ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Стажування молодих вчених та інвестиції в українські технологічні парки – Китай запропонував Україні спільні наукові проекти

Молоді вчені з України зможуть долучитися до китайської програми підтримки талановитих молодих науковців (TYSP). Таку пропозицію для розширення українсько-китайського науково-технічного співробітництва озвучив заступник Міністра науки і технології КНР Лі Мен під час зустрічі з заступником Міністра освіти і науки України Максимом Стріхою.

Лі Мен пояснив, що TYSP – програма міжнародної мобільності китайського уряду. Вона спрямована на підготовку майбутніх провідних науковців, не лише з КНР, а й з інших країн. Програма розрахована на 6/12 місяців, передбачає фінансову підтримку і пропонує можливості для дослідницької роботи спільно з китайськими колегами.

Максим Стріха відзначив, що пропозиція щодо участі в програмі TYSP є дуже цікавою для України, однак таке співробітництво не має бути одностороннім. Україна також зможе запропонувати китайським молодим вченим програми для стажування в наших вишах та наукових установах.

Нагадуємо, що 21-24 листопада в Києві проходив II Міжнародний форум «INNOVATION MARKET», де українські та іноземні виші, підприємства та організації демонстрували розроблені інновації. На понад 2тис. м2 була представлена експозиція китайських науковців – там можна було побачити останні досягнення у сфері інформаційних технологій, енергетики, транспорту, нових матеріалів. У виставці взяли участь близько 60 компаній та наукових установ Китаю.

«Спільна українсько-китайська виставка технологій та інновацій заслуговує на високу оцінку. Вона засвідчує потребу в подальшому поглибленні науково-технічного співробітництва між нашими країнами. І одним із ключових його напрямів має стати науковий обмін та проведення спільних наукових заходів з залученням насамперед молодих вчених», – підкреслив заступник Міністра науки і технології КНР.

Пан Лі Мен розповів, що зараз Китай витрачає 2,11% свого ВВП на дослідження та наукову сферу. До 2025р. КНР планує стати найінноваційнішою країною світу і нині робить акцент на розробки у таких сферах як інфраструктура, інформаційні системи, квантові зв’язки.

Раніше Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич повідомляла, що Україна в 2016 році дала на науку 0,48% ВВП, з яких державні кошти склали 0,16% – це історичний мінімум. 2017-го фінансування зросло до 4,8млрд гривень, а на 2018 рік із загального фонду планується виділити майже 6млрд грн, але цього все рівно замало – лише 0,28 відсотки ВВП.

Ще однією можливістю для поглиблення наукової співпраці китайська сторона вбачає в інвестиціях високотехнологічних компаній КНР в розвиток українських технологічних парків, інкубаторів, акселераторів тощо. Паралельно планується створювати спільні технологічні парки, лабораторії, наукові центри.

Пан Лі Мен також запевнив, що зі свого боку вони готові продовжувати співпрацю за вже розпочатими Україною та КНР 10-ма двосторонніми проектами, фінансування яких було затверджено під час другого засідання спільної Підкомісії з питань науково-технічного співробітництва.

Водночас українська сторона запропонувала КНР також створити спільний проект в галузі астрономії, дослідження метеоритів і космічного сміття за участі китайських та українських антарктичних станцій. Таку можливість уряди обох країн розглянуть найближчим часом.

Нагадуємо, що Україна проводитиме спільні дослідження в Антарктиці з Францією, долучившись до низки проектів Французького полярного інституту імені Поля-Еміля Віктора (http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/11/16/ukrayina-ta-francziya-provoditimut-spilni-naukovi-doslidzhennya-v-antarkticzi/ ).

Дорогі колеги – співробітники Національної академії наук України!

Цей день – день заснування нашої Академії – став знаковою подією не лише для інтелектуальних кіл українського суспільства, а й для всієї України. Адже, на мою думку, інституціоналізація наукової сфери як офіційне визнання її життєво важливої ролі для спільноти є таким само атрибутом держави, як її символи, кордони, армія. Загалом – одним зі свідчень її зрілості.

Особливо чітким усвідомлення цього факту є тепер, коли саме створення й повсюдне впровадження новітніх розробок і технологій гарантують інтенсивний економічний розвиток та цивілізаційний прогрес у всіх царинах, а необхідність дбати про науку, зберігати і примножувати її безцінні плоди вважається безсумнівним і шляхетним обов’язком держави та суспільства.

З огляду на це 99-річчя НАН України, звичайно, є чимось значно більшим, ніж просто дата з корпоративного календаря. Це – загальнонаціональне свято, покликане нагадати нам усім про те, що наука є тією незамінною підвалиною, без якої людство ризикує деградувати, занепасти і зникнути в безвісті століть.

Чергова річниця Академії – це нагадування також про те, що ми, науковці, завжди були поряд зі своєю Батьківщиною, підтримуючи її в найтяжчі часи. І зараз ми так само готові разом із усіма нашими співгромадянами долати труднощі на шляху до тієї держави, якою прагнемо стати. І досі історія давала нам більше підстав для оптимізму, ніж для песимізму.

Щиро вірю, що для України та її наукової сфери неодмінно настануть кращі часи. Вчені готові зробити для цього все, що від них залежить, і сумлінно виконати свою суспільну функцію світоча та надійної опори держави.

Бажаю вам, дорогі колеги, доброго здоров’я, натхнення і великих успіхів!

 

З глибокою повагою,

 

Президент

Національної академії наук України

академік НАН України Б.Є. Патон

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/academician_Paton_to_the_scientists_of_NASU_27.11.2017.pdf

 

28 листопада 2017 року

в актовому залі головного корпусу ФМІ НАН України

відбулося засідання наукового семінару

“Корозія. Захист металів від корозії”,

на якому був представлений звіт за результатами НДР III-115-15

д.т.н., проф., зав.від. №16 “Корозійного розтріскування металів” ФМІ НАНУ

 

Хомою Мирославом Степановичем

“Вивчення процесів наводнювання сталей різної структури

у мінералізованих сірководневих середовищах

з врахуванням дії механічних напружень”.

 

 

 

Керівник семінару: член-кор. НАН України, д.т.н., професор Похмурський В.І.

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 Вперед >>