ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ
KARPENKO PHYSICO-MECHANICAL INSTITUTE OF THE NAS OF UKRAINE

 





Як привабити молодь до дослідницької кар'єри та знайти альтернативні методи оцінювання впливу досліджень на розвиток науки і суспільства – ці та багато інших важливих питань обговорили молоді вчені під час щорічної Конференції Європейської ради аспірантів і молодих учених Eurodoc «Науково-дослідна кар'єра – жива мрія?».

Вона пройшла упродовж 4 днів в Університеті Тампере (Фінляндія).

Цьогоріч Раду молодих вчених при МОН на заході представляли Ірина Дегтярьова, Ольга Романенко та спостерігач Марина Хмара.

Серед найважливіших питань – якість докторської підготовки та можливості для розвитку молодих науковців, працевлаштування та привабливість дослідницької кар’єри для талановитої молоді, географічна, інтерсекторальна та міждисциплінарна мобільність на всіх етапах кар'єри, ментальне здоров’я, баланс роботи та життя, сприятливе дослідницьке середовище, (не)стабільність працевлаштування, фінансування та пенсійне забезпечення тощо. У докторській підготовці визначальними чинниками є дослідницька доброчесність, цифрові виклики, пов'язані з відкритою наукою та відкритими даними, виклики глобалізації, залучення у побудову економіки знань.

Фабієн Готьє (голова управління відкритої освіти Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської Комісії) наголосила на тому, що зараз Єврокомісія разом зі стейкхолдерами шукають альтернативні методи оцінювання впливу досліджень на розвиток науки і суспільства. Насамперед йдеться про розширення бази критеріїв за межі єдиного параметричного критерію. Зокрема, варто звернути увагу на інші види діяльності вченого в аспекті відкритої науки, викладання, участі у громадській та управлінській діяльності, публічні виступи тощо.

20-21 квітня відбулися Пленарні Збори Eurodoc, на яких було обрано керівні органи організації на 2018/2019 рік. Президентом Eurodoc на другий термін було обрано аспіранта лінгвістики Лейденського університету Гарет О'Ніл (Нідерланди).

Представники України (Ради молодих учених при МОН) традиційно є досить активними у складі робочих органів та увійшли до складу адміністрації Eurodoc: Ірина Дегтярьова – до складу Консультативної ради (Advisory Board) та співкоординатор Робочої групи з дослідницької доброчесності; Юлія Овчинникова – співкоординатор робочої групи з питань інтердисциплінарності; Олександр Березко – веб-майстер. Ольга Романенко та Марина Хмара працюватимуть у робочій групі з ментального здоров'я та у контексті теми «Наука, дружня до родини» (Family friendly research) разом з іншими колегами.

Під час Пленарних зборів було оптимізовано структуру Eurodoc: утворено 3 нові робочі групи – з дослідницької доброчесності, з акредитації, з ментального здоров‘я.

Членство в Eurodoc дозволяє Раді молодих учених при МОН вносити пропозиції до розробки політик у сфері реформування науки та вищої освіти відповідно до європейського досвіду.

 

 

За матеріалами Міністерства освіти і науки України 25 квітня 2018р.

https://mon.gov.ua/ua/news/molodi-vcheni-obgovorili-na-konferenciyi-eurodoc-golovni-problemi-rozvitku-naukovo-doslidnoyi-karyeri

У 32-і роковини трагедії на Чорнобильській атомній електростанції Президент Петро Порошенко здійснив робочу поїздку на ЧАЕС.

Глава держави вшанував пам'ять відважних ліквідаторів аварії на четвертому енергоблоці.

«Чорнобильська трагедії стала найстрашнішою техногенною катастрофою в історії людства. 32 роки сплили, а наслідки цієї жахливої аварії й досі залишаються темною міткою в історії. І сьогодні ми маємо згадати тисячі  й тисячі ліквідаторів, які врятували світ: пожежники й лікарі, військові та правоохоронці, працівники станції, будівельники і водії».

Присутні вшанували пам’ять героїв-ліквідаторів хвилиною мовчання.

Президент Петро Порошенко вручив державні нагороди працівникам Чорнобильської атомної електростанції та ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС.

Орденом «За мужність» ІІІ ступня нагороджено старшого інженера-механіка реакторного цеху державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» у 1983— 1989 роках Олексія Ананенка, старшого інженера турбінного цеху державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" у 1986 році Валерія Беспалова та начальника зміни державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" у 1976-2005 роках Бориса Баранова (посмертно).

Глава держави привітав Олексія Ананенка, присутнього на церемонії на ЧАЕС, та вручив йому нагороду.

