії і які спрямовані на подовження терміну експлуатації енергоблоків атомних електростанцій, що вже переважно вичерпали свій ресурс. Дослідники, випробувавши механічні властивості зразків-свідків корпусів цих енергоблоків, дійшли висновку про безпечність подальшої експлуатації останніх. У підсумку це щороку заощаджує Україні кілька мільярдів доларів США, які в іншому разі довелося б витратити на будівництво нових потужностей. Біологи Академії постійно працюють над новими високопродуктивними сортами сільськогосподарських культур, у першу чергу, озимої пшениці. Нині майже на третині посівних площ України зростають культури селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, максимально пристосовані саме до наших кліматичних умов.

Ці, а також багато інших розробок представлено на Фестивалі науки.

Як поінформував академік А.Г. Загородній, після урочистого відкриття заходу в Києві – в будівлі вже згадуваного Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України – учасники Фестивалю традиційно мали змогу послухати лекції двох провідників учених – вітчизняного й зарубіжного. Заступник директора Радіоастрономічного інституту НАН України академік Олександр Олександрович Коноваленко прочитав лекцію «Сучасний Всесвіт очима низькочастотної радіоастрономії в Україні», присвячену дослідженню космічного електромагнітного випромінювання, а запрошений учений – професор Університету міста Пуатьє Абдерраззак Ель Альбані – виступив із лекцією на тему: «Нова глава історії старого життя 2 мільярди років тому», в якій виклав деякі нові цікаві результати, що стосуються проблем виникнення життя на Землі, а саме – появи й еволюції багатоклітинних організмів.

А.Г. Загородній нагадав і про інші цікаві науково-популяризаційні ініціативи, до яких долучаються вчені НАН України, – зокрема, про проект академічної наукової молоді «Дні науки» та громадський проект із проведення інтерактивних експериментів просто неба «Наукові пікніки», – а також розповів про підтримку молодих учених в Академії, наголосивши: «Ми чудово усвідомлюємо, що саме молоді науковці – це майбутнє нашої науки і перед ними мають бути відчинені всі двері».

 

Що хотіли запропонувати на виставці- презентації наукових досягнень НАН України (18-19 травня 2017р.):

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/SCIENCE_FESTIVAL_2017_exposition_more.pdf

Всього експонувалось понад 460 інноваційних науково-технічних розробок.

З їх повним переліком можна ознайомитися за посиланнями:

1. По відділеннях (Розробки ФМІ НАН України – ст. 44-46):

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/SCIENCE_FESTIVAL_2017_exposition_list_departments.pdf

2. По тематиці (Розробки ФМІ НАН України – ст. 102-104):

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/SCIENCE_FESTIVAL_2017_exposition_list_topics.pdf

 

 

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

 

 

ЗГАДАЄМО

8 травня 2017р. український народ разом зі світовою спільнотою віддав данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни. Цього дня в більшості країн Європи та світу відзначали День пам’яті та примирення, запроваджений резолюцією Генеральної асамблеї ООН.

8 травня 1945 року Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла «Акт про беззастережну капітуляцію» Збройних сил нацистської Німеччини, що стало завершенням військових дій на території Європи.

В Україні пам’ятний день встановлено Указом Президента у 2015 році з метою гідного вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції, висловлення поваги усім борцям проти нацизму та увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності.

Офіційним символом Дня пам’яті та примирення є квітка червоного маку. Хоча традиція використання символу виникла у країнах Західної Європи після Першої світової війни, вона не є чужою для культури України. В українських народних піснях та думах співається про те, що мак квітне там, де пролилася козацька кров.

 

Традиційно в другу неділю травня в Україні відзначалося одне з найголовніших родинних свят — День матері.

День матері святкують у Європі, США, країнах Азії. Велика популярність свята зрозуміла, оскільки споконвіку мати — це найдорожча й найрідніша людина для кожного. В Україні свято встановлено згідно з Указом президента «Про День матері» від 10 травня 1999 року.

Подякуємо Всім Матерям за життя, любов, підтримку й самовідданість!

 

15 травня 2017р. світова спільнота відзначала Міжнародний день сім’ї. Свято встановлене Генеральною асамблеєю ООН у 1993 році з метою об’єднання зусиль різних країн для вирішення проблем з якими щодня стикаються сім’ї, зміцнення зв’язків у родинах.

Відносини у родині формують особистість людини, її ціннісні орієнтири, погляд на життя та світ. Саме у сім’ї маленька дитина вперше дізнається, що таке добро, довіра, взаєморозуміння та повага, вчиться спілкуватися, обмінюватися досвідом та думками.

Протягом усього життя сім’я залишається для людини найміцнішою фортецею, де можна знайти захист та підтримку.

Бажаємо миру та злагоди всім сім’ям!

 

Щороку, в кожен третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки — всеукраїнське свято, покликане зберегти та популяризувати традиції носіння національного одягу в повсякденному житті. Цього дня українців закликають доповнити звичний гардероб вишиванкою або будь-яким елементом традиційного костюму.

Ідея запровадження Дня вишиванки виникла у 2006 році у студентському середовищі — вихованка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк запропонувала всій університетській спільноті на один день змінити звичний одяг на вишиванку та влаштувати тематичні заходи. Згодом подібні акції почали проходити також в інших регіонах України та світу. Наразі до святкування Дня вишиванки долучилися понад 60 країн світу. Свято супроводжується маршами, ярмарками, мистецькими та просвітницькими акціями, що покликані познайомити з традиціями вишивки та українського національного костюму.