Петро Порошенко розповів про подвиг цих трьох героїв-ліквідаторів.

«На п’ятий день після аварії виникла загроза так званого парового вибуху. Активна зона реактора могла проплавити нижню захисну плиту конструкції реактора та бетонне перекриття і потрапити в заповнений холодною водою басейн-барботер. Важко навіть уявити, що б сталося, якби розплавлене ядро реактора торкнулося води», - сказав Президент. 

За його словами, тоді було прийнято відповідальне рішення спорожнити басейн. «Три людини, добровольці, зголосилися на цей мужній вчинок, хай би він і став останнім в житті кожного з трьох героїв. Попри колосальні ризики, попри екстремальні умови, операція пройшла успішно – життя тисяч людей було врятовано», - наголосив Президент.

Петро Порошенко додав: «Повірити в це було настільки важко, що людський поголос одразу й поховав усіх трьох героїв в «щільно запаяних цинкових трунах». «Двоє з трьох сміливців, слава Богу, живі», - сказав Президент.

Він зазначив орден Валерію Беспалову, який не зміг приїхати за станом здоров’я, буде обов’язково вручено найближчим часом.

Глава держави також зазначив, що начальник зміни станції Борис Баранов пішов з життя 2005 року і сьогодні у заходах бере участь його онук Артур Макидон.

«Це – лише одна історія, одна із тих десятків, сотень історій, героїчних вчинків,  які здійснили ліквідатори для того, щоб врятувати людство. І щороку 26 квітня ми покладаємо квіти та вінки на знак пам’яті про героїв-ліквідаторів, які першими безстрашно кинулись у бій з невидимою і маловідомою загрозою людству».

Президент Петро Порошенко зазначив, що безпрецедентна за масштабами і наслідками техногенна катастрофа, яка відбулася 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, стала справжньою національною трагедією.

«Вона прирекла на страждання мільйони людей, змінила довкілля та життя українців, незалежно від того, на який відстані вони знаходяться від Чорнобильської станції».

«Два роки тому, коли відзначали тридцяті роковини трагедії, ми дійшли висновку, що потрібні зміни філософії у ставленні до цієї катастрофи, і зміни філософії (у ставленні  - ред.) до забрудненої території – 30-ти кілометрової зони», - сказав Петро Порошенко під час наради з питань удосконалення державної політики щодо відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення та соціального захисту постраждалих осіб внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він додав, що хотів би, щоб 26 квітня не лише вшановували пам'ять про ліквідаторів, а й об’єднувалися для того, щоб зробити усе можливе, щоб ця територія зажила повноцінним життям.

Глава держави зауважив, що перші кроки вже зроблено – створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, площа якого охоплює 85%  загальної території зони відчуження.

«Цей природоохоронний та науковий проект є унікальною базою для всієї світової науки», - підкреслив Петро Порошенко та зазначив, що це створює можливості для науковців з усього світу вивчати наслідки радіоактивного забруднення для екології та людини і розробляти ефективні моделі захисту.

«Ми даємо змогу вченим всього світу спостерігати та аналізувати, як природа самостійно відновлюється від наслідків цієї страшної техногенної аварії, руйнуючи прогнози, які були, що ця територія буде мертвою і не здатною відновитися. Прогнози не співпали з реальністю», - підкреслив він.

Президент наголосив, що разом з цим перед Україною ще багато й багато років стоятиме відповідальне завдання із належного утримання інфраструктури, створеної в ході зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС. Він зауважив, що ця програма планувалася до 2012 року, а «потім ситуація залишилася некерованою».

«І лише наші з вами спільні зусилля чітко відновили ефективну роботу в цьому напрямку. Йдеться і про новий безпечний конфайнмент, і про сховища відпрацьованого ядерного палива, і про поводження з радіоактивними відходами, і про місця їх захоронень», - сказав Президент та підкреслив, що аналогів подібних робіт у світі не існує.

Президент Петро Порошенко наголошує, що на наступному етапі удосконалення державної політики щодо відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення та соціального захисту постраждалих осіб внаслідок Чорнобильської катастрофи перед інженерами стоїть вкрай складне завдання – винайти найбільш безпечну та ефективну технологію вилучення паливомісних матеріалів та їх захоронення, але водночас потрібно удосконалити і всю систему поводження з радіоактивними відходами в країні.

«Минулого року «Енергоатом» розпочав будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива для вітчизняних АЕС – Рівненської, Хмельницької, Південно-Української», - повідомив Петро Порошенко та наголосив, що впродовж 26-ти років незалежності, Україна залишилась єдиною країною в світі, яка не мала власного сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива з вітчизняних АЕС.

«Комусь було вигідно, щоб ми весь час були на голці Москви. Сьогодні захоче – прийме. Завтра захоче – не прийме. Захоче виставити тарифи, які «роздягають» українців – будь-ласка. І по двісті мільйонів ми сплачували і зараз сплачуємо», - сказав Президент та зазначив, що будівництво найсучаснішого сховища окупається за 1,5-2 роки.

«Тож з повноцінним стартом реалізації будівництва сховища наша держава отримає ще одну – ядерну незалежність від Росії», - сказав Президент та додав, що цього чомусь не робилося 23 роки до цього. За його словами, заповнення сховища відпрацьованим паливом до проектних обсягів становитиме близько 50 років, які дадуть можливість Україні бути повністю незалежною в питаннях зберігання та утилізації ядерного палива.

Президент повідомив про свої зустрічі з переможцем будівництва сховища американською компанією «Holtec International» (США) та наголосив, що загальна вартість капітальних витрат на будівництво сховища буде дуже значною. При цьому 10% від цих коштів спрямовуватиметься на соціальний розвиток прилеглих до Чорнобильської зони територій Іванківського і Поліського районів, на покращення життя людей та будівництво доріг.

«Ми не можемо мати ядерне сховище і не мати інфраструктури, яка дозволяє його ефективне використання».

«Цього року завершиться один із важливих етапів перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. На грудень заплановано уведення в експлуатацію нового безпечного конфайнмента, встановленого, чи як кажуть, «насунутого» раніше. Завершуються роботи з монтажу обладнання та систем, проводяться пусконалагоджувальні роботи систем і елементів», - сказав Петро Порошенко. При цьому він зазначив, що не прискорює запуск, бо «якість і безпека для нас є найбільш важливими критеріями, яким він має відповідати».

Глава держави також зазначив, що так само цього року мають запустити в промислову експлуатацію комплекс поводження з твердими радіоактивними відходами і завод із переробки рідких радіоактивних відходів.

Президент ознайомився з ходом підготовки сховища відпрацьованого ядерного палива на ЧАЕС до проведення «гарячих» випробувань та обробки відпрацьованого ядерного палива з реакторів №1, 2, 3 ЧАЕС з метою подальшого зберігання.

Зокрема, генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін та головний інженер СВЯП-2 ДСП «ЧАЕС» Андрій Савін проінформували Главу держави про облаштування об'єкта, який складається з двох частин: установки з підготовки ядерного палива до зберігання та власне сховища. Вони також пояснили як здійснюється прийом вагонів-контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом, як транспортуються контейнери з відпрацьованим паливом у вагоні-контейнері зі старого сховища (СВЯП-1) до нового (СВЯП-2) та про процес підготовки відпрацьованого ядерного палива до зберігання.

Згідно з планом робіт так звані «гарячі» випробування мають бути завершені у грудні цього року, після цього об'єкт буде вводитися в експлуатацію. Початок роботи об'єкта на повну потужність, тобто його повна експлуатація, має розпочатися у четвертому кварталі 2019 року.

Загалом у старому сховищі нині зберігається 21297 відпрацьованих тепловиділяючих зборок. Всі вони будуть переміщені до нового сховища – СВЯП-2. Згідно з потужностями нового об'єкта за рік планується перевезення до нового сховища 2500 паливних зборок. Таким чином, за 9,5 років планується здійснити повне переміщення відпрацьованого ядерного палива до СВЯП-2, де воно зберігатиметься протягом ще 100 років.

«Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи потребує чітко скоординованих зусиль всієї міжнародної спільноти. Масштаб Чорнобильської катастрофи має планетарний характер. Ніхто не відчуває себе в безпеці, поки ми не налагодимо ефективну систему екологічного захисту і подолання наслідків цієї катастрофи», - сказав Петро Порошенко та додав, що трагедія не визнає національних кордонів. При цьому він зазначив, що «така позиція поділяється нашими партнерами».

Глава держави подякував міжнародним партнерам України. «Все що тут зроблено і робиться, було би неможливим без важкої праці працівників, в першу чергу українців, на станції, було б неможливим без фінансової підтримки з боку Сполучених Штатів, Європейського Союзу, ЄБРР, ООН, Японії, Франції, Великої Британії, Німеччини та багатьох інших партнерів».

Президент навів приклад, як українські та польські фахівці проводять випробування мобільної фільтрувальної установки, призначеної для очищення води від забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів. Крім цього, у зоні відчуження тривають спільні українсько-японські дослідження міграції радіонуклідів водним шляхом.