Слід відзначити, що історія вишивки на теренах України налічує не одну тисячу років, тому кожна область має власні традиції у використанні орнаментів, технік, кольорів, розташуванні вишитих елементів. Найдавнішою вважається вишивка білим по білому. Найбільш впізнаваною є борщівська вишиванка з Тернопільської області, в якій переважає використання чорного кольору.

Здавна вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті, виступає символом краси та міцного здоров’я, щасливої долі.

Одягайте вишиванку та пам’ятайте культурні традиції власного народу!

 

18 травня 2017р. традиційно відзначався Міжнародний день музеїв, який встановлено 1977 року за ініціативою Міжнародної ради музеїв. Щороку його відзначають у 150 країнах світу.

Музеї є носіями відповідальної місії — збереження та популяризації історичного минулого, унікальних реліквій та надбань, що несуть у собі духовну і культурну спадщину.

 

 

Тут ви можете ознайомитись з музеями Львова:

http://lviv-online.com/ua/places/museum/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Музеї_Львова

 

18 травня 2017 р.

в актовому залі

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка

відбулося

засідання Вченої ради ФМІ НАН України,

присвячене Фестивалю науки

 

Було заслухано дві доповіді, виступи з доповненями і запитаннями:

 

1. Д.т.н., професор, чл.-кор. НАНУ, гол. н. с. відділу №15 “Високотемпературної міцності конструкційних матеріалів у газових і рідкометалевих середовищах” Федірко Віктор Миколайович виступив із доповіддю “Г.Г. Максимович – засновник наукової школи „Високотемпературна міцність конструкційних матеріалів у газових та рідкометалевих середовищах””.

 

 

 

Максимо́вич Гео́ргій Григо́рович (26 квітня 1922р., с. Горостита, Люблінське воєводство, повіт Володава — † 4 березня 2007р.) український вчений в царині фізико-хімічної механіки матеріалів,  в галузі матеріалознавства та міцності матеріалів, з 1978р. член-кореспондент НАН України, 1979р. лауреат премії ім. Є.О. Патона, заслужений діяч науки і техніки України. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та медалями. 

У 1951 р. закінчив механічний факультет Львівського політехнічного інституту і відтоді пов'язав свою наукову долю з Фізико-механічним інститутом НАН України (до  1964 р. — Інститут машинознавства та автоматики АН УРСР). Тут він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу, заступника директора інституту з науково-дослідної роботи, радника дирекції установи.

У 1954 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1970 р. — докторську на тему «Дослідження стабільності деяких фізико-механічних властивостей металів і сплавів».

З 1958р. по 1988р. працює заступником директора з наукової роботи ФМІ НАН України, зав. відділу високотемпературної міцності конструкційних матеріалів у рідинних та газових середовищах.

1988—2000 рр.— радник дирекції.

2000—2001рр. — гол. н. с.

2001—2007рр. — ст. н. с.

Г.Г. Максимович здійснив фундаментальні дослідження структури і фізико-механічних властивостей конструкційних матеріалів під впливом різних видів і рівнів навантаження, температури при одночасній дії робочих середовищ. Вивчив поведінку тугоплавких конструкційних матеріалів і сплавів на їх основі в умовах кімнатної і підвищених температур у вакуумі, інертних газових та робочих агресивних середовищах, зокрема у розплавах лужних металів, а також визначив оптимальні способи термічної обробки високоміцних корозійностійких сталей.

Значний вклад вніс Георгій Григорович у розв'язання проблем застосування конструкційних композиційних матеріалів, армованих дискретними і неперервними волокнами та сітками, а також використання металічних покриттів як засобу захисту деталей машин та елементів конструкцій від корозії і корозійно-механічного руйнування.

Уся діяльність вченого була пов'язана з дослідженням закономірностей і механізмів інтенсифікації та локалізації процесу деформування твердого тіла під впливом зовнішнього активного робочого середовища в умовах підвищених температур, з визначенням взаємодії деформованих матеріалів з цими середовищами, вивченням технологічних аспектів керування фізико-механічними властивостями металів і сплавів.

Г.Г. Максимович багато зробив для становлення і формування колективу Фізико-механічного інституту, створення ряду оригінальних наукових лабораторій, у створенні і побудові спортивно-оздоровчого табору “Світязь” при Шацькій експериментальній базі та будівництві на схилі гори Кремінь у смт Славсько у Карпатах Будинку творчості “Опір”, монтажу гірськолижного витягу (довжина 1200 метрів).

Під його керівництвом здійснювалась підготовка наукових кадрів: захищено 30 кандидатських і докторських дисертацій. Перу вченого належить понад 400 праць, у тому числі 10 монографій. Він — автор 35 винаходів.

Чимало сил та енергії Г.Г. Максимович віддав науково-організаційній роботі. Зокрема, він був заступником голови Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, протягом багатьох років очолював Львівську обласну раду Спілки наукових та інженерних об'єднань України.

Обирався почесним членом науково-технічних товариств машинобудівників СРСР, почесним членом Екзекутиви Світової федерації українських інженерних товариств.

27 квітня 2017р. з нагоди 95-ліття від дня народження Максимовича Г.Г. у ФМІ НАН України відбувся Науковий семінар.

Про Георгія Григоровича згадали теплими словами і світлою пам’яттю ті, хто його знав і працював з ним.

 

2. Д.т.н., професор, зав. відділу №16 “Корозійного розтріскування металів” 

 

Хома Мирослав Степанович  

виступив з доповіддю

“Руйнування сталей у сірководневих середовищах”,

яка буде слухатись на засіданні Президії НАН України.

 

 

 

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 Вперед >>

Powered by CuteNews