Президент нагадав про результати свого візиту до Японії та досягнутих домовленостей з Прем’єр-міністром цієї країни Сіндзо Абе щодо спільних українсько-японських наукових досліджень наслідків аварій на атомній станції у Фукусімі та на ЧАЕС. Президент повідомив, що спеціалісти вже встановлюють привезене з Японії обладнання, що дозволить безперервно фіксувати інтенсивність атмосферних опадів, висоту снігового покриву, температуру і вологість ґрунту та інші показники.

Глава держави повідомив, що буде й в подальшому удосконалюватися законодавство з питань поводження з радіоактивними відходами. Разом зі спеціалістами з України працюють провідні європейські фахівці з Франції, Нідерландів, Німеччини, Іспанії, Швеції. Президент окремо подякував Європейській Комісії, яка за його проханням долучилася до реалізації проекту міжнародної технічної допомоги і сьогодні ця допомога є одною із складових пакету технічної допомоги світу.

Петро Порошенко нагадав, що минулого тижня Верховна Рада України прийняла у першому читанні Закон про внесення змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС.

 

 

Уряд планує перетворити частину зони відчуження на територію спеціального промислового використання.

Відповідний законопроект, розроблений Мінприроди спільно з адміністрацією Чорнобильської зони, знаходиться на погодженні та має найближчим часом бути розглянутий Кабінетом Міністрів. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак в ефері радіо НВ.

«Ми хочемо, щоб ці території стали не лише місцем для інновацій, але й були доступними для промислового використання та заробляли кошти для України. Йдеться про десятикілометрову частину зони відчуження. Саме її ми пропонуємо перетворити на територію спеціального промислового використання. Наш законопроект зараз на погодженні в Кабінеті Міністрів. Розраховую, що найближчим часом він буде схвалений як Урядом, так і Парламентом. Насправді це ще один наш крок назустріч інвесторам, які готові працювати у зоні відчуження», - пояснив Остап Семерак.

Він зазначив, що умовно до території спеціального промислового використання входять міста Прип’ять і Чорнобиль, об’єкти «Вектор» та сама Чорнобильська атомна електростанція і збудована під неї енергетична інфраструктура. Водночас він уточнив, що зона відчуження залишається непридатною для постійного проживання людей.

«Ще кілька років тому нам не вірили, що ми зможемо привести інвесторів в чорнобильську зону. Складно було уявити, що настане час, коли інвестори будуть конкурувати між собою, хто запропонує кращі умови, щоб взяти в оренду державне майно на території ЧАЕС. Та сьогодні ми маємо там вже збудовану першу сонячну електростанцію, яка є приватною інвестицією і на яку не було витрачено жодної копійки з державного бюджету. Навпаки, держава вже близько року отримує орендну плату», - пояснив Остап Семерак.

Він зазначив, що це один з пілотних проектів, а загалом Україна відкрита для продовження інвестицій у будівництво сонячних електростанцій більшої потужності в Чорнобильській зоні.

Нагадаємо, раніше Уряд України запропонував потенційним інвесторам під розбудову «сонячної» енергетики 25 квадратних кілометрів вільних земель у межах зони відчуження. Десятки іноземних компаній зацікавилися цією пропозицією, в тому числі американські, китайські, данські і французькі.

 

27 квітня 2018 р.

у головному корпусі ФМІ НАН України

відбулося

засідання Вченої ради Інституту

 

На засіданні Вченої ради ФМІ НАН України були розглянуті такі питання:

1. Про Загальні збори НАН України та Відділення ФТПМ НАН України.

Доп. З.Т. Назарчук

2. Про пропозиції Інституту до тематики відомчого замовлення НАН України на 2019-2021 рр.

Доп. проф. Л. І. Муравський;

д.т.н. Р. М. Юзефович

3. Про результати конкурсу на заміщення вакантних посад:

  • завідувача лабораторії у відділі №12;
  • завідувача лабораторії у відділі №17;
  • старшого наукового співробітника у відділі №3;
  • наукових співробітників у відділах №5 та №12.

Доп. В.Р. Скальський

4. Про відрахування з аспірантури Інституту.

Доп. В.Р. Скальський

5. Оголошення конкурсів на заміщення посад в наукових відділах:

  • наукового співробітника у відділі №3.

Доп. Г. М. Никифорчин

  • старшого наукового співробітника у відділі №14.

Доп. М. М. Студент

6. Різне.

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 15 ... 17 ... 19 ... 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 Вперед >